05 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2077/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
24 жовтня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого звернулася адвокат Єрьоміна Наталія Анатоліївна (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в періоди з 24 лютого 2022 року по 19 січня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період в період з 24 лютого 2022 року по 19 січня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , щодо не підговки та не направленні до уповноваженого органу, через який було подано заяву про призначення пенсії за вислугою років оновлених грошового атестату та довідки на ім'я позивача про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 видати оновлених грошового атестату та довідки на ім'я позивача про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку. Залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та запропоновано представнику позивача протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.
04 листопада 2025 року від представника позивача надійшла заява від 03 листопада 2025 року про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву і заяву про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача просить поновити строк звернення до суду.
На обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначила, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли з 24 лютого 2022 року по 19 січня 2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частина друга статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Окрім того, представник позивача зазначає, що позивачем не було одержано ним письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань /інших щомісячних основних та додаткових видів з 24 лютого 2022 року по 19 січня 2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року за останньою займаною посадою заявника, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника з 24 лютого 2022 року по 19 січня 2023 року. позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення.
Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витягу наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму, за яким розраховуються грошове забезпечення військовослужбовця.
З урахуванням того, що позивач отримав достовірну і документально підтверджену інформацію щодо обсягу і характеру виплачених йому сум при звільненні лише 01 вересня 2025 року - з моменту надходження відповіді на адвокатський запит, вказана дата є початком перебігу тримісячного строку для звернення до суду з вимогами про вирішення трудового спору. Оскільки позов подано 24 жовтня 2025 року, встановлений статтею 233 КЗпП України, строк позивачем не пропущено.
З урахування вказаного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з цим позовом внаслідок відсутності документального підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
В ухвалі від 27 жовтня 2025 року суд дійшов висновку, що позивач звернувся з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби, в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року.
Суд зазначає, що означений спір є трудовим спором щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) при звільненні з публічної служби з огляду на таке.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19 січня 2023 року № 18 солдата ОСОБА_1 , стрільця-регулювальника 1 комендантського відділення 1 комендантського взводу комендантської роти ВЧ НОМЕР_1 , звільненого наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19 січня 2023 року № 13-РС у відставку згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «а» пункту 2 (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі), вважати таким, що 19 січня 2023 року справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 19 січня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Наказано виплатити солдату ОСОБА_2 грошову компенсацію за 23 доби невикористаної щорічної відпустки за 2022-2023 роки у розмірі 10188,85 грн.
Наказано виплатити солдату ОСОБА_2 відповідно до розділу ХVІ наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам» щомісячну премію в розміру 100 % від максимальної суми щомісячної премії 306 % від посадового окладу (тарифний розряд, посадовий оклад 2730 грн) за 14 днів з 06 січня по 19 січня 2023 року (дисциплінарні стягнення у розрахунковому періоді відсутні).
Наказано виплатити солдату ОСОБА_2 відповідно до розділу VІ наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам» надбавку за особливості проходження служби 65 % посадового окладу (4 тарифний розряд, посадовий оклад 2730,00 грн), окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за 14 днів з 06 січня по 19 січня 2023 року.
Грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік відповідно до пункту 2 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, отримав.
Відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2004 року № 460, наказано виплатити солдату ОСОБА_2 25 відсотків місячного грошового забезпечення у розмірі 3433,20 грн.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», телеграми Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 та наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 14 днів з 06 січня по 19 січня 2023 року.
Пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, перебіг строку для звернення суду з цим позовом розпочався у позивача 01 липня 2023 року та закінчився 02 жовтня 2023 року (з урахуванням вихідних днів).
До суду з цим позовом позивач звернувся через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 24 жовтня 2025 року, тобто через 2 роки 9 місяців, з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.
Вивченням доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що позивачу були вручені витяг з наказу про звільнення та грошовий атестат, в яких зазначені нараховані та виплачені суми при звільненні, про що не заперечує представник позивача.
Отже, починаючи з 19 січня 2023 року, позивач був обізнаний про належне йому до виплати при звільненні з військової служби грошове забезпечення.
Виплата грошового забезпечена не є виплатою, яка обумовлена звільненням працівника та про розмір якої працівнику стає відомо після одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка її отримує. Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Окрім того, вивченням ордеру серії АН № 1817900 від 21 жовтня 2025 року судом установлено, що договір між позивачем та адвокатом Єрьоміною В. А. про надання правничої допомоги укладено 26 вересня 2024 року. Разом з цим, до суду з цим позовом представник позивача звернулась лише 24 жовтня 2025 року.
Посилання позивача на сподівання щодо добросовісного виконання своїх обов'язків відповідачем є незмістовними, оскільки у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд зазначає, що в цьому випадку реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення залежало виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Отримуючи грошове забезпечення та будучи достовірно обізнаним з розміром виплачених сум, позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав з підстав, викладених у позові. Крім того, позивач жодним чином не був обмежений у праві на звернення до відповідача у розсудливі строки з метою отримання інформації щодо механізму обрахунку його грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року, тоді як позивач навіть не звернувся до відповідача, що свідчить про пасивну поведінку позивача.
У цьому випадку, отримавши витяг з наказу про звільнення, грошовий атестат та будучи достовірно обізнаним з розміром виплачених сум, позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав з підстав, викладених у позові. Крім того, позивач жодним чином не був обмежений у праві на звернення до відповідача у розсудливі строки з метою отримання інформації щодо механізму обрахунку його грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року, тоді як позивач навіть не звернувся до відповідача, що свідчить про пасивну поведінку позивача.
З урахуванням вказаного, підстави, зазначені представником позивача в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду без дати та б/н, для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року, визнаються судом неповажними.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вказане, позовна заява ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 169 КАС України, суддя
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення процесуального строку.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року по 19 січня 2023 року повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль