05 листопада 2025 року Справа № 280/7774/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.08.2025р. №0575102-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 2275,90 грн.
Визнати протиправним та скасувати - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025р. №0575101-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 3498,71 грн.
Визнати протиправним та скасувати-податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025р. №0575100-2411-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 6170,01 грн.
Визнати протиправним та скасувати - податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025р. №0575103-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 1332,40 грн.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при здійсненні розрахунку податку на нерухоме майно в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях контролюючим органом не було застосовано нульову ставку податку для нерухомого майна позивача, сумарна загальна площа якого не перевищує 370 кв.м., чим порушено пп. 266.5.1. п. 266.5.1. ст. 266 Податкового кодексу України та абз. 1 пп. 2.5.2 п. 2.5 ч. 2 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 р. № 5 (зі змінами). Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 16 вересня 2025 року подав відзив на позов, в якому Головне управління ДПС у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Рішення Запорізької міської ради № 5 від 28.01.2015 визначає пільги зi сплати податку на нерухоме майно, відмінне вiд земельної ділянки, для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності таких осіб - платників податку, визначені незалежно вiд їx соціального статусу, майнового стану та рівня доходів. Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України. База оподаткування становить 367,00 кв. метрів. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 м2. Головне управління ДПС у Запорізькій області вважає, що податкові повідомлення-рішення про визначення суми зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки винесено з дотриманням вимог статті 58 Податкового кодексу України та не суперечать Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №658, є такими, що відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає сплаті в повному обсязі. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
19 вересня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, не погоджується, повідомляє, що міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, різних типів об'єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 370 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивачу на праві власності належать:
- квартира, АДРЕСА_1 , загальна площа 62,91 м2;
- квартира, АДРЕСА_2 , загальна площа 134,32 м2 (частка власності - 96,71 кв.м);
- житловий будинок, АДРЕСА_3 , загальна площа 341,1 м2 (частка власності - 170,55 м2);
- квартира, АДРЕСА_4 , загальна площа 73,66 м2; (частка власності - 36,83 м2).
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовані податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 12.08.2025 №0575102-2411-0829 у сумі 2275,90 грн, від 12.08.2025 №0575101-2411-0829 у розмірі 3498,71 грн, від 12.08.2025 №0575100-2411-0829-UA23060070000082704 у розмірі 6170,01 грн, від 12.08.2025 №0575103-2411-0829 у розмірі 1332,40 грн.
Позивач вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
У відповідності до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовані податкові повідомлення-рішення: від 12.08.2025 №0575102-2411-0829 у сумі 2275,90 грн, від 12.08.2025 №0575101-2411-0829 у розмірі 3498,71 грн, від 12.08.2025 №0575100-2411-0829-UA23060070000082704 у розмірі 6170,01 грн, від 12.08.2025 №0575103-2411-0829 у розмірі 1332,40 грн.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган повідомив, що при розрахунку податкового зобов'язання слід керуватись правилами, встановленими ПК України.
Суд враховує, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі - Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до пункту 2.5 Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у цій справі.
З матеріалів справи встановлено та не є спірним, що позивачу на праві приватної власності належить квартира, АДРЕСА_1 , загальна площа 62,91 м2; квартира, АДРЕСА_2 , загальна площа 134,32 м2 (частка власності - 96,71 кв.м); житловий будинок, АДРЕСА_3 , загальна площа 341,1 м2 (частка власності - 170,55 м2); квартира, АДРЕСА_4 , загальна площа 73,66 м2; (частка власності - 36,83 м2).
Загальна сумарна площа об'єктів житлової нерухомості становить 367 кв. метрів.
Враховуючи, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об'єктів житлової нерухомості, то податок на різні типи об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів), згідно з Положенням про податок на майно, затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.
Про необхідність врахування контролюючими органами у своїй діяльності рішень органів місцевого самоврядування щодо пільг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах, наприклад - від 06.12.2022 у справі №2140/1892/18 (адміністративне провадження №К/9901/15199/19); від 27.06.2023 у справі №804/15401/15 (адміністративне провадження №К/9901/24913/18).
За таких обставин, оскільки у власності позивача перебувають різні типи об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів, ставка податку для таких об'єктів житлової нерухомості у місті Запоріжжі, у 2024 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо таких об'єктів нерухомості у 2024 році відсутні.
Суд також вказує, що лист Державної регуляторної служби України від 11.08.2021 за вих.№5849/0/20-21, на який посилається контролюючий орган, не може бути покладено в основу судового рішення, оскільки будь-які листи міністерств та відомств мають рекомендаційний характер та не є нормами права.
Лист є лише доказом листування між конкретними особами, зокрема, в листі може висвітлюватися власна позиція Державної регуляторної служби України.
Водночас, суд не може у межах даної справи перевірити правомірність прийняття Запорізькою міською радою Рішень щодо податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), оскільки це не є предметом спору у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день Рішення міської ради м.Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (зі змінами), якими встановлено нульову ставку податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.
Крім того, суд також враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов'язковими.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на постанови суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.08.2025 №0575102-2411-0829 у сумі 2275,90 грн, від 12.08.2025 №0575101-2411-0829 у розмірі 3498,71 грн, від 12.08.2025 №0575100-2411-0829-UA23060070000082704 у розмірі 6170,01 грн, від 12.08.2025 №0575103-2411-0829 у розмірі 1332,40 грн, діяв не у спосіб, що визначений законом, а тому вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.08.2025 №0575102-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 2275,90 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025 №0575101-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 3498,71 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025 №0575100-2411-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 6170,01 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 12.08.2025 №0575103-2411-0829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у розмірі 1332,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя Б.В. Богатинський