Справа № 420/27591/25
04 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши питання про залишення позову без руху після відкриття провадження за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення майнової шкоди,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 36 227,72 (тридцять шість тисяч двісті двадцять сім гривень сімдесят дві копійки) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави, грошового забезпечення.
Ухвалою від 19 серпня 2025 року у справі відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
В той же час, із відповідним адміністративним позовом представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду 14.08.2025 року, тобто із суттєвим порушенням спеціального місячного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати пропуск позивача строку на звернення до суду таким, що було пропущений з поважних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі “Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, що подано разом із позовною заявою, представник позивача посилається на особливий статус Збройних сил України під час військового стану.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже позивачу відповідно до ст. 123 КАС України необхідно звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даними вимогами, зазначивши інші причини, які перешкоджали вчасно звернутися до суду із даними вимогами.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позов має бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням відповідних обставин та докази поважності причин пропуску.
Таким чином суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, для надання позивачу можливості усунути недоліки про які йдеться в даній ухвалі суду.
Суд також зауважує, що згідно п.14, 15 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 171 КАС України, суддя,-
У задоволені заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали суду усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.А. Іванов