05 листопада 2025 року № 320/43891/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення та обмеження виплати максимальним розміром з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 із розрахунку основного розміру 90% грошового забезпечення.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), щодо не нарахування позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до його пенсії, встановленої постановою КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01 липня 2021 року з урахуванням доплати в розмірі 2000 грн., встановленої постановою КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження виплати максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII). Проте, з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 відповідачем здійснюється виплата пенсії з обмеженням в десять прожиткових мінімумів. На виконання рішення суду відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача. Після здійснення зазначеного перерахунку, позивачу припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою № 713. Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив встановити йому доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. та відповідачем була надана відповідь з відмовою виплати доплати у розмірі 2000 грн. з посиланням на перерахунок пенсії на підставі рішення суду, за результатом якого пенсія підвищилась.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
З матеріалів справи вбачається, що позивачу було призначено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 з 01.07.2021 до розміру пенсії позивача передбачено встановлення щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн.
Позивачу було встановлено з 01.07.2021 таку доплату.
З Єдиного державного реєстру судових рішень судом вбачається, що рішенням суду було зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.
Після проведення такого перерахунку відповідачем припинено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив призначити та виплатити йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, передбачену постановою Кабміну № 713. Проте, відповідач повідомив, що після 01.03.2018 розмір пенсії позивача переглядався та збільшився більше ніж на 2000,00 грн, а тому для нарахування та виплати позивачу доплати, передбаченої постановою № 713 підстави відсутні.
З наявних в матеріалах справи розрахунку пенсії вбачається, що пенсію позивача обмежено максимальним розміром та її розмір обраховано виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальний Закон, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Приймаючи таке рішення Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
Правильність такої позиції додаткового підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Відповідно до пункту 2 постанови Постанова №118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
При цьому суд наголошує, що, як уже зазначалося, положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, які передбачали обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Крім того суд також зазначає, що у спірних правовідносинах наведені положення пункту 2 Постанови № 118 щодо підвищення пенсій з 01.03.2022 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" та положеннями пункту 2 Постанови № 168 щодо підвищення пенсій з 01.03.2023 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом" суперечить приписам Закону № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними (пріоритетними), а тому підлягають застосуванню відповідачем.
Тобто, незважаючи на наявність у Постанові №118 та Постанові №168 вимоги про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Таким чином обмеження позивачу максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України.
Також, відповідно до висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, Верховний Суд звернув увагу на те, що внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-УІІ1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Відтак, аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсію позивача з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024. максимальним розміром.
З огляду на заявлені позовні вимоги, суд доходить висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 при виплаті пенсії позивача обмеження її максимальним розміром, суд вважає, що є достатні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018, 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Суд зазначає, що Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому, слід звернути увагу, що ні положеннями Закону № 3668-VІ, ні положеннями Закону №1166-VІІ, ні положеннями Закону № 2262-XII не передбачено проведення після 01.04.2014 перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст. 63 Закону № 2262-XII.
Тому при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення, з 01.01.2018 позивачу було здійснено перерахунок пенсії виходячи із розміру 70 % грошового забезпечення на підставі ст. 13 Закону № 2262-XII, внаслідок чого розмір пенсійного забезпечення позивача зменшився на 20 %.
При цьому при проведенні перерахунків відповідач керувався нормою, яка застосовується виключно при призначенні пенсії, та не підлягає застосуванню при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).
Оскільки відповідачем вчинено дії, які порушили права позивача, зважаючи на те, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії позивачу з вилученням з неї 20% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону № 2262-XII, такі дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу починаючи з 01.01.2018 із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених коштів.
Крім того, частиною третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
На виконання частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
14.07.2021 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі № 380/4510/22 та від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети зазначеної постанови - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Відповідач зазначає, що після виконання у липні 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у справі №320/48650/23 право на встановлення щомісячної доплати переглянуто.
Водночас, позивач просить зобов'язати відповідача установити та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.07.2021.
При цьому, як вбачається судом із відповіді на заяву позивача, відповідач зазначив про відсутність підстав для встановлення щомісячної доплати з 01.07.2021 після здійсненого на виконання рішення суду перерахунку пенсії. Крім того, як вбачається судом із розрахунків пенсії позивача, відповідачем, починаючи з липня 2021 року було зменшено розмір пенсії позивача на 2000 грн. щомісяця.
Відтак, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, обираючи належний та достатній спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії без урахування щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 у розмірі 2000 грн, з урахуванням проведених виплат.
Крім того, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення з цією позовною заявою до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було встановлено судом, на виконання рішення суду відповідачем з липня 2024 року було припинено виплату щомісячної доплати.
Таким чином, відповідачем саме з липня 2024 року було порушено право позивача на отримання щомісячної доплати в сумі 2000 грн з 01.07.2021.
До суду з цією позовною заявою представник позивача звернулась у вересні 2024 року, а тому строки звернення до суду з цією позовною заявою позивачем не пропущені.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення та обмеження виплати максимальним розміром з 01.01.2018, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023, та з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження максимального розміру з 01.01.2018, з 01.04.2019, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 із розрахунку основного розміру 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 з 01.07.2021 у розмірі 2000 грн., з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.