05 листопада 2025 року Справа № 280/5982/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерство оборони України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не донарахування ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в повному обсязі в розмірі 908400,00 грн за встановлення інвалідності II групи в 2024 році.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про донарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 103200,00 грн з урахуванням раніше сплачених 805200,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що йому виплачено 805200,00 грн одноразової грошової допомоги в зв'язку зі встановленням інвалідності другої групи не у повному розмірі. Інвалідність позивачу встановлена 30.07.2024, прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році становив 3028 грн, одноразова грошова допомога, яка мала бути виплачена позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни другої групи має становити 908400,00 грн, сума, яка не виплачена позивачу становить 103200,00 грн. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду 05 серпня 2025 року надійшов відзив на позовну позов, у якому Міністерство оборони України позов не визнає, проти позову заперечує з наступних підстав. Позивачу при первинному огляді МСЕК 04.07.2023 (довідка МСЕК Серія 12ААГ №162343 встановлено ІІІ групу інвалідності. При повторному огляді МСЕК 30.07.2024 (довідка МСЕК Серія 12 ААГ №827615) встановлено ІІ групу інвалідності. За своїм визначенням дана грошова допомога є одноразовою. Чинним законодавством не передбачено повторну виплату одноразової грошової допомоги в залежності від кількості отриманих захворювань, поранень, травм та ушкоджень здоров'я та незалежно від підвищення прожиткового мінімуму (на момент первинного встановлення інвалідності). Призначення одноразової грошової допомоги повинно обраховуватись в розмірах кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2023 рік - 2684 грн), розрахунок складає 2684 грн х 300 = 805200 грн. Підстав для доплати позивачу одноразової грошової допомоги немає. Відповідач у задоволенні позову просив відмовити.
15 серпня 2025 року позивачем надана до суду відповідь на відзив. Позивач не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне. Встановлення позивачу інвалідності 3 групи в 2023 році не надавало йому права на виплату одноразової грошової допомоги, бо ця інвалідність не пов'язана з проходженням військової служби. Саме інвалідність що встановлена позивачу 30.07.2024 є первинною, в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 і саме із суми прожиткового мінімуму, що встановлений на 2024 рік, мала бути розрахована сума одноразової грошової допомоги.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивачу при первинному огляді МСЕК 04.07.2023 (довідка МСЕК Серія 12ААГ №162343 встановлено ІІІ групу інвалідності. Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби.
При повторному огляді МСЕК 30.07.2024 (довідка МСЕК Серія 12 ААГ №827615) встановлено ІІ групу інвалідності. Захворювання, так, пов'язані з захистом Батьківщини.
24.01.2025 позивачу виплачено 805200,00 грн одноразової грошової допомоги в зв'язку зі встановленням інвалідності другої групи.
Вважаючи протиправними дії щодо не донарахування одноразової грошової допомоги в повному обсязі в розмірі 908400,00 грн за встановлення інвалідності II групи в 2024 році, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч. 5 ст. 17 Конституції України).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.02.1993 (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами ст. 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Статтею 16-2 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв'язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).
У разі якщо під час первинного огляду було встановлено ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках, а під час наступного огляду (переогляду) встановлено інвалідність, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (ч. 10 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок №975).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть;
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста, якого невпізнано та у подальшому встановлено відомості про нього, яких бракувало під час державної реєстрації смерті, - дата внесення змін до актового запису про смерть стосовно встановлення особи;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання, зміни групи інвалідності чи причинного зв'язку - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи/довідці медико-соціальної експертної комісії про повторне встановлення інвалідності або відомості з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, призваному на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 17 Порядку №975 У разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 19 Порядку №975 якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв) із розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідну групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок.
Пунктами 22, 24 Порядку № 975 визначено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначеній одержувачем виплати.
Як встановлено судом з матеріалів справи, довідкою МСЕК 04.07.2023 серії 12ААГ №162343 було встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби.
Рішенням 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 13.02.2024 (Протокол № 676) встановлено причинний зв'язок травм, поранень та захворювань позивача.
Довідкою МСЕК від 30.07.2024 серія 12 ААГ №827615 встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Отже, з підстав захворювань позивача, пов'язаних із захистом Батьківщини, огляд особи з інвалідністю проводився вперше.
Тобто, встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби (серцево-судинні захворювання (І 25.2, І 11, Е 11, згідно з Міжнародні класифікації хвороб (МКХ-10), що зазначено на оборотній стороні довідки МСЕК серії 12 ЛАГ № 162343), та ІІ групи інвалідності з підстав захворювань позивача, пов'язаних із захистом Батьківщини (відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 13.02.2024 (Протокол № 676): Захворювання «Дегенеративно-дистрофічне ураження поперекового відділу хребта, дисків LЗ-L4, L4-L5, протрузія міжхребцевого диска L.4-S1 на фоні абсолютного дегенеративного стенозу хребцевого каналу. Вегерброгенна люмбалгія з помірним больовим синдромом та незначним порушення функцій. Травма «Наслідки вибухової травми (20.04.2022), закритої черепно-мозкової травми головного мозку у вигляді дрібновогнищевої симптоматики з незначним порушенням функцій ЦНС. Травма легкого ступеня»), відбулося з різних підстав та внаслідок різних незалежних одна від одної подій.
Тому, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок проходження військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, тобто у 2024 році, з урахуванням вже виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
Міністерством оборони України призначено позивачу одноразову грошову допомогу у 2024 році, виходячи з дати, коли позивачу було встановлено інвалідність ІІІ групи вперше, а саме 2023 рік.
В той же час відповідачем залишено поза увагою, що інвалідність ІІІ групи в 2023 році була встановлена позивачу внаслідок захворювання, які не пов'язані з проходженням військової служби.
Посилання відповідача на те, що вперше інвалідність встановлена в 2023 році, тому обчислення одноразової грошової допомоги повинно здійснюватись, виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, є необґрунтованими, оскільки пунктом 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Таким чином, оскільки вперше інвалідність ІІ групи з підстав захворювань позивача, пов'язаних із захистом Батьківщини позивачу встановлено довідкою МСЕК від 30.07.2024 серії 12ААГ № 827615, для обрахунку підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024.
Крім того, суд, ще раз зауважує, що нарахування та виплата у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності, після первинного встановлення інвалідності, може мати місце лише у разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й те ж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.
Схожі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 вересня 2022 у справі №240/8578/20, від 26 квітня 2023 року у справі № 520/12925/2020.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд не приймає посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справі № 560/419/24, як не релевантні до обставин цієї справи, оскільки у справі № 560/419/24 виплачено позивачу різницю між 300 та 90-кратним розміром прожиткового мінімуму враховуючи, що позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності у березні 2014 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, а у 2023 році, при повторному огляді підтверджено II групу інвалідності, але змінено її причинний зв'язок, «захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини».
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складав 3028,00 грн.
Отже, сума одноразової грошової допомоги, що підлягала виплаті позивачу має складати: 300 х 3028,00 грн = 908400,00 грн, однак відповідачем призначено зазначену виплату у розмірі 805200,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, дії відповідача щодо не донарахування ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в повному обсязі в розмірі 908400,00 грн вчиненні не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та визнаються судом протиправними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати відсутні, тому розподіл судових витрати не проводиться.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Міністерство оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо не донарахування ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги в повному обсязі в розмірі 908400,00 грн за встановлення інвалідності II групи в 2024 році.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про донарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 103200,00 грн з урахуванням раніше сплачених 805200,00 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних сил, буд. 6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022).
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя Б.В. Богатинський