05 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13617/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надала по тексту - відповідач2) відповідно до якого просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 вересня 2025 року №163950020813 про відмову в перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.09.2025 року з розрахунку 60 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Полтавською обласною прокуратурою № 21-83 вих.25 від 10.07.2025 року, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 вересня 2025 року №163950020813 йому відмовлено в перерахунку пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позов просив відмовити у його задоволенні з підстав його безпідставності /а.с. 62-64/.
У відзиві на позов представник відповідача2 зазначає, що заяву позивача від 01.09.2025 було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області та прийнято рішення про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший за 163950020813 від 09 вересня 2025 року, оскільки довідка за №21/83-вих.25 від 10.07.2025 про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) видана за місяць, що не передує даті зверненню за перерахунком пенсії /а.с. 98-99/.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви від 14.11.2022 /а.с. 85-86/.
01.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності 2 гр. згідно із ч.9 ст.86 Закону України "Про прокуратуру". До заяви додано довідку за №21/83-вих.25 від 10.07.2025 про складові заробітної плати за липень 2025 року /а.с. 67-70/.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №163950020813 від 09 вересня 2025 року, оскільки довідка за №21/83-вих.25 від 10.07.2025 про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) видана за місяць, що не передує даті зверненню за перерахунком пенсії /а.с. 96/.
Позивач, посилаючись на протиправність такого рішення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регламентовані статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII.
Як передбачено частиною першою статті 86 Закону N 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Згідно з частиною другою статті 86 Закону N 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини дев'ятої статті 86 Закону N 1697-VII прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Відповідно до частини шостої статті 86 Закону N 1697-VII, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів та, зокрема, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Суд наголошує, що позивач, звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 01 вересня 2025, просив саме перерахувати пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 67-70/.
До такої заяви додано довідку за №21/83-вих.25 від 10.07.2025 про складові заробітної плати за липень 2025 року, відтак остання дійсно видана за місяць, що не передує даті зверненню за перерахунком пенсії.
Дана обставина позивачем не спростована, натомість зазначено, що за результатами звернення до Полтавської обласної прокуратури з метою отримання іншої довідки, що була б видана за місяць, що не передує даті зверненню за перерахунком пенсії, представнику позивача повідомлено про відсутність підстав для її видачі, а відтак відмовлено у видачі нової довідки /а.с. 31/.
Водночас, вказані обставини, у разі незгоди з ними позивачем, надають йому право оскаржити таку відмову у видачі відповідної довідки із проханням зобов'язати видати відповідну довідку у разі наявності для цього необхідних підстав.
Однак, позивачем у межах даної справи така відмова не оскаржується, а інформації про оскарження її в межах інших справ позивачем не надано.
Окремо суд наголошує, що позивач наполягає на наявності підстав саме призначення йому пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.09.2025 з розрахунку 60 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Полтавською обласною прокуратурою № 21-83 вих.25 від 10.07.2025 року, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії.
При цьому, суд враховує, що частиною восьмою статті 86 Закону №1697-VII визначено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
Відповідно до частини тринадцятої статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Натомість, як зазначено позивачем з 25.08.2020 він проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді офіцера мобілізаційного відділення, про що свідчить також довідка від 09.11.2020 №7/2087 /а.с. 32/.
Відтак, матеріали справи не містять доказів роботи позивача станом на дату звернення із заявою від 01.09.2025 в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора.
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що він звертався до пенсійного органу із заявою від 01.09.2025 року саме про перерахунок пенсії, а не про призначення пенсії згідно іншого Закону.
Відповідачем, в свою чергу, було прийняте оскаржене рішення про відмову саме у перерахунку пенсії, а не в призначенні пенсії згідно іншого Закону.
Також, суд звертає увагу позивача, що частиною другою статті 86 Закону N 1697-VII чітко визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Тобто вказана, стаття регулює питання визначення розміру пенсії особи, яка має на це право в момент її призначення та визначається саме із суми одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії чинної заробітної плати.
Водночас, пенсія позивачу призначена ще в 2022 році. В той час, як частиною другою статті 86 Закону N 1697-VI не визначає підстав для перерахунку вже призначеної пенсії.
Окрім того, в частині другій статті 86 Закону N 1697-VI чітко зазначено про те, що таку заробітну плату (з якої визначається розмір пенсії) має отримувати особа перед місяцем звернення.
В довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 10.07.2025 №21-83вих25, виданій Полтавською обласною прокуратурою, наведено інформацію про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора окружної прокуратури станом на 01.07.2025 року.
Однак, позивач сам повідомляє, що станом як на час 01.07.2025, тобто дати станом на яку вказано розмір заробітної плати за прирівняною (а не займаною позивачем) посадою, так і станом на час звернення до пенсійного органу - 01.09.2025, позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді офіцера мобілізаційного відділення, а відтак саме за цією посадою отримує грошове забезпечення, в той же час, доказів одержання чинної заробітної плати на посаді прокурора окружної прокуратури станом на 01 липня 2025 та на 01 серпня 2025 (у зв'язку із звернення із заявою від 01 вересня 2025 року, а не в серпні 2025 року) позивачем не надано.
Призов на військову службу під час мобілізації та її проходження позивачем лише надає йому право на збереження за ним попереднього місця роботи на період такої служби, однак йому не здійснюється виплата заробітної плати за таким місцем роботи, оскільки такій особі здійснюється виплата грошового забезпечення за місцем несення військової служби.
Позивачем суду не наведено та не доведено належними і достатніми доказами протиправності спірного рішення.
Водночас, відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку та правомірність прийнятого рішення.
Відповідно судом, враховуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України, не встановлено протиправності спірного рішення відповідача2 та підстав його скасування.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача у спірному періоді на підставі заяви позивача від 01.09.2025 та довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 10.07.2025 №21-83вих25, виданій Полтавською обласною прокуратурою, наведено інформацію про розмір заробітної плати станом на 01.07.2025 ґрунтуються на вимогах законодавства України, а відтак відсутні підстави для визнання оскарженого рішення відповідача протиправним, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч.9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.09.2025 року з розрахунку 60 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Полтавською обласною прокуратурою № 21-83 вих.25 від 10.07.2025 року, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, то вона є похідною від вимоги про визнання оскарженого рішення протиправним.
З огляду на відмову судом у задоволенні основної позовної вимоги, то підстав для задоволення похідної вимоги - не має.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд.34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд.4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Головуючий суддя І.Г. Ясиновський