з питань залишення позову без розгляду
05 листопада 2025 рокусправа № 380/17178/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» при обрахунку ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» за 2018, 2019роки», «матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки», «одноразової (вихідної) грошової допомоги при звільненні» та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 «грошової допомоги на оздоровлення» за 2018, 2019 роки», «матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 роки», одноразової (вихідної) грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 рік з урахуванням «індексації грошового забезпечення» в тому числі виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі 380/9504/24.
Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якій зазначає про наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. До 19.07.2022, згідно з ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній до набрання чинності Законом №2352-ІХ), працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. З набранням чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» до КЗпП України внесено зміни, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду у трудових спорах (ч. 1 ст. 233 КЗпП України). Таким чином, з 19.07.2022 працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зазначені положення є спеціальними нормами щодо правовідносин, пов'язаних з оплатою праці, та мають перевагу над загальними нормами ст. 122 КАС України. Водночас, відповідно до п. 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв'язку з COVID-19, строки, визначені ст. 233 КЗпП України, продовжуються на строк дії карантину. Карантин, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, тривав до 30.06.2023, після чого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 його скасовано. Враховуючи зазначене, з 01.07.2023 обмеження щодо продовження строків, визначених ч. 2 ст. 233 КЗпП України, скасовано, і діє загальний тримісячний строк звернення до суду. Оскільки наказом №69 від 23.09.2019 позивача виключено зі списків особового складу, а з позовом до суду він звернувся лише 21.08.2025, позивач пропустив установлений законом тримісячний строк звернення до суду.
При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)
Таким чином, з 19.07.2022 працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.
Суд установив, що 08.08.2025 відповідачем, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі №380/9504/24, проведено виплату позивачу індексації грошового забезпечення.
З огляду на зазначене, саме 08.08.2025 позивач дізнався про обставини, які свідчать про можливе порушення його прав. Відтак, саме з цієї дати, тобто з моменту фактичного здійснення відповідачем розрахунку, необхідно обчислювати початок перебігу строку звернення позивача до суду з цим позовом.
Тож доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення з цим позовом до суду є помилковими, тому суд їх відхиляє.
Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович