05 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 320/3022/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, Кіровоградська ОДА) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 8-вс від 14.02.2022 «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 9-вс від 18.02.2022 «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 38-к від 24.02.2022 «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» та поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації, рішення і цій частині допустити до негайного виконання;
- стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 25.02.2022 до дня поновлення на роботі, рішення і цій частині допустити до негайного виконання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнято до провадження судді Луганського окружного адміністративного суду Ірметової О.В.
Ухвалою суду від 10 березня 2025 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року, на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу від 02 квітня 2025 року у справі №320/3022/22 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасовано. Справу №320/3022/22 направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку.
29 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25 березня 2025 року №68-к «Про упорядкування трудових відносин» в частині: п. 2 - поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської ОДА з 26 лютого 2022 року; п. 3 - вважати звільненим з 28 грудня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської ОДА: від 14 лютого 2022 року №8-вс; від 18 лютого 2022 року №9-вс; від 24 лютого 2022 року №38-к «Про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації з 25 лютого 2022 року (дата незаконного звільнення за №38-к);
- стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2022 року по день фактичного поновлення на роботі (включно), з урахуванням індексації відповідно до ст. 235, 236 КЗпП України;
- зобов'язати Кіровоградську ОДА: видати нове розпорядження про поновлення з 25.02.2022; внести відповідні записи до трудової книжки; забезпечити фактичний допуск до роботи; виплатити компенсацію протягом 3 робочих днів з дня набрання рішенням сили.
Розглянувши заяву про уточнення позовних вимог, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини першої, третьої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею (частина 2 статті 47 КАС України).
За частиною 3 статті 47 КАС України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Згідно з уточненими позовними вимогами позивачем заявлені вимоги, які не охоплюються предметом первинного позову, а саме: визнання протиправним та скасування розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25 березня 2025 року №68-к «Про упорядкування трудових відносин» в частині: п. 2 - поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської ОДА з 26 лютого 2022 року; п. 3 - вважати звільненим з 28 грудня 2020 року; зобов'язання відповідача видати нове розпорядження про поновлення з 25.02.2022; внести відповідні записи до трудової книжки; забезпечити фактичний допуск до роботи; виплатити компенсацію протягом 3 робочих днів з дня набрання рішенням сили.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду указав, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні указаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
У справі, що розглядається позивачем збільшені позовні вимоги у спосіб пред'явлення нових вимог у справі, які не охоплюються предметом первинного позову.
При цьому, суд враховує, що розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25 березня 2025 року №68-к «Про упорядкування трудових відносин» видано після відкриття провадження у справі, тобто позивач звертається з уточненими вимогами у зв'язку із зміною фактичних обставин справи.
При цьому, оскільки позивачем заявлені по суті нові позовні вимоги, заява про уточнення позовних вимог має відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним судом у постанові від 22 грудня 2023 року справа №160/19022/22 викладена правова позиція про те, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Позивачем в уточненій позовній заяві пред'явлені нові позовні вимоги: визнання протиправним та скасування розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 25 березня 2025 року №68-к «Про упорядкування трудових відносин» в частині п. 2 - поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської ОДА з 26 лютого 2022 року, п. 3 - вважати звільненим з 28 грудня 2020 року; стягнення з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2022 року по день фактичного поновлення на роботі (включно), з урахуванням індексації, відповідно до ст. 235, 236 КЗпП України; зобов'язання Кіровоградської ОДА видати нове розпорядження про поновлення з 25.02.2022, внести відповідні записи до трудової книжки, забезпечити фактичний допуск до роботи, виплатити компенсацію протягом 3 робочих днів з дня набрання рішенням сили.
У цій справі спір виник із відносин публічної служби, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, відповідно до якої зазначалося, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізнався» та «повинен був дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №68-к «Про упорядкування трудових відносин» винесене відповідачем 25 березня 2025 року.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, відповідач через особистий кабінет в системі «Електронний суд» 28 березня 2025 року подав клопотання про закриття провадження у справі, обгрунтуваючи клопотання прийняттям розпорядження № 68-к від 25.03.2025 «Про упорядкування трудових відносин».
Отже, позивачу було відомо про оскаржуване розпорядження у березні 2025 року.
До суду позивач звернувся з позовними вимогами про його визнання протипраним та скасування, та похідними позовними вимогами, - 28 жовтня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з уточненими позовними вимогами, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки заява про уточнення позовних вимог не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, є законні підстави для залишення заяви про уточнення позовних вимог без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 241, 248, 256, 93, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки заяви про уточнення позовних вимог шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова