04 листопада 2025 року Справа № 280/7653/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
01 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні позивачці повного перерахунку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки;
зобов'язати відповідача здійснити позивачці з 20.06.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки (2022-2024);
зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату сум пенсії за 2025, 2024 та 2023 роки з урахуванням індексації, передбаченої законодавством, та компенсувати недоотримані виплати;
визнати протиправним обмеження індексації пенсії з 01.03.2025 в розмірі 1340,02 грн. та зобов'язати здійснити її виплату у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.10.2025 залучено до участі у справі 280/7653/25, в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а розгляд адміністративної справи 280/7653/25 розпочати спочатку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що їй з 2014 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачка зазначає, що у червні 2025 року вона звернулася до органів ПФУ з заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, орган ПФУ здійснюючи обрахунок пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024. Також, позивачка зазначає, що органом ПФУ додатково зафіксовано обмеження індексації, застосованої з 1 березня 2025, у фіксованій сумі 1340,02 грн., однак відсутній будь-який розрахунок і правове обґрунтування такого зменшення. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ГУ ПФУ в Запорізькій області проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, заробітна плата (дохід) визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки лише при первинному призначенні пенсії. Відповідач зазначає, що оскільки до 20.06.2025 ОСОБА_1 вже отримувала пенсію за вислугу років, після внесених змін Законом №2148-VIII, при переведенні на пенсію за віком за нормою Закону №1058, застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік - 8913,83 грн. (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115). При цьому, розмір пенсії обчислено без обмеження індексації з 01.03.2025. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - ГУ ПФУ в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що з 20.06.2025 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону 1058-ІV, пенсія призначена при заробітній платі 14818,44 грн, визначеній за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.05.2025 з урахуванням оптимальних періодів заробітку, виходячи з заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 3 календарні роки що передують року звернення (за 2014 - 2016 роки) - 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115, що становить 8913,83 грн. Представник відповідача зазначає, що Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду від пенсіонера. При цьому враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в абзаці 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, та застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідач вважає, що згідно із Законом 1058-IV здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023 та 2024, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за перерахунком пенсії, підстав немає. Також, відповідач зазначає, що в розпорядженні від 26.06.2025 за №923040805437, що додано позивачем до позову, відображено обмеження індексації пенсії позивача з 01.03.2025 в розмірі 1340,02 грн. Розпорядженням від 07.08.2025 внесено зміни до особистого рахунку позивача за № НОМЕР_1 , яким виправлено обмеження розміру пенсії позивача. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що первинно позивачці з 16.12.2014 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В подальшому за її заявою позивачці призначено з 20.06.2025 пенсію за віком, яку обраховано виходячи з заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 3 календарні роки що передують року звернення (за 2014 - 2016 роки) - 3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115, що становить 8913,83 грн. Також, під час призначення пенсії за віком було встановлено обмеження індексації з 01.03.2025 в розмірі 1340,02 грн., у зв'язку з чим загальний розмір пенсії з 20.06.2025 склав 5416,85 грн.
Не погодившись із призначенням пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки, обмеженням індексації, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити позивачці з 20.06.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки (2022-2024), суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що первинно позивачці з 16.12.2014 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.1 ст.9 Закон №1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.40 Закон №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з п.2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч.3 ст. 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2022-2024 роки.
Суд звертає увагу, що позивачу первісно було призначено пенсію за вислугу, відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058, позивач звернулася вперше у червні 2025 року.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років…
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788.
При цьому, статтею 9 Закону №1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним обмеження індексації пенсії з 01.03.2025 в розмірі 1340,02 грн. та зобов'язати здійснити її виплату у повному обсязі, суд зазначає, що ще розпорядженням від 07.08.2025 внесено зміни до особового рахунку позивачки за № НОМЕР_1 , яким виправлено обмеження розміру пенсії позивачки в результаті чого розмір її пенсії збільшився до 6756,87 грн.
При цьому, з зазначеного розпорядження встановлено, що збільшення пенсії проведено з дати призначення пенсії, а саме з 20.06.2025.
За таких обставин зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки зазначений недолік було виправлено органом ПФУ самостійно та до звернення позивачки з позовом до суду.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату сум пенсії за 2025, 2024 та 2023 роки з урахуванням індексації, передбаченої законодавством, та компенсувати недоотримані виплати, суд зазначає, що позовні вимоги в зазначеній частині позивачем не обґрунтовано.
В позовній заяві відсутні будь-які посилання на докази, які б надавали підстави вважати, що позивачу протягом 2023-2025 пенсії виплачувалась у розмірі меншому ніж встановлено чинним законодавством, зокрема і в частині індексації.
Також, суд зазначає, що питання встановлення індексації до пенсії за віком має вирішуватися після її розрахунку у встановленому чинним законодавством порядку, зокрема і з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Крім того, суд зазначає, що оскільки рішення про призначення пенсії за віком позивачці вирішувалося за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Одеській області, то саме зазначений орган має провести перерахунок пенсії.
Водночас, за ГУ ПФУ в Запорізькій області залишається обов'язок виплати позивачці пенсії, у тому числі після проведення її перерахунку ГУ ПФУ в Одеській області.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 20.06.2025.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова