про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Миколаїв
05 листопада 2025 р.справа № 400/11597/25
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А.О., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаНаціонального агентства з питань запобігання корупції, бульв. Миколи Міхновського, 28, м. Київ, 01103,
провизнання протиправною та скасування довідки № 150/25 від 28.02.25 р.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати довідку № 150/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 р., поданої ОСОБА_1 , Первомайським міським головою від 28.02.25 р. (далі - довідка № 150/25).
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що уповноваженою особою НАЗК проведена повна перевірка його щорічної декларації за 2023 р., за результатом якої була складена спірна довідка № 150/25, в якій міститься висновок про те, що у декларації позивач вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 5 335 707,82 грн. Позивач заперечує обґрунтованість і доведеність такого висновку, вважає, що всі задекларовані відомості є достовірними і ніяких відхилень ним не допущено.
Відповідно до ст. 171 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, суд приходить до висновку про те, що вона не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Як слідує з позовної заяви, змісту та суті позовних вимог, ОСОБА_1 не погоджується із правильністю висновків уповноваженої особи НАЗК, які викладені у довідці № 150/25, щодо декларування ним недостовірних відомостей в декларації за 2023 р.
Стаття 51-1 ч. 2-3 Закону України “Про запобігання корупції» передбачає, що Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
В реалізацію наведеної норми наказом НАЗК від 29.01.21 р. № 26/21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.21 р. за № 158/35780, затверджено Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок № 26/21).
В розділі VI Порядку № 26/21 “Результати проведення повної перевірки» зокрема визначено:
За результатами проведення повної перевірки, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації (далі - довідка) у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування (п. 1).
Довідка містить таку інформацію:
підстави для проведення повної перевірки;
дату початку та завершення строку повної перевірки;
відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився);
джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки;
перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді;
виявлені неточні та недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання);
висновок за результатами проведення повної перевірки.
У довідці також зазначаються відомості, які не були перевірені, із зазначенням причин неможливості проведення їх перевірки (п. 2).
Уповноважена особа не пізніше наступного робочого дня після складення та підписання довідки подає її для погодження безпосередньому керівнику.
Після проходження процедури погодження довідка реєструється, після чого на ній проставляється відповідна дата реєстрації та присвоєний номер (п. 3).
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем погодження довідки складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
Обґрунтований висновок містить таку інформацію:
підстави для проведення перевірки;
дату початку та завершення строку перевірки;
відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився);
виявлені порушення, обґрунтування відповідних висновків, у тому числі посилання на матеріали, які стали підставою для висновку, та врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання);
висновок за результатами проведення перевірки.
Обґрунтований висновок одразу після підписання уповноваженою особою передається на погодження керівнику відповідного рівня, який погодив довідку, або особі, яка виконує його обов'язки.
Керівник відповідного рівня, який погодив довідку, або особа, яка виконує його обов'язки, погоджує обґрунтований висновок в строк не пізніше 5 робочих днів з наступного робочого дня за днем його підписання уповноваженою особою.
Після погодження обґрунтованого висновку його затверджує Голова Національного агентства або заступник Голови Національного агентства. Затверджений обґрунтований висновок разом із відповідними матеріалами надсилається органу досудового розслідування або прокурору з урахуванням положень статей 216, 480, 480-1, 482-2 Кримінального процесуального кодексу України (п. 6).
У разі встановлення за результатами проведення повної перевірки відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування на дату погодження довідки (п. 9).
На офіційному вебсайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону (п. 10).
Про необхідність подання декларації з достовірними відомостями відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону в разі виявлення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв'язку (п. 11).
Національне агентство забезпечує можливість суб'єкту декларування за результатами проведення повної перевірки його декларації ознайомитись з усіма матеріалами перевірки та отримати їх копії. У разі якщо за результатами проведення повної перевірки розпочато кримінальне провадження, ознайомлення із матеріалами перевірки та надання їх копій здійснюється з дотриманням вимог статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (п. 12).
Аналіз наведених норм Закону України “Про запобігання корупції» та Порядку № 26/21 в їх сукупності дозволяє дійти висновку про те, що довідка НАЗК, яка складається за наслідками повної перевірки декларації, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке саме по собі, безпосередньо встановлює, змінює або припиняє права чи обов'язки декларанта - юридичною природою такої довідки є лише фіксування та систематизація результатів перевірки, а також їх оцінка і кваліфікація уповноваженою особою НАЗК, тобто довідка є виключно носієм інформації, яка в наступному підлягає обов'язковій правовій оцінці компетентним органом, який вирішує питання про притягнення декларанта до юридичної відповідальності певного виду. Якщо виявленні порушення тягнуть за собою кримінальну відповідальність, на підставі довідки складається обґрунтований висновок і саме цей висновок (а не довідка), передається органу досудового розслідування і є підставою для початку кримінального провадження.
Такий висновок суду підтверджується і змістом розділу IV “Висновки» довідки № 150/25, в якому не міститься будь-яких імперативних приписів, адресованих позивачу.
Обов'язок подати виправлену декларацію також не може розглядатись в якості характеристики довідки № 150/25, яка наділяє її ознаками індивідуального акту суб'єкта владних повноважень.
Так, ст. 45 ч. 4 абз. 2 Закону України “Про запобігання корупції» закріплює, що у разі притягнення суб'єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням Національного агентства, суб'єкт декларування упродовж 10 днів зобов'язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.
Отже, обов'язок подання виправленої декларації виникає у позивача в силу вимог закону, а не на підставі довідки, до того ж такий обов'язок виникає лише за умови підтвердження декларування позивачем недостовірних відомостей або рішенням НАЗК, або рішенням суду.
До позову додано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.10.25 р., що за правилами ст. 42 ч. 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) означає, що позивач набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому на теперішній час правовідносини, які раніше склались між позивачем та НАЗК, фактично завершені і замість них виникли нові правовідносини, а саме кримінальні, в рамках яких позивач і повинен доводити безпідставність висновків, які містяться в довідці № 150/25.
Оскарження довідки № 150/25 в рамках адміністративного судочинства, не відновить ніяких прав позивача, так як за правилами ст. 51-1 ч. 4 Закону України “Про запобігання корупції» проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто у разі початку досудового розслідування, що і має місце в даному випадку, ніякі рішення НАЗК, в тому числі і довідка № 150/25 та її подальше оскарження, не матимуть юридичного впливу на досудове розслідування.
За правилами ст. 242 ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ст. 13 ч. 5, 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 23.11.23 р. у справі № 520/25012/21 зроблені такі висновки:
“31.2. Суд також наголошує, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.
Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.» (рішення суду доступне в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/115145770).
За таких підстав, враховуючи, що на момент звернення з даним позовом до адміністративного суду позивач вже набув статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-2 ч. 1 Кримінального кодексу України, з урахуванням вищенаведеного висновку Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частина 6 тієї ж статті у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої ст. 170 ч. 1 п. 1 КАС України, покладає на суд обов'язок роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Згідно з ст. 1 ч. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (ст. 3 ч. 1 п. 10 КПК України).
Суд роз'яснює позивачу, що вирішення виникшего спору не належить до компетенції адміністративного суду, а правова оцінка правомірності висновків, викладених у довідці № 150/25, можлива лише за правилами КПК України.
Керуючись ст. ст. 170, 243, 248, 250 КАС України суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 400/11597/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз