Справа № 420/37086/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду 03.11.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Мін'юсту, в якій вони просили суд: визнати бездіяльність ДМС протиправною; зобов'язати оформити постійну посвідку на проживання для ОСОБА_3 ; витребувати рішення ДМС від 31.10.2025; заборонити депортацію до рішення суду; зобов'язати ДРАЦС внести зміни до актового запису; зобов'язати ДРАЦС видати дитині виправлене свідоцтво про народження; зобов'язати ДМС оформити закордонний паспорт для дитини; зобов'язати орган реєстрації місця проживання зареєструвати дитину за адресою проживання матері; направити матеріали до БДР та прокуратури; покласти всі витрати на відповідачів.
Одночасно з позовною заявою 03.11.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просили: заборонити ДМС будь-які дії щодо ОСОБА_3 до рішення суду; зобов'язати ДМС надати матеріали перевірки та документи, подані 10.10.2025; зобов'язати ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження дитини; визнати дії працівників ДМС протиправними; направити матеріали до Бюро державних розслідувань (БДР) та прокуратури; покласти судові витрати на відповідачів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Мін'юсту про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачам.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Хаджибейського відділу ДРАЦС м. Одеси, Південного міжрегіонального управління Мін'юсту про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
05.11.2025 року до суду від ОСОБА_1 та Сандіп Сінгх по справі 420/37086/25 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вони просять негайно розглянути цю заяву як забезпечення адміністративного позову та зобов'язати відповідні органи:
для батька ( ОСОБА_3 ): видати постійну посвідку на проживання; надати ідентифікаційний код; забезпечити доступ до медицини; гарантувати захист життя та безпеки під час війни; заборонити видворення або затримання до завершення судового розгляду;
для дитини: внести виправлення до свідоцтва про народження (вказати батька); видати закордонний паспорт; зареєструвати місце проживання (прописку); забезпечити доступ до школи, медицини, соціального захисту; гарантувати захист життя та безпеки під час війни; визнати право на нормальне сімейне життя.
Відповідно до ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1, 2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч.4 ст.152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З матеріалів поданої заяви вбачається, що заявники не додали документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Також, заява про забезпечення позову надійшла до Одеського окружного адміністративного суду в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до ч.7-8 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч.10 ст.44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З урахуванням зазначеного, законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі та підписанням вказаних документів власним електронним підписом або в паперовій формі з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
Тотожні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 367/1072/18, від 04.07.2019 року у справі № 160/3339/19, від 12.09.2019 року у справі № 160/2582/19, від 03.12.2019 року у справі № 640/16601/19, від 20.01.2020 року у справі № 120/3037/19-а, від 22.10.2020 року у справі № 855/67/20 тощо.
Таким чином, надсилання процесуальних документів до суду в електронній формі передбачає обов'язкове використання власного кваліфікованого електронного підпису.
За таких обставин, альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи.
Суд зазначає, що вказані обмеження є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Тотожні за змістом висновки містяться в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 року у справі № 380/21351/24.
При цьому, подана заява про забезпечення позову надійшла до Одеського окружного адміністративного суду в електронній формі без накладення кваліфікованого електронного підпису через електронну пошту, що свідчить про використання заявниками способу звернення, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Згідно з ч.7 ст.154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявникам без розгляду.
Керуючись ст.18, 44, 150, 151, 152, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко