04 листопада 2025 року Справа № 280/8143/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С.,
представника позивача - Непомнящего Я.В.,
представника відповідача - Шевченко Ю.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, подане в адміністративній справі
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
17.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 № 00030390901 про застосування штрафних санкцій, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольгних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на суму 99 566,42 грн;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 № 00030580708 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, частково, у сумі 242 757,00 грн;
3) визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.03.2025 № 00030410901 про застосування штрафних санкцій, що застосовуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольгних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у сумі 16 000,00 грн.
Ухвалою від 19.09.2025 суд відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче судове засідання на 16.10.2025.
23.09.2025 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позову без розгляду, обґрунтоване тим, що позивач подавав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет від 12.02.2025. Відтак, позивачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримані 03.03.2025 через електронний кабінет платника податків, що підтверджується квитанціями про доставку документів. За таких обставин позивачем пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
16.10.2025 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме скриншоти з реєстраційно-моніторингової картки вихідного документа (реєстру податкових повідомлень-рішень).
04.11.2025 до суду надійшли пояснення представника позивача, в яких зазначено, що надані відповідачем у якості доказів файли не спростовують факт ознайомлення ФОП ОСОБА_1 з оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями саме 17 березня 2025 року.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, натомість представник позивача просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши доводи представників сторін, суд зауважує наступне.
Відповідно до частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Зважаючи на викладені висновки, відсутність факту адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.03.2025 № 00030390901, від 03.03.2025 № 00030580708 та від 03.03.2025 № 00030410901, суд вважає, що строк звернення до суду з цим позовом становить шість місяців з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення. Такий підхід до обчислення строку звернення до суду у цій справі відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 320/32435/23, від 13.08.2025 у справі №380/17493/24, від 29.09.2025 у справі № 300/8564/24, від 16.10.2025 у справі № 580/6480/22.
Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Так, у справі, що розглядається, відповідач надав заяву ОСОБА_1 від 12.02.2025 про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, а також квитанції про доставку документів в Електронний кабінет, відповідно до яких оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.03.2025 були сформовані для доставки в Електронний кабінет позивача 03.03.2025 о 9:12, 9:14 та о 10:10 і доставлені до Електронного кабінету 03.03.2025 о 10:12, 10:13 та 10:31.
За позицією позивача з текстом оскаржуваних повідомлень-рішень він ознайомився 17.03.2025 через отримання інформації з електронного кабінету платника податків, однак жодні докази на підтвердження вказаним доводам позивач не надає.
З цим позовом до суду позивач звернувся через систему «Електронний суд» 16.09.2025. Враховуючи наявні докази доставки до Електронного кабінету платника податків - ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 03.03.2025 № 00030390901, від 03.03.2025 № 00030580708 та від 03.03.2025 № 00030410901, які є предметом спору, саме 03 березня 2025 року, шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом сплив 03.09.2025.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підлягає частковому задоволенню, а з метою надання позивачу можливості та часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та надання доказів на підтвердження цих обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 173, 243, 248 КАС України, суд
Клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.
Залишити без руху позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 05.11.2025.
Суддя К.В.Мінаєва