Рішення від 04.11.2025 по справі 420/31045/24

Справа № 420/31045/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ), у якій позивач просить суд (в редакції уточненого позову):

визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в періоди з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року;

зобов'язати військову частину № НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити додаткову винагороду за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) та брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом), у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони по батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил оборони держави.

27 вересня 2024 року представник позивача звернувся до НОМЕР_3 Прикордонного загону з адвокатським запитом від 27.09.2024р. №27/09/2024, яким просив надати інформацію та документальне підтвердження періодів (проміжків часу) безпосередньої участі позивача у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2023 року по 02 жовтня 2024. Проте, відповідач не надав відповіді на вказаний адвокатський запит, а так само не нарахував й не виплатив позивачу додаткову винагороду за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 01 січня 2023 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в періоди з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані наступним:

розмір додаткової винагороди до 100000 гривень, передбачений п. 1, п. 1-1 постанови КМУ №168, гарантований особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;

з метою організації правильності застосування та регулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПСУ) було прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який застосовувався з 24.02.2022 (далі - Наказ № 164) та наказ № 628/0/81-22-АГ від 19.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», положення якого застосовувались з 01.12.2022 року (далі - Наказ № 628), положення яких також гарантують додаткову винагороду до 100000 гривень за безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів;

позивач стверджує, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом), у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони по батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил оборони держави, тому вважає, що набув право на отримання додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

На підставі викладеного позивач просить відновити його право на гарантовану державою додаткову винагороду.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду від 05.11.2024 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наказів про прийняття ОСОБА_1 на службу у військову частину НОМЕР_2 , її проходження та виключення зі списків особового складу даної військової частини; копію особової справи ОСОБА_1 ; належним чином засвідчені докази, які підтверджують нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.01.2023 року по 19.07.2024 року (якщо таке мало місце); належним чином засвідчені бойові розпорядження (інші підтверджуючі документи про безпосередню участь в бойових діях, прийняті відносно ОСОБА_1 за період 01.01.2023 року по 19.07.2024 року; належним чином засвідчені накази про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 у період проходження ним військової служби (якщо таке мало місце); інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 надати до Одеського окружного адміністративного суду витребувані докази у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду.

17.12.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.07.2024 № 511-ОС, капітан ОСОБА_2 (П-008014), був звільнений з посади старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону, у зв'язку із вибуттям (переміщенням) для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та відповідно був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення по НОМЕР_3 прикордонному загону Державної прикордонної служби України.

По суті спірних правовідносин відповідач зазначив, що у період часу з 01.01.2023 по 19.07.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, перебуваючи в межах н.п. Херсон, н.п. Лупареве Херсонської області, тобто на правому березі річки Дніпро (на території територіальних громад, які не визначені наказами Головнокомандувача ЗСУ, як райони ведення воєнних (бойових) дій). За цей період позивач за виконання бойових (спеціальних) завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій отримував додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ № 168, у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання завдань. Натомість, у період з 01.01.2023 по 19.07.2024 позивач бойових (спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій не виконував, і відповідно права на збільшену до 100 000 гривень додаткову грошову винагороду не набув.

При цьому, відповідач стверджує, що вищевикладена інформація повідомлялась адвокату позивача листом від 29.09.2024 з вих. № 10/7916-24-Вих.

Таким чином, посилаючись на те, що умовою виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 (ста тисяч) гривень розмірі є виконання військовослужбовцями завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони, тоді як н.п. Херсон та н.п. Лупареве Херсонської області знаходиться на Правому березі річки Дніпро, тобто поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача ЗСУ з 01.01.2023, а отже за час перебування у вказаних населених пунктах позивач не набув права на отримання збільшеної додаткової грошової винагороди та отримував вказану додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць, що, на переконання відповідача, є підставою для відмови у задоволенні цього позову.

До відзиву на адміністративний позов відповідачем додані документи на виконання ухвали суду від 05.11.2024 року в частині витребування доказів.

Також у відзиві представник відповідача клопотав про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін.

19.12.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач підтвердив, що в період часу з 01.01.2023 по 19.07.2024 позивач виконував бойові спеціальні завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Що стосується доводів відповідача щодо здійснення таких заходів поза районами ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, представник позивача посилався на те, що положення Постанови №168 не містять конкретизації категорії територій ведення бойових дій, на яких військовослужбовець повинен здійснювати заходи оборони для отримання додаткової винагороди, а лише вказує додаткові можливі варіанти цих територій: тимчасово окуповані, або території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

19.12.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів та зупинення провадження у справі до їх отримання.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року витребувано від Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) наступні документи: - всі бойові накази (бойові розпорядження) або витяги з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 19 липня 2024 року; - всі журнали бойових дій (вахтові журнали) або журнали ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або витягу з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 19 липня 2024 року; - всі рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах або витягу з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 19 липня 2024 року. Доручено Військовій частині НОМЕР_7 надати витребувані документи у семиденний строк з дня отримання даної ухвали.

У зв'язку з дорученням надати витребувані судом документи, провадження по справі № 420/31045/24 було зупинено до отримання витребуваних документів.

25.01.2025 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі.

У поданих поясненнях представник позивача навів практику Верховного Суду та зауважив, що надана відповідачем Довідка від 13.12.2024р. вих №10/60600/24-ВИХ складена із посиланням на Журнал бойових дій та бойове розпорядження, прямо підтверджує виконання військовослужбовцем у спірний період бойових (спеціальних) завдань, прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, що дає права на збільшену до 100 000 гривень додаткову винагороду.

Також 25.01.2025 року представником позивача подане клопотання про постановлення окремої ухвали за невиконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (в частині витребування належним чином засвідчених бойових розпоряджень (інших підтверджуючих документів про безпосередню участь в бойових діях, прийнятих відносно ОСОБА_1 за період 01.01.2023 року по 19.07.2024 року.»), а також ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року про витребування доказів по даній справі та направити її до Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001, Україна, електронна пошта: adpsu@dpsu.gov.ua) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін), а також до Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (73000 м. Херсон, пров. Пугачова, 5, ел. адреса: pru.hers@vppdr.gp.gov.ua) для вирішення питання про відкриття кримінального провадження по факту невиконання рішення суду.

28.02.2025 року засобами поштового зв'язку до суду надійшов лист начальника НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, де надані пояснення щодо виконання ухвали суду від 27.12.2024 року про витребування доказів.

Зокрема, зазначено, що вичерпна інформація та документи були надані та долучені до матеріалів вказаної судової справи разом із відзивом НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. З огляду на те, що витребувані судом документи містять інформацію із грифом обмеження доступу та складають значний об'єм службових документів та відповідної інформації, надання яких у свою чергу може ускладнити подальше провадження службової діяльності органу охорони державного кордону та значним чином ускладнити судовий розгляд, була опрацьована довідка на підставі наявних в НОМЕР_3 прикордонному загоні документів та інформації, яка спростила порядок надання вказаної інформації в доступному та концентрованому вигляді до суду, а також у вигляді, яка відповідала до вимогам суду та позовним вимогам ОСОБА_1 , яка була підписана уповноваженою посадовою особою прикордонного загону.

03.03.2025 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі.

У поданих поясненнях представник позивача навів практику Верховного Суду, зокрема про те, що згідно пункту 2 Наказу № 164-АГ у переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив'язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.

14.09.2025 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі.

У поданих поясненнях представник позивача клопотав про приєднання до матеріалів справи копії листа Угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024р. №21314, який отриманий стороною позивача після подання цього позову. Відповідно до листа Угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28 січня 2024 року, НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_5 ) перебував у оперативному підпорядкуванні ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.03.2022 Nє 323 т, бойових розпоряджень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.11.2022 Nє 29 дск , від 26.11.2022 Nє 320 дск , від 14.01.2023 Nє 1548 дск , від 22.02.2023 Nє 2497 дск , від 18.03.2023 Nє 3024 т , від 30.03.2023 Nє 3318 т ; від 30.09.2023 Nє 7860 дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу ЛУПАРЕВЕ - ХЕРСОН.

Зважаючи на цей лист, сторона позивача наполягає на тому, що позивач як військовослужбовець Державної прикордонної служби, який забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення цих заходів, зокрема на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень у вказаний в позовній заяві період.

Ухвалою суду від 27.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи у судовому засіданні за участі сторін.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про постановлення окремої ухвали щодо посадових осіб військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходить військову службу у Державній прикордонній службі України; до 19.07.2024 року проходив службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді - старший офіцер (старший оперуповноважений) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №511-ОС від 20.07.2024 року, капітана ОСОБА_3 (П-008014), старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно- розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону, який вибуває для подальшого проходження служби y розпорядження НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, з 19 липня 2024 року звільнено з посади, виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено невиплатою додаткової винагороди, передбаченої п. 1, п. 1-1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах.

27.09.2024 року в інтересах позивача його представником було направлено начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України адвокатський запит з проханням надати:

інформацію та документальне підтвердження періодів (проміжків часу) безпосередньої участі ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 січня 2023 року по теперішній час, шляхом надання посвідчених копій наступних документів та вказівкою кількості днів такої участі (проміжків часу) щодо ОСОБА_1 :

- бойового наказу (бойового розпорядження) або витягу з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023р. по дату відповіді на запит;

- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або витягу з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023р. по дату відповіді на запит;

- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах або витягу з них щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023р. по дату відповіді на запит.

Відповідь на вказаний адвокатський запит надана листом за підписом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29.09.2024 року вих. 10/7916-24, де повідомлено, що відповідно до щомісячних наказів Головнокомандувача ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначені райони ведення воєнних (бойових) дій: територіальні громади, острови, населені пункти. Так, протягом всього 2023 та 2024 років до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій не входить жоден з районів або територіальних громад Херсонської або Миколаївської області, які були б розташовані на Правому березі річки Дніпро, тобто населені пункти, де дислокується особовий склад прикордонного оперативно-розшукового відділу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 прикордонного загону до якого до 19.07.2024 входив капітан ОСОБА_2 (19.07.2024 був переміщений для подальшого проходження військової служби до НОМЕР_6 прикордонного загону), а відповідними районами визначаються виключно райони лівобережної частини Херсонської області, де прикордонний оперативно-розшуковий відділ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 прикордонного загону не дислокується. Разом з цим, безпосередньої участі у бойових діях капітан ОСОБА_2 не приймав, завдань визначених в межах пункту 3 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 або в межах пункту 3 «Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, тобто завдань, які надають право на отримання збільшеної до 100 00 гривень додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 останній не виконував, а отже права на збільшену додаткову грошову винагороду не набув. Натомість вищевказаний військовослужбовець щомісячно отримував додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмір 30 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання службових обов'язків, бойових і спеціальних завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Разом із відзивом відповідач надав до суду Довідку від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, складену за підписом в.о. начальника НОМЕР_3 прикордонного загону.

Відповідно до її змісту, ця довідка видана відповідно до даних, що містяться в межах Журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.09.2023 № 5/33 (гриф), на підтвердження того факту, що капітан ОСОБА_2 , в період часу з 01.01.2023 по 19.07.2024 - виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, перебуваючи в н.п. Херсон, н.п. Лупареве, тобто на правому березі р. Дніпро- поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача ЗСУ.

Також даною довідкою підтверджується той факт, що ОСОБА_2 , у вказаний вище проміжок часу, виконував бойові (спеціальні) завдання визначені бойовим розпорядженням ОУВ «Херсон» від 22.11.2022 № 320(гриф), визначені в межах пунктів 4 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 та «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, поза районами ведення бойових дій, і відповідно за їх виконання отримував додаткову винагороду передбачену ПКМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Окрім, 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, коли капітан ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, безпосередньо поблизу о. Карантинного, який віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій наказами Головнокомандувача ЗСУ, і відповідно тільки у вказані 7 календарних днів виконував бойові (спеціальні) завдання визначені в межах пунктів 3 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, відповідно. Решту часу із вказаного в абзаці 1 даної довідки періоду, капітан ОСОБА_2 у районах ведення воєнних (бойових) дій не перебував, бойових (спеціальних) завдань, які б надавали право на отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28.02.2022 № 168, не виконував.

Додатково у цій довідці зазначено, що ця довідка видається з метою недопущення витоку інформації із обмеженим доступом, що міститься в бойових, оперативно-бойових та службових документах.

14.09.2025 року позивач надав до суду копію листа Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024 року №21314, адресованого начальнику НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, наступного змісту:

« НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_5 ) перебував у оперативному підпорядкуванні ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.03.2022 № 323т, бойових розпоряджень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.11.2022 № 29дск, від 26.11.2022 № 320дск, від 14.01.2023 № 1548дск, від 22.02.2023 № 2497дск, від 18.03.2023 № 3024т, від 30.03.2023 № 3318т; від 30.09.2023 № 7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу ЛУПАРЕВЕ - ХЕРСОН.

На виконання бойового розпорядження ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.11.22 № 29дск, від 26.11.22 № 320дск, від 30.09.2023 № 7860дск оперативне (бойове) управління підрозділами у період з 19.11.2022 по 29.01.2024 здійснювалось з пункту управління (ОКП) НОМЕР_3 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_5 ) у ХЕРСОН, дислокованого між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно.».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року збільшеної до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Водночас, у заявах по суті справи позивач не заперечував, що за спірний період він щомісячно отримував додаткову грошову винагороду у розмір 30 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання службових обов'язків, бойових і спеціальних завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV.

Статтею 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначені завдання Державної прикордонної служби України, а саме: на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

У відповідності з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Інструкція №558).

Відповідно до пункту 2 розділу I Інструкції №558, термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із:

посадового окладу;

окладу за військовим званням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);

одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із:

основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції №558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2023 р. № 836 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 доповнено пунктом 1-1, який у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року.

Так, пунктом 1-1 Постанови КМУ №168 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2023 р. № 836) установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 1-1 Постанови КМУ №168 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 419 від 12.04.2024 - застосовується з 1 квітня 2024 року) установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ №168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022, уведений в дію з 01 серпня 2022 року, який діяв до набрання чинності 01 грудня 2022 року наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 р. «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», положення якого застосовувались з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року.

Наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Так, згідно з пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ (пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ) документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово, в тому числі, у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 9 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36), який набув чинності 01.02.2023 року, а втратив чинність 05.09.2023 року.

Тобто, у період з 01.02.2023 року по 05.09.2023 року Порядок №36 діяв та розповсюджувався на спірні правовідносини.

Так, відповідно до п. 2 Порядку №36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Згідно з визначення пункту 3 Порядку №36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Пунктом 4 Порядку №36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Згідно пунктів 5-6 Порядку №36, облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7 Порядку №36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

05.09.2023 року набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Наказ №726).

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Наказу №726, на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Пунктом 3 Наказу №726 передбачено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов'язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії;

4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до пункту 8 Наказу №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям, у т.ч. Держприкордонслужби, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є:

безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,

перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.

При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах.

Таким чином, право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень не є безумовним, а виникає виключно у разі, коли у військовослужбовці беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач до 19.07.2024 року проходив службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді - старший офіцер (старший оперуповноважений) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Спірним питанням у межах розгляду даної справи є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року.

Як на докази участі у бойових діях та заходах позивач посилається на лист Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024 року №21314, адресованого начальнику НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, наступного змісту: « НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_5 ) перебував у оперативному підпорядкуванні ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.03.2022 № 323т, бойових розпоряджень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.11.2022 № 29дск, від 26.11.2022 № 320дск, від 14.01.2023 № 1548дск, від 22.02.2023 № 2497дск, від 18.03.2023 № 3024т, від 30.03.2023 № 3318т; від 30.09.2023 № 7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу ЛУПАРЕВЕ - ХЕРСОН.

Зважаючи на цей лист, сторона позивача стверджує, що позивач, як військовослужбовець НОМЕР_3 Прикордонного загону, брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебував безпосередньо в районах ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів та виконував бойові (спеціальні) завдання, а саме під час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом), у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України першого ешелону оборони по батальйону включно в операційній зоні оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил оборони держави, тому набув право на отримання додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року в збільшеному розмірі до 100 000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що капітан ОСОБА_2 бойових (спеціальних) завдань, які б надавали право на отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди, передбаченої ПКМУ від 28.02.2022 № 168, у районах ведення воєнних (бойових) дій не виконував.

Відповідно до її змісту, ця довідка видана відповідно до даних, що містяться в межах Журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.09.2023 № 5/33 (гриф), на підтвердження того факту, що капітан ОСОБА_2 , в період часу 01.01.2023 по 19.07.2024 - виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, перебуваючи в н.п. Херсон, н.п. Лупареве, тобто на правому березі р. Дніпро- поза районами ведення воєнних (бойових) дій визначених наказами Головнокомандувача ЗСУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін, суд вказує про таке.

Як встановлено судом, за спірний період позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмір 30 000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно часу виконання службових обов'язків, бойових і спеціальних завдань поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Так, відповідно до Порядку №36 та Наказу №726 за виконання таких бойових завдань додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30 000 гривень, а саме: військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань: у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії

У зв'язку з викладеним суд констатує, що оскільки позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів в операційній зоні оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то набув право на додаткову винагороду у розмірі 30000 грн., відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку №36, яка і була йому виплачена.

Підстави ж для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, як вже було неодноразово зазначено, передбачають і безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, і одночасне безпосереднє перебування в районах їх ведення (здійснення).

Так, позивач надав до суду копію листа Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.01.2024 року №21314, адресованого начальнику НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, наступного змісту:« НОМЕР_3 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_5 ) перебував у оперативному підпорядкуванні ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.03.2022 № 323т, бойових розпоряджень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.11.2022 № 29дск, від 26.11.2022 № 320дск, від 14.01.2023 № 1548дск, від 22.02.2023 № 2497дск, від 18.03.2023 № 3024т, від 30.03.2023 № 3318т; від 30.09.2023 № 7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу ЛУПАРЕВЕ - ХЕРСОН.».

У свою чергу, у період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2024 року воєнні (бойові) дії в Херсонському районі Херсонській області велися лише на території Олешківської міської територіальної громади, островах Забіч, Великий, Бакайський, Борщевий на території Білозерської селищної територіальної громади, островах Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик на території Херсонської міської територіальної громади, що вбачається з наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» за № 26 від 02.02.2023 року (із внесеними змінами на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України № 35 від 14.02.2023 року та № 67 від 17.03.2023 року), № 52 від 01.03.2023 року (із внесеними змінами на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 68 від 17.03.2023 року), № 89 від 01.04.2023 року, № 111 від 01.05.2023 року, № 147 від 01.06.2023 року, № 183 від 01.07.2023 року, № 210 від 01.08.2023 року, № 247 від 01.09.2023 року, № 273 від 01.10.2023 року, № 301 від 01.11.2023 року, № 341 від 01.12.2023 року, № 2 від 01.01.2024 року, №42 від 01.02.2024, №82 від 01.03.2024, №121 від 01.04.2024, №170 від 01.05.2024, №235 від 02.06.2024, №293 від 03.07.2024, №361 від 05.08.2024) (а.с. 93-141).

Натомість, у спірний період до районів ведення воєнних (бойових) дій не відносилися Херсонська міська територіальна громада (окрім островів Карантинний, Великий Потьомкін, Малий Потьомкін, Круглик), до якої віднесено м. Херсон, а також Галицинівська сільська об'єднана територіальна громада Миколаївського району Миколаївської області, до якої входить село Лупареве.

Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що в період часу 01.01.2023 по 19.07.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання, приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, безпосередньо у період здійснення таких заходів, перебуваючи в н.п. Херсон, н.п. Лупареве, тобто на правому березі р. Дніпро, - поза районами ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача ЗСУ.

Суд зауважує, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України перелік територій ведення бойових дій, який являється спеціальним при вирішенні правовідносин, що виникають під час проходження військової служби.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Отже територія, на якій позивач виконував завдання під час проходження військової служби, не відноситься до територій бойових дій, виконання бойових завдань на території якої виплачується збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода.

Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов'язків у складі НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_5 ) не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року.

Судом встановлено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовці Держприкордонслужби мають право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, але таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Натомість, досліджені судом докази не підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій протягом періоду з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року, що дає право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн.

Водночас, судом встановлено, що відповідач у довідці від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, складеної за підписом в.о. начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, визнав, що 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року капітан ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, безпосередньо поблизу о. Карантинного, який віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій наказами Головнокомандувача ЗСУ, і відповідно тільки у вказані 7 календарних днів виконував бойові (спеціальні) завдання визначені в межах пунктів 3 «Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом МВС України від 26.01.2023 № 36 «Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом МВС України від 01.09.2023 № 726, відповідно. Решту часу із вказаного в абзаці 1 даної довідки періоду, капітан ОСОБА_2 у районах ведення воєнних (бойових) дій не перебував, бойових (спеціальних) завдань, які б надавали право на отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди передбаченої ПКМУ від 28.02.2022 № 168, не виконував.

Проте, доказів виплати позивачу збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди за період 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, згідно з довідкою від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, відповідач до суду не надав.

На підставі викладеного, суд робить такі висновки:

за період 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, згідно з довідкою від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, складеною за підписом в.о. начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;

за весь період з 01 січня 2023 року по 19 липня 2024 року (за виключенням 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, згідно з довідкою від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн) підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», - відсутні.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, згідно з довідкою від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, складеною за підписом в.о. начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Зобов'язати НОМЕР_3 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період 5 календарних днів в березні 2023 року та 2 календарних днів в червні 2023 року, згідно з довідкою від 13.12.2024 року №10/60600/24-Вн, складеною за підписом в.о. начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Попередній документ

131550759

Наступний документ

131550761

Інформація про рішення:

№ рішення:	131550760
№ справи:	420/31045/24
Дата рішення:	04.11.2025
Дата публікації:	07.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.11.2025)
Дата надходження:	03.10.2024

Учасники справи:

головуючий суддя:

ДИМЕРЛІЙ О О

суддя-доповідач:

ДИМЕРЛІЙ О О

РАДЧУК А А

суддя-учасник колегії:

ВЕРБИЦЬКА Н В

ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І