05 листопада 2025 рокуСправа №160/26984/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неналежному переводі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 07.05.2024 року, так як при обчисленні розміру пенсії не було взято середньомісячний заробіток з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки та не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" №345-VI, викладені в листах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 25056-17755/C-01/8-0400/25 від 03.06.2025 року та за №34524-25341/C-01/8-0400/25 від 04.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" №345-VI в розмірі 80% від заробітної плати шахтаря, а при обчисленні її розміру взяти середньомісячний заробіток з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021 - 2023 роки, починаючи з дати переведення на дану пенсію - з 07.05.2024 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у неналежному переводі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 07.05.2024 року, так як при обчисленні розміру пенсії не було взято середньомісячний заробіток з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки та не здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" №345-VI, викладені в листах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 25056-17755/C-01/8-0400/25 від 03.06.2025 року та за №34524-25341/C-01/8-0400/25 від 04.08.2025 року.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 22.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
24.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) з 21.03.2023.
07.05.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою про перерахунок пенсії №3614, а саме про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 13.05.2024 №046050016128, виходячи з наступного.
На дату подання заяви ОСОБА_1 досягла 48 років 01 місяць 05 днів, страховий стаж складає 15 років 10 місяців 26 днів, в тому числі стаж на підземних роботах 08 років 10 місяців 24 дні.
Враховуючи викладене прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії перехід на пенсію за віком. Додатково у рішення вказано, що право на перехід гр. ОСОБА_1 матиме з 03.04.2026.
09.06.2024 ОСОБА_1 не погодившись із вказаним рішенням звернулась до пенсійного органу із відповідною заявою.
Листом №39143-26750/С-01/8-0400/24 від 09.07.2024 Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачеві, що згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж Саєнко ОБ складає 36 років 10 місяців 28 днів (зарахований по 31.03.2023), у тому числі додаткові роки за Список № 1 - 8 років та додатковий стаж (з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058) - 13 років 2 дні. Страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та розрахунку розміру пенсії за віком складає 23 роки 10 місяців 26 днів. Враховуючи зазначене, заява від 07.05.2024 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах була розглянута та прийнято рішення про відмову від 13.05.2024 за №046050016128, оскільки позивач не досягли необхідного пенсійного віку - 50 років.
Крім того, в матеріалах справи міститься розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до якого страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та розрахунку розміру пенсії за віком складає 23 роки 10 місяців 26 днів, додаткові роки за Список № 1 - 8 років 10 місяців 24 дні.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у переведені її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернулась до суду з позовом.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 року у справі №160/22703/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, буд. 8, м. Слов'янськ, 84100, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2024 рішення №046050016128 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 07.05.2024 на підставі пункту “а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 в адміністративній справі №160/22703/24 залишено без змін.
10.02.2025 року позивач звернулася з письмовою заявою через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, м. Кривий Ріг, за допомогою особистого кабінету до ГУ ПФ України в Донецькій та в Дніпропетровській областях, в якій просила надати письмову відповідь, а саме: « ... Як розрахована пенсія згідно рішення Дніпропетровського окружного адмін. суду від 25.12.2024 року (справа №160/22703/24); який взятий індивідуальний коефіцієнт стажу при нарахуванні мені пенсії; як розрахований індивідуальний коефіцієнт моєї заробітної плати та надати повний розрахунок; який розрахунок понаднормового стажу відповідно до статті 14 Закону України про пенсійне забезпечення; надати мені повний алгоритм розрахунку пенсії за віком (ЗУ № 1058); чи був врахований Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ при нарахуванні суми для виплати мені пенсії, так як моя професія підпадає під дії цього Закону, а якщо не був врахований цей Закон то на яких підставах».
10.06.2025 року позивач отримала відповіді, на дане її звернення із заявою, від Головних управління Пенсійного фонду України в Донецькій та в Дніпропетровській областях за № 14441-13678/С-02/8-0500/25 від 23.05.2025 та за № 25056-17755/001/8-0400/25 від 03.06.2025 року.
В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №14441-13678/002/8-0500/25 від 23.05.2025 року зазначено: «...Головним управлінням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 у справі № 160/22703/24 (далі рішення суду) виконано у повному обсязі та в межах покладених зобов'язань. Оскільки Ви перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головним управлінням листом від 02.05.2025 за вих. № 0500-0306-9/43408 Вашу пенсійну справу передано для подальшого опрацювання за місцем перебування на обліку. Отже, для одержання більш детальної інформації щодо виконання рішення суду, рекомендуємо Вам звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області...».
А в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 25056-17755/С-01/8-0400/25 від 03.06.2025 року зазначено: «... З 21.03.2023 Ви отримували пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання, обчислену за нормами Закону № 1058. З 24.03.2023 Ви отримували пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі пенсії за віком. Загальний розмір пенсійної виплати був обчислений згідно статті 8 від 02.09.2008 №345-VІ Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон №345-VІ) та станом на 24.03.2023 склав 8216,22 грн., з яких: 8216,22 - сума пенсії по ст. 8 Закону №345-УІ (10270,27 грн. х 80%). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,83930. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2020 - 2022 роки склав 10270,27 грн. (12236,71 грн х 0,83930).... Страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та розрахунку розміру пенсії за, віком (врахований по 31.03.2023) складав 15 років 10 місяців 26 днів., з них за Списком №1-8 років 10 місяців 24 дні.... Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 по справі № 160/22703/24 ухвалено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 07.05.2024 на підставі пункту “а" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020... На виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з 07.05.2024 проведено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком.... Загальний розмір Вашої пенсії за віком, розрахований відповідно до ст. 27 Закону № 1058, станом на 01.06.2025 склав 3038,00 грн., тому числі: 2538,80 - і: розмір пенсії за віком (10652,45 х 0,23833); 100,00 - надбавка на індексації 01.03.2024; 399,20 - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Органи і Пенсійного фонду України у своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства....».
06.07.2025 року позивач звернулася через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, за допомогою особистого кабінету, до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, як до органу вищого рівня, з заявою, в якій просила: «... Перерахувати пенсію, застосувавши для цього у повному обсязі Закон України від 02 вересня 2008 року «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, з дня її призначення - з 07.05.2024 року, так як професія по всім нормам підпадає під дії статей 1, 8, ч. 4 п. 6 статті 10 цього Закону; при розрахунку розміру пенсії взяти середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021-2023 роки; надати повний алгоритм розрахунку пенсії за віком (ЗУ № 1058)».
18.08.2025 року позивач отримала листа від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 34524-25341/С-01/8-0400/25 від 04.08.2025 року, який надійшов в її особистий кабінет Вебпорталу Пенсійного фонду України та в ньому міститься така відповідь: «... Згідно рішення суду, яке набрало законної сили, з 07.05.2024 Вам було проведено перерахунок пенсії та переведено на пенсію за віком. ... загальний розмір Вашої пенсії за віком, розрахований відповідно до ст. 27 Закону № 1058, станом на 07.05.2024 склав 2725,00 грн., тому числі: 2454,13 - розмір пенсії за віком (10297,19 х 0,23833); 100,00 - надбавка на індексації 01.03.2024; 170,87 - доплата особам, яким не виповнилось 70 років.... Середньомісячний заробіток для обчислення Вашої пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки склав 10652,45 грн. (12236,71 грн. х 0,84150 х 1,0345). Загальний розмір Вашої пенсії за віком, розрахований відповідно до ст. 27 Закону № 1058, станом на 01.06.2025 склав 3038,00 грн., тому числі: 2538,80 - розмір пенсії за віком (10652,45 х 0,23833); 100,00 - надбавка на індексації 01.03.2024; 399,20 - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Додатково повідомляємо Вам що відповідно до Закону України 02.09.2008 №345-VІ “Про підвищення престижності шахтарської праці в частині встановлення розрахунку пенси шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах у розмірі 80 відсотків його заробітної плати але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність для жінок становить 50 років, за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць...».
Відповіді від Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України позивач так і не отримала.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.
За змістом абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058 врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).
Відповідно до розділу ІІ «Підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів», гірничі майстри підземних дільниць, начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники - віднесені до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою №202.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначені періоди, з яких складається страховий стаж.
Частиною першої статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За положеннями частини третьої цієї статті страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Верховною Радою України 02 вересня 2008 року прийнято Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI), який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 8 Закону №345-VІ встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Тобто, необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку, передбаченому Законом №345-VI, є зайнятість на підземних роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.
Як свідчать матеріали справи, страховий стаж позивача становить 48 років 01 місяць 05 днів, пільговий стаж за списком № 1 - 08 років 10 місяців 24 дні.
При цьому відповідачем не заперечується, що позивач має стаж на підземних роботах не менше 7,5 років.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки позивач має стаж на підземних роботах не менше 7,5 років, то вона набула право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VI, відповідно, й про протиправність дій відповідача щодо незастосування при обчисленні позивачу розміру пенсії за віком на пільгових умовах порядку, установленого статтею 8 Закону №345-VI, при призначенні пенсії на пільгових умовах з 08 грудня 2021 року.
Доводи відповідача зводяться до того, що при вирішенні справи №160/22703/24 не розглядалось питання обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням статті 8 Закону №345-VI, проте такі доводи є юридично не змістовними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/8636/25.
Варто зазначити, що відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До матеріалів справи, позивачем не було долучено заяви про поновлення пропуску звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що з цим позовом позивач звернулася лише 18.09.2025 року (позов направлено засобами поштового зв'язку).
Відтак позовні вимоги за період з 07.05.2024 року по 18.03.2025 року задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення позивача із позовом до суду вже неодноразово висловлювалося багатьох постановах Верховного Суду.
Так, 21.10.2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду та зазначив наступне:
«…Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України…».
У постанові від 28.10.2025 року у справі 420/19263/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив про таке:
«…34. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
35. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
36. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
38. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
39. Отже, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
40. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
41. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
42. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
43. У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
44. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
45. Колегія суддів зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв, визначено, зокрема, положеннями статей 44, 45 Закону №1058-IV та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
46. Так, згідно зі статтями 42, 44, 45 Закону №1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
47. Зокрема, згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
48. У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 Порядку №22-1).
49. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
50. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
52. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
53. Колегія суддів наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
54. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
55. Посилання позивачки на лист відповідача від 06 травня 2024 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена у липні 2022 року, що надає позивачці об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.
56. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що положення статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо неможливості обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
57. Врахувавши указане, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена відсутністю активних дій з боку позивачки.
58. З урахуванням наведеного, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду України, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
61. Колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правових позицій, сформульованих Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
62. Предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 20 червня 2022 року, однак з позовом до суду позивачка звернулася 19 червня 2024 року.
63. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачка пропустила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом і не зазначила поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки ОСОБА_1 могла та повинна була дізнатися про неналежний розмір пенсії ще в липні 2022 року, тобто у наступному місяці після призначення їй пенсії за віком.
64. Ураховуючи наведене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 19 червня 2024 року, її права можуть бути захищені судом лише з 19 грудня 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 20 червня 2022 року.
65. Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України…».
З урахуванням вищезазначеного позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 19.03.2025 року (тобто в межах шестимісячного строку), з урахуванням раніше виплачених сум.
Нормами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.03.2025 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати/доходу, визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник