справа№380/11908/25
05 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що бездіяльність Відповідача щодо непроведення індексації його пенсії шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який враховувався при її призначенні (7763,17 грн), є протиправною.
Позивач стверджує, що положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV чітко визначають механізм індексації, а саме - збільшення індивідуального показника середньої зарплати пенсіонера. Натомість Порядок № 124, на який посилається Відповідач і який встановлює для індексації єдиний для всіх показник зарплати станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), суперечить закону, який має вищу юридичну силу. Застосування такого підходу нівелює принцип диференціації розмірів пенсій та ставить у нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія призначена з урахуванням вищого показника середньої зарплати.
Щодо строку звернення до суду, Позивач вважає, що у спорах щодо виплати належних сум пенсії за минулий час строки звернення не застосовуються, посилаючись на статтю 46 Закону № 1058-IV та практику Верховного Суду.
Просить визнати бездіяльність Відповідача протиправною та зобов'язати провести перерахунок пенсії шляхом послідовного множення показника 7763,17 грн на коефіцієнти індексації за 2021-2024 роки та виплатити недоотриману суму.
Ухвалою від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві зазначає, що діяв правомірно та у відповідності до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою КМУ від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 124, перерахунок проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) на відповідні коефіцієнти. Оскільки показник середньої зарплати Позивача (7763,17 грн) є вищим за проіндексований показник 3764,40 грн, підстав для перерахунку не було, а тому правомірно встановлено щомісячні доплати згідно з відповідними постановами КМУ.
Також Відповідач просить застосувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, оскільки пенсія є щомісячним платежем, і Позивач мав можливість дізнатися про порушення свого права з моменту отримання першої пенсійної виплати після кожної індексації.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву залишено без руху в частині позовних вимог за період з 01.03.2021 по 11.12.2024 у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. На виконання ухвали, 24.10.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій, визнаючи пропуск строку та відсутність поважних причин для його поновлення, позовні вимоги в частині стягнення недоотриманих сум уточнено та обмежено періодом, що починається з 11.12.2024.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до пункту 2 частини першої та частини п'ятої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ у Львівській області) та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), починаючи з 2020 року.
Для обчислення розміру пенсії Позивача при її призначенні Відповідачем врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 рр., в розмірі 7763,17 гривень.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
З 01.03.2021 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (надалі - Постанова КМУ №127), яка встановила коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11.
З 01.03.2022 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (надалі - Постанова КМУ № 118), яка встановила коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14.
З 01.03.2023 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (надалі - Постанова КМУ № 168), яка встановила коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.
З 01.03.2024 відбулася індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (надалі - Постанова КМУ № 185), яка встановила коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.
Проте, як стверджує Позивач, його пенсія не була проіндексована на підставі постанов КМУ №127, №118, №168, №185 шляхом застосування відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив повідомити інформацію про проведення перерахунку пенсії та, у разі його відсутності, усунути порушення законодавства і провести належний перерахунок пенсії з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
За результатами розгляду звернення Відповідач листом від 17.03.2025 №5496-5151/П-52/8-1300/25 повідомив, що внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. Натомість, на підставі відповідних пунктів урядових постанов, Позивачу було встановлено щомісячні доплати: з 01.03.2021 - 100 грн, з 01.03.2022 - 135 грн, з 01.03.2023 - 100 грн, а з 01.03.2024 проведено часткову індексацію.
Позивач вважає, що Відповідач, починаючи з 01.03.2021, протиправно не проводив перерахунок його пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на відповідні коефіцієнти, встановивши натомість доплати, та відмовився провести такий перерахунок і виплатити недоплачену суму пенсії на його вимогу.
Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний припис є засадничим для системи адміністративного судочинства та визначає межі дискреції суб'єктів владних повноважень.
Спірні правовідносини виникли з приводу бездіяльності пенсійного органу щодо непроведення індексації пенсії Позивача у 2021-2024 роках у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Ця норма є імперативною та прямо вказує на об'єкт індексації - індивідуальний показник середньої заробітної плати, який був застосований при первинному обчисленні пенсії конкретної особи. У випадку Позивача таким показником є 7763,17 грн.
Натомість, на виконання делегованих повноважень, Кабінет Міністрів України прийняв Порядок № 124, пунктом 5 якого встановив, що перерахунок проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. (3764,40 грн), на відповідний коефіцієнт.
Таким чином, суд констатує наявність колізії між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правового акта.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Закон № 1058-IV, прийнятий Верховною Радою України, має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 124. Тому суд зобов'язаний застосовувати саме норми Закону № 1058-IV. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Застосування Відповідачем єдиного для всіх показника середньої заробітної плати (3764,40 грн) для проведення індексації прямо суперечить статті 7 Закону № 1058-IV, яка закріплює принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Такий підхід нівелює індивідуальні заслуги пенсіонера, його трудовий внесок та ставить у нерівне становище осіб, яким пенсію було призначено з урахуванням значно вищого показника середньої заробітної плати. Це є порушенням принципу соціальної справедливості, який є наріжним каменем соціальної держави.
Аналіз постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсій за 2021-2024 роки.
Суд вважає за необхідне детально проаналізувати нормативні акти, на підставі яких Відповідач обґрунтовує свою позицію.
Постановою КМУ від 22.02.2021 № 127 (пункт 1) установлено, що перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,11.
Водночас пунктом 2 цієї постанови передбачено, що якщо розмір підвищення не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. Відповідач, не провівши індексацію за законним механізмом, застосував цей пункт як підставу для встановлення доплати, що є хибним тлумаченням норми. Ця доплата є гарантією мінімального підвищення, а не альтернативою самій індексації.
Постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 (пункт 1) установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14.
Пунктом 4 цієї постанови для пенсій, які не підвищуються, передбачено встановлення щомісячної доплати у розмірі 135 гривень. Знову ж таки, Відповідач протиправно застосував цю норму як заміну індексації, хоча вона мала застосовуватися лише у випадку, якби належно проведена індексація не дала підвищення.
Постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 (пункт 1) установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.
Аналогічно до попередніх років, пунктом 6 цієї постанови передбачено встановлення щомісячної доплати у розмірі 100 гривень для пенсій, які не підвищуються. Дії Відповідача щодо встановлення цієї доплати замість проведення індексації є протиправними з тих самих підстав.
Постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 (пункт 1) установлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.
Абзацом 2 пункту 3 цієї постанови також передбачено доплату до 100 гривень, якщо розмір підвищення є меншим.
Системний аналіз зазначених постанов доводить, що Уряд щороку встановлював коефіцієнт для індексації, який мав застосовуватися до показника середньої зарплати відповідно до механізму, визначеного Законом № 1058-IV. Положення про доплати були лише додатковим соціальним захистом, а не підставою для ухилення від проведення індексації за загальним правилом.
Отже, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії Позивача з метою її індексації Відповідач повинен був застосовувати положення частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та збільшувати на відповідні коефіцієнти саме той показник середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії Позивачу, а саме 7763,17 грн.
Цей висновок повністю узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною у численних постановах, зокрема у справах № 400/4663/24 від 28.01.2025, № 620/7211/24 від 27.01.2025, № 160/28752/23 від 13.01.2025, № 200/422/24 від 27.01.2025, № 120/1483/24 від 28.01.2024
Суд вважає такі дії протиправними, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт (постанова КМУ) не може змінювати чи скасовувати механізм, встановлений законом, який має вищу юридичну силу. Це є порушенням принципу ієрархії нормативно-правових актів. Положення постанов КМУ, які встановлюють певні доплати, стосуються тих категорій пенсіонерів, чий розмір пенсії після проведення індексації за загальним правилом збільшується на суму, меншу за гарантований мінімум, або тих, чиї пенсії не підлягають індексації на загальних підставах. Вони не скасовують обов'язку пенсійного органу першочергово провести перерахунок саме шляхом збільшення показника середньої заробітної плати.
Зокрема, у постанові від 16.04.2025 у зразковій справі № 200/5836/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. ЄСПЛ у своїй практиці (зокрема, у справах «Пічкур проти України», «Суханов та Ільченко проти України») неодноразово зазначав, що право на отримання пенсії є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу. Виплата пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено національним законодавством, становить втручання у право власності, яке є незаконним, якщо воно не ґрунтується на законі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності та не спростував доводів Позивача, оскільки його позиція ґрунтується на застосуванні підзаконного акта, який суперечить закону.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.
Пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право просити про захист своїх прав, зокрема, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Враховуючи, що бездіяльність Відповідача є триваючою, а право Позивача на належний розмір пенсії порушено, належним та ефективним способом захисту є не лише визнання бездіяльності протиправною, але й зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 11.12.2024, як про це просить Позивач в заяві про усунення недоліків від 24.10.2025.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Оскільки позов задоволено повністю, ці витрати підлягають стягненню з Відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 19, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, 10) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 11.12.2024.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 05 листопада 2025 року.
Суддя Коморний О.І.