05 листопада 2025 року м. Київ справа №320/30189/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову ПФУ (рішення №262540010892 від 05.06.2025) в перерахунку пенсії з 01.04.2023 року;
- зобов'язати ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2023 року та провести виплату недоотриманих сум за період з 01.04.2023 по 30.04.2025.
Позивач обґрунтовує позов тим, що станом на 01.04.2023 року ним були набуті обидві необхідні законом умови для призначення пенсії по інвалідності (встановлення ІІ групи інвалідності та достатній страховий стаж, який було сформовано після подання та опрацювання уточнюючих звітів ЄСВ за 2022- 2023 роки), у зв'язку з чим право на пенсію виникло саме з цієї дати, а тому відмова відповідача у призначенні (допризначенні) пенсії з 01.04.2023 року є протиправною.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/30189/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/30189/25 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
18.01.2023 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності. Станом на дату встановлення інвалідності страховий стаж позивача становив 1 рік 9 місяців, що було недостатнім для набуття права на пенсію по інвалідності відповідно до вимог статті 32 Закону України №1058.
У квітні 2025 року позивач подав уточнюючі звіти за 2022-2023 роки та здійснив сплату відповідних внесків. 30.04.2025 року ці дані були оновлені в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного фонду України, що підтверджується інформацією з особистого кабінету позивача на веб-порталі ПФУ. Останнім місяцем сплати ЄСВ був березень 2023 року, відповідно з 01.04.2023 року позивач набув необхідний страховий стаж для реалізації права на пенсію по інвалідності.
01.05.2025 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності та просив врахувати право від 01.04.2023 року.
Відповідач відмовив у допризначенні пенсії з 01.04.2023 року, посилаючись на те, що відлік тримісячного строку відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058 повинен починатися від дати встановлення інвалідності - 18.01.2023 року, а не від дати набуття страхового стажу.
Відповідач також послався на пункт 1.8 Постанови Правління ПФУ №22-1, мотивуючи, що подані додаткові документи не можуть змінити дату звернення та не впливають на визначення дати, з якої може бути призначена пенсія.
Позивач не погодився з рішенням відповідача, вважає відмову протиправною, обґрунтовує, що обидві необхідні умови для виникнення права на пенсію були виконані саме з 01.04.2023 року, та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Реалізація цього права гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058), пенсійне забезпечення в Україні базується на засадах загальнообов'язковості, солідарності поколінь, та соціальної справедливості.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058, право на пенсію мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом і досягли пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, за наявності страхового стажу, передбаченого цим Законом.
Відповідно до статті 32 Закону №1058, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності за наявності певного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, а саме
для осіб з інвалідністю ІІ та ІІІ групи у віці до 28 років включно - 3 роки.
Відповідно до статті 45 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Якщо звернення за пенсією відбулося пізніше, пенсія призначається з дня звернення.
Частина четверта цієї ж статті визначає, що у випадку подання додаткових документів пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність їх подання, пенсія перераховується зі строків, передбачених цією нормою.
Згідно з пунктом 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі документи, орган Пенсійного фонду письмово повідомляє заявника, які документи необхідно подати додатково. Якщо такі документи подано не пізніше трьох місяців з дня повідомлення, днем звернення вважається день прийняття заяви.
Крім того, відповідно до підпункту 146.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення, для осіб, які проживають на території, де ведуться бойові дії, у разі звернення за пенсією під час воєнного стану, пенсія призначається по інвалідності з дня встановлення інвалідності, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Таким чином, законодавець надав певні пільги у визначенні дати призначення пенсії по інвалідності під час воєнного стану, проте не змінив базові вимоги щодо необхідного мінімального страхового стажу.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Святошинський район) із заявою від 28.05.2025 №9411 щодо допризначення пенсії по інвалідності.
Рішенням відповідача від 05.06.2025 №262540010892 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2023 року, мотивуючи відмову відсутністю достатнього страхового стажу на дату встановлення інвалідності.
Водночас із матеріалів електронної пенсійної справи вбачається, що на момент первинного звернення (01.02.2023 року) страховий стаж позивача складав 1 рік 9 місяців 17 днів, а станом на 01.05.2025 - 3 роки 17 днів, тобто вимога статті 32 Закону №1058 щодо трирічного стажу була фактично виконана.
Суд бере до уваги, що орган Пенсійного фонду, отримавши додаткові документи, мав повноваження переглянути раніше прийняте рішення у межах місячного строку, передбаченого пунктом 4.3 Порядку №22-1, що відповідає принципам належного врядування та правової визначеності.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), адміністративні суди перевіряють, чи прийняті рішення суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими.
Враховуючи, що позивач набув необхідного страхового стажу, а орган Пенсійного фонду не переглянув попереднє рішення з урахуванням оновлених даних, суд приходить до висновку про протиправність відмови у здійсненні допризначення (перерахунку) пенсії.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду (постанови від 14.12.2021 у справі №520/8930/19, від 05.10.2023 у справі №460/1252/23 тощо), адміністративний суд не має права втручатися у дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду, зокрема у питання розрахунку та виплати пенсій, якщо такі розрахунки ще не здійснені або пенсія не призначена.
Тому суд вважає, що належним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наведеної у цьому судовому рішенні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з коригуванням обраного способу захисту
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як інвалід ІІ групи.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (рішення №262540010892 від 05.06.2025) в перерахунку пенсії з 01.04.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням правової оцінки, наведеної у цьому судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.