05 листопада 2025 рокусправа № 380/15965/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , у якій просить суд:
- визнати протиправним рішення командира військової частини НОМЕР_2 викладене (оформлене) у письмовій відповіді про відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби № НОМЕР_4 /2 від 17.07.2025 на підставі підпункту г, пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через сімейні обставини - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 згідно рапорту позивача від 14.07.2025 з доданими документами про звільнення із військової служби на підставі підпункту г, пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", через сімейні обставини - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 (далі - Відповідач). Мати позивача - ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю І групи «Б» з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК №060061 від 14.03.2024 та медичними документами. Вона потребує постійного стороннього догляду у зв'язку з тяжким захворюванням опорно-рухового апарату. Позивач є єдиним сином та особою, яка фактично здійснювала догляд за матір'ю, про що свідчать акт обстеження від 14.07.2025 та довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №32 від 25.06.2025. Інших осіб першого ступеня споріднення у ОСОБА_2 немає. Єдина родичка другого ступеня спорідненості - сестра ОСОБА_3 , не має можливості доглядати за ОСОБА_2 і не заперечує проти догляду з боку ОСОБА_1 . 14.07.2025 Позивач подав до військової частини НОМЕР_2 рапорт №15095 з відповідними документами про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за матір'ю - особою з інвалідністю І групи. Листом від 17.07.2025 №11203/2 командир військової частини відмовив у задоволенні рапорту, пославшись на наявність у матері родички другого ступеня спорідненості. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року витребувано від військової частини НОМЕР_2 документи, які стосуються предмету спору.
Військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач) у встановлений судом строк відзив на позов не подала. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку копії ухвали від 10.08.25 до електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів. Зазначає про те, що єдина родичка другого ступеня спорідненості - сестра, ОСОБА_3 , за станом здоров'я, сімейними та соціальними обставинами не має можливості здійснювати догляд за ОСОБА_2 . Це підтверджується медичними документами, зокрема консультаційним висновком КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» Долинської міської ради від 23.09.2025, згідно з яким ОСОБА_3 не може здійснювати догляд, а також довідкою лікарсько-консультативної комісії тієї ж лікарні №189/6 від 23.09.2025, у якій зазначено, що за станом здоров'я вона не може виконувати функції стороннього догляду.
На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду військова частина НОМЕР_2 надала суду витребувані документи. У зв'язку із пропуском строку на подання відзиву надала додаткові пояснення у цій справі. Вказує про те, що 14.07.2025 та 23.07.2025 до військової частини НОМЕР_2 надійшли рапорти солдата ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за матір'ю - особою з інвалідністю І групи. За результатами розгляду поданих документів встановлено відсутність законних підстав для звільнення, оскільки матеріали не підтверджують виконання усіх умов, передбачених законом, а саме: наявність інших членів сім'ї другого ступеня споріднення - сестри матері, ОСОБА_3 , та відсутність підтвердження того, що зазначена особа потребує постійного догляду відповідно до висновку медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії. Відповідно до частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ право на звільнення у зв'язку з необхідністю здійснення догляду виникає лише за умови одночасної наявності таких обставин: один із батьків є особою з інвалідністю I чи II групи; існує необхідність у постійному догляді за ним; відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, здатні здійснювати догляд, або вони самі потребують постійного догляду. Оскільки зазначені обставини не підтверджені в повному обсязі, законні підстави для звільнення з військової служби відсутні, а рапорт солдата ОСОБА_1 обґрунтовано залишено без задоволення.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно з витягами з реєстрів територіальної громади, Позивач та його мати - ОСОБА_2 - зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до пенсійного посвідчення та Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААД №060061 від 14.03.2024, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи підгрупи «Б» з дитинства та потребує постійного стороннього догляду.
Сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - за довідкою від 16.07.2025 №12, виданою відділом освіти, культури, туризму, молодіжної політики та спорту Витвицької сільської ради, працює директором будинку культури с. Розточки з 21.08.2018 по теперішній час.
Згідно з актом обстеження від 14.07.2025, затвердженим старостою Розточківського старостинського округу, ОСОБА_3 зареєстрована та фактично проживає у АДРЕСА_4 , разом із сином - ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки №129 від 15.07.2025, ОСОБА_4 є студентом 3 курсу денної форми навчання фізичного факультету Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет».
Крім того, ОСОБА_3 18.07.2025 подано нотаріально посвідчену заяву, у якій вона зазначила, що не має можливості та наміру здійснювати догляд за своєю рідною сестрою, ОСОБА_2 , і не заперечує проти того, щоб догляд за нею здійснював її син - ОСОБА_1 .
У зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю - особою з інвалідністю І групи, солдат ОСОБА_1 14.07.2025 подав до військової частини НОМЕР_2 рапорт про звільнення (зареєстрований під Вх.№15095). До вказаного рапорту долучив : нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, Серія 12 ААД №060061; нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , серія НОМЕР_5 ; витяг з реєстру територіальної громади, виданий ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №32 від 25.06.2025; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_6 , на 1 аркуші; нотаріально завірену копію ІПН ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_7 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , Серія НОМЕР_8 .
Листом від 17.07.2025 відповідач відмовив у задоволенні рапорту. Вказує про те, що відповідно до підпункту 26 пункту 5 Інструкції №170 та підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, звільнення з військової служби через необхідність догляду за особою з інвалідністю I чи II групи можливе лише за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують догляду. Оскільки актом обстеження встановлено наявність у матері військовослужбовця сестри - ОСОБА_3 , та відсутні документи, що підтверджують неможливість здійснення нею догляду чи потребу в ньому, підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби немає.
Повторно 23.07.2025 позивач подав рапорт (зареєстрований під Вх.№15915) про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини визначені частиною 12 пунктом 3 статтею 26 цього закону (необхідності здійснювати догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи та потребує постійного стороннього догляду). До вказаного рапорту долучив : нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, Серія 12 ААД №060061; нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серія НОМЕР_5 ; витяг з реєстру територіальної громади, виданий ОСОБА_1 ; нотаріально завірену копію відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №32 від 25.06.2025; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_6 , на 1 аркуші; нотаріально завірену копію ІПН ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_7 ; нотаріально завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , Серія НОМЕР_8 ; копію акту обстеження фактичного місця проживання №381/С від 14.07.2025; заяву ОСОБА_3 про відсутність наміру здійснювати догляд за ОСОБА_2 №1291 .
Листом від 25.07.2025 відповідач відмовив у задоволенні рапорту. Вказує про те, що з акта обстеження ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що у матері військовослужбовця - ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_1 , є сестра - ОСОБА_3 , , яка є родичем другого ступеня споріднення. Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, звільнення з військової служби через необхідність догляду за особою з інвалідністю I чи II групи можливе лише за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, здатних здійснювати догляд, або якщо такі особи самі потребують постійного догляду, що має бути підтверджено висновком МСЕК чи ЛКК. Подана ОСОБА_3 заява про небажання здійснювати догляд не є підтвердженням того, що вона сама потребує стороннього догляду. Військовослужбовець ОСОБА_1 не надав документів, які б свідчили про неможливість здійснення догляду іншими родичами або про їхню потребу у постійному догляді. Відтак, підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби відсутні.
Позивач вважає зазначену відмову протиправною, такою, що порушує його права, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.
Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
За змістом частини четвертої вказаної статті порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії Указу та, відповідно, воєнного стану в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України. На момент розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави звільнення з військової служби визначає стаття 26 Закону №2232-ХІІ.
Так, підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, під час дії воєнного стану, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджений Указом Президента України від 10.12.2008 №1153 (надалі - Положення №1153).
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 розділу І Положення №1153 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Пунктом 233 розділу ХІІ Положення №1153 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (в редакції, чинній на момент подання рапорту), у пункті 26 Додатку 19 (Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби) якої зазначено, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Суд встановив, що 14.07.2025 солдат ОСОБА_1 подав до військової частини НОМЕР_2 рапорт про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю - особою з інвалідністю I групи (зареєстрований під вх. №15095). До рапорту були долучені: нотаріально завірені копії паспорта ОСОБА_2 , довідки МСЕК серії 12 ААД №060061, свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (серія НОМЕР_5 ), витягу з реєстру територіальної громади, довідки про зареєстрованих осіб №32 від 25.06.2025, пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_6 , ІПН ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 та свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_8 .
Листом від 17.07.2025 відповідач відмовив у задоволенні зазначеного рапорту, посилаючись на те, що згідно з підпунктом 26 пункту 5 Інструкції №170 та підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України №2232-XII, звільнення через необхідність догляду за особою з інвалідністю I чи II групи можливе лише за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо вони самі потребують постійного догляду. Актом обстеження встановлено наявність у матері військовослужбовця сестри - ОСОБА_3 , при цьому документи, які б підтверджували неможливість здійснення нею догляду або її потребу у ньому, відсутні. Відтак, підстав для звільнення ОСОБА_1 не вбачалося.
23.07.2025 ОСОБА_1 повторно подав рапорт (вх. №15915) про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю - особою з інвалідністю I групи. До повторного рапорту були долучені ті ж документи, а також копія акта обстеження фактичного місця проживання №381/С від 14.07.2025 та заява ОСОБА_3 №1291 про відсутність наміру здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Листом від 25.07.2025 відповідач повторно відмовив у задоволенні рапорту, зазначивши, що згідно з актом обстеження ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері військовослужбовця, окрім сина ОСОБА_1 , є донька - ОСОБА_3 , яка є родичкою другого ступеня споріднення. Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII, звільнення з військової служби через необхідність догляду за особою з інвалідністю I чи II групи допускається лише за відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, здатних здійснювати догляд, або якщо такі особи самі потребують догляду, що має бути підтверджено висновком МСЕК чи ЛКК. Подана ОСОБА_3 заява про небажання здійснювати догляд не є доказом того, що вона потребує стороннього догляду. Військовослужбовець ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували неможливість здійснення догляду іншими родичами або їхню потребу в постійному догляді. Отже, підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби не встановлено. Таким чином, з урахуванням досліджених судом матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 не надав повного переліку документів, необхідних для звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» а саме документів які підтверджують: відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, здатних здійснювати догляд, або якщо такі особи самі потребують догляду, що має бути підтверджено висновком МСЕК чи ЛКК або документів, які б підтверджували неможливість здійснення догляду іншими родичами або їхню потребу в постійному догляді.
Разом з тим, суд зазначає, що на момент розгляду справи позивачем надано додаткові документи, які підтверджують наявність у ОСОБА_3 захворювань, що обмежують її здатність здійснювати догляд, а саме: консультаційний висновок КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» від 23.09.2025 та довідку ЛКК №189/6 від 23.09.2025, видані на її ім'я.
Однак суд не може враховувати зазначені документи під час оцінки правомірності дій відповідача, оскільки вони не були подані до військової частини разом із рапортами від 14.07.2025 та 23.07.2025, а отже, не могли бути предметом розгляду відповідача під час ухвалення оскаржуваного рішення про відмову у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Водночас суд бере до уваги, що надані позивачем додаткові матеріали можуть свідчити про наявність обставин, які можуть мати істотне значення для вирішення питання про його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З огляду на це, суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорти ОСОБА_1 від 14.07.2025 та 23.07.2025 з урахуванням нововиявлених обставин і додатково поданих документів.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
вирішив:
Адміністративний позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повторно розглянути рапорти від 14.07.2025 та 23.07.2025 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту г, пункту 2, частини 4, статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", через сімейні обставини - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю І групи, із врахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 1211 грн 20 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович