05 листопада 2025 року Справа № 480/2538/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2538/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.12.2024;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути у встановлений законом порядок, строк та спосіб заяву ОСОБА_1 від 03.12.2024 і надати повну відповідь щодо всіх викладених у ній питань та запитувані документи.
В обгрунтування позову посилається на те, що засобами поштового зв'язку надіслав на адресу військової частини НОМЕР_1 лист (штрихкодовий ідентифікатор листа 6214500149835) із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.03.2015 по 05.04.2016, а також про видачу довідки-розрахунку середнього грошового забезпечення станом на день його звільнення (05.04.2016) з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 10.12.2024 доставлено до відповідача.
Зазначає, що у зв'язку із відсутністю будь-якої відповіді від відповідача, 19.01.2025 та 20.02.2025 він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із електронним зверненням, у якому повторно просив вжити заходів щодо військової частини НОМЕР_1 з метою надання мені обґрунтованої відповіді на його заяву.
Стверджує, що станом на момент подання даної позовної заяви відповіді на свою заяву ані від відповідача, ані від ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримав, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 09.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить закрити провадження, оскільки відповідь на заяву позивача було направлена листом поштою 26.12.2024, проте вказаний лист повернувся із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Відтак, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що на його адресу не надходило жодних повідомлень від поштового оператора, а довідка, яку відповідач надає до відзиву на позовну заяву, не є довідкою-розрахунком, яка запитувалась відповідачем. Відтак, вважає, що надані відповідачем докази не є достатніми для висновку про відсутність предмету спору.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі №480/2538/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У наданих суду додаткових поясненнях відповідач наполягає, що позивачу постійно надаються відповіді на його звернення, натомість саме ОСОБА_1 свідомо не отримує поштові відправлення, що направляються на адресу, яку він зазначає в своїх зверненнях.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що 03.12.2024 позивач ОСОБА_1 надіслав заяву до Військової частини НОМЕР_1 , датовану 22.11.2024, яка зареєстрована в військовій частині НОМЕР_1 11.12.2024 за №М-718 (а.с.26).
На вказану заяву відповідачем було надано відповідь від 24.12.2024 за №09/М-718/672 (а.с.35), яка направлена на адресу ОСОБА_1 26.12.2024, зазначену ним у заяві, проте конверт з відміткою про неотримання "за закінченням терміну зберігання" повернувся відповідачеві (а.с.36 зворотній бік).
Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду його заяви від 03.12.2024, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статті 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Зі змісту заяви позивача, датованої 22.11.2024 та направленої на адресу відповідача 03.12.2024, судом встановлено, що вказана заява не містить посилань, що вона подається у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
У той же час, у позовній заяві позивач посилається на норми Закону України “Про доступ до публічної інформації». А у відзиві на позовну заяву відповідач наголошує, що на вказану заяву було надано відповідь саме у строк, встановлений Законом України «Про звернення громадян». Вказане підтверджується також наданою відповіддю з посиланням на норми саме Закону України «Про звернення громадян».
Вирішуючи даний спір, суд зауважує, що запитувана позивачем у заяві інформація не містить ознак публічної інформації у розумінні норм Закону України “Про доступ до публічної інформації», позивач не є діючим військовослужбовцем, а тому, на переконання суду, до спірних правовідносин мають застосовуватися саме норми Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 20 Закону України №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вже зазначалося судом, 03.12.2024 позивач ОСОБА_1 поштою (а.с.4) надіслав заяву до Військової частини НОМЕР_1 , датовану 22.11.2024, яка зареєстрована в військовій частині НОМЕР_1 11.12.2024 за №М-718.
На вказану заяву відповідачем у строк, визначений ст.20 Закону України №393/96-ВР, надано відповідь від 24.12.2024 за №09/М-718/672 (а.с.35) щодо порушених у заяві питань.
Так, щодо нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 20.03.2015 по 05.04.2016, позивача повідомлено, що індексацію грошового забезпечення за цей період буде нараховано та виплачено після надходження відповідного фінансування.
Крім того, у заяві позивач просив надати довідку-розрахунок середнього грошового забезпечення станом на день його звільнення з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 05.04.2016.
За результатом розгляду заяви позивача йому також направлено довідку від 23.12.2024 №468 (а.с.35 зворотній бік).
Однак, у додаткових поясненнях, та заперечуючи проти заяви про закриття провадження у даній справі, позивач вказує на те, що зазначена довідка містить вочевидь недостовірні дані, оскільки у ній зазначено, що загальна сума доходу позивача становить 37 421,78 грн, проте у самій довідці відсутнє відображення усіх складових сум грошового забезпечення на загальну суму 37 421,78 грн, а є лише відображення нарахованого грошового забезпечення на суму 9 166,86 грн, що свідчить про неповний та неналежний розгляд відповідачем звернення позивача, оскільки відповідачем так і не було надано належним чином оформленої довідки-розрахунку середнього грошового забезпечення.
Дослідивши зміст наданої позивачеві довідки від 23.12.2024 №468 суд зауважує, що, дійсно "Довідка про середньомісячне грошове забезпечення" містить інформацію про загальну суму доходу, яка становить 37 421,78 грн, і у той же час у ній відображено нараховане грошового забезпечення на суму 9 166,86 грн.
Щодо вказаних розбіжностей та відображених у наданій позивачеві довідці сум грошового забезпечення, на які позивач звертав увагу у відповіді на відзив, відповідачем суду не надано будь-яких пояснень з цього приводу.
Відтак, суд доходить висновку про те, що відповідачем належним чином не було розглянуто звернення позивача в частині надання належної довідки-розрахунку із відображенням у ній усіх складових сум грошового забезпечення за весь період його служби у військовій частині НОМЕР_1 .
За встановлених у даній справі обставин та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву позивача, датовану 22.11.2024 та направлену на адресу відповідача 03.12.2024, в частині надання довідки-розрахунку середнього грошового забезпечення станом на день його звільнення з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 05.04.2016.
З приводу визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.12.2024, з огляду на те, що, як позивач вказує у позові, дана заява взагалі не була розглянута відповідачем, але з урахуванням того, що вказана заява була розглянута відповідачем у строки, визначені Законом України №393/96-ВР, тому суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем відповідно до ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), датовану 22.11.2024 та направлену на адресу військової частини НОМЕР_1 03.12.2024, в частині надання довідки-розрахунку середнього грошового забезпечення станом на день його звільнення 05.04.2016 з військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька