05 листопада 2025 року м. Київ справа №320/3209/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 , пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника та виплачувати позивачеві, починаючи з 16 грудня 2021 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Також у позовній заяві вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , у зв'язку з чим 16 грудня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника, проте, відповідач відмовив у переведенні на інший вид пенсії, посилаючись на виявлення розбіжностей між свідоцтвом про шлюб та паспортом, а саме, прізвище.
Позивач вказує, що виправити помилки, допущені в правовстановлюючих документах на теперішній час неможливо, що позбавляє її права на отримання пенсії по втраті годувальника, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у позовній заяві послався на те, що позивач звернулась з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та необхідним пакетом документів.
За наявними документами в електронній пенсійній справі виявлено розбіжності між свідоцтвом про шлюб та паспортом, а саме, прізвище, тому здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника немає підстав, про що зазначено в рішенні про відмову в перерахунку від 22 грудня 2021 року.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2022 року для розгляду адміністративної справи № 320/3209/22 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та останній наданий строк для усунення недоліків.
Позивачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків разом з копію документом, що підтверджує звільнення її від сплати судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2024 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Київського окружного адміністративного суду, для розгляду адміністративної справи № 320/3209/22 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року адміністративна справа № 320/3209/22 прийнята до свого провадження та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали суду від 22 березня 2024 року доставлена до електронного кабінету відповідача 02 квітня 2024 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 08 квітня 2024 року.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у с. Наливайківка Макарівського району Київської області, 30 червня 1979 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 », що підтверджується наявною в матеріалах справи свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Макарівським райвідділом ЗАГС Київської області, серія НОМЕР_1 .
Згідно копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 07 травня 2021 року Макарівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 377.
Крім того, судом встановлено, що у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , прізвище ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у селі Наливайківка Макарівського району Київської області, зазначено, як « ОСОБА_8 », а на сторінці 10 паспорту стоїть штамп згідно якого Відділом ЗАГС Макарівського району Київської області 30 червня 1979 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_9 , 1944 р.н.
З наявних у матеріалах справи доказів також вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , позивач 16 грудня 2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 11 січня 2022 року № 414-25195/К-02/8-1000/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області направило на адресу позивача копію рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії від 22 грудня 2021 року.
Так, у вказаному рішенні о/р НОМЕР_4 від 22 грудня 2021 року зазначено, що в документах електронної пенсійної справи заявниці виявлено розбіжності між свідоцтвом та паспортом, а саме прізвище, тому здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника немає законних підстав.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно пункту 3 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
У частині першій статті 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ).
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
У частині першій 9 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, за яких, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до частин другої-третьої статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210) та зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Порядком обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з пункту 11 Порядку № 1210 розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Мінімальний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до пункту 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.
Оскаржуване рішення, яким відмовлено у перерахунку (призначенні) пенсії у зв'язку з втратою годувальника, мотивоване тим, що встановлено розбіжності між свідоцтвом про шлюб та паспортом, а саме прізвище.
Як вже зазначалось судом, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 30 червня 1979 року було укладено шлюб між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».
У матеріалах справи містяться копії картки фізичної особи - платника податків, посвідчення дружини померлого громадянина із числа учасників наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильської катастрофою серії № 0005182, в яких зазначено прізвище позивача, як « ОСОБА_8 ».
При цьому, у Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00034830474 від 01 лютого 2022 року зазначено, що 30 червня 1979 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ».
На переконання суду, розбіжності у написанні прізвища « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_8 » не можуть слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії у разі втрати годувальника.
Суд наголошує, що усі інші докази, які були надані позивачем, не викликають у суду сумнівів, що у цьому випадку є саме помилка у написанні прізвища, а не обман чи маніпулювання з боку позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Проте, як встановлено судом, та вбачається із матеріалів справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивача спосіб вирішення ситуації шляхом відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший.
Крім того, суд наголошує, що у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) викладено висновок, відповідно до якого оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає, що позивач надала відповідачу всі документи, необхідні для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а тому має право на отримання такого виду пенсії.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії у разі втрати годувальника, відповідно, про доцільність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови в перерахунку від 22 грудня 2021 року, залишивши без задоволення позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що останнім прийнято рішення, тобто, індивідуальний акт, який стосується прав позивача.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно, з моменту виникнення права на такий вид пенсії суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до статті 38 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
За приписами статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Частиною третьою статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У даній справі предметом спору є рішення відповідача, яке визнано судом протиправним, відтак, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію у разі втрати годувальника на підставі її заяви від 16 грудня 2021 року та здійснити її перерахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неу24переджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію у разі втрати годувальника від 22 грудня 2021 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській боласті перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі її заяви від 16 грудня 2021 року та здійснити перерахунок пенсії з 16 грудня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.