05 листопада 2025 рокуСправа №160/27699/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 25.09.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28, ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1, Постанова № 202 ( підземні) період роботи з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Дніпровське» за професією “ гірник підземний» з повним робочим днем в шахті, період роботи з 22.11.2004 року по 28.11.2004 року, за професією “учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті та період навчання з 29.04.2010 року по 10.06.2010 року за професією “учень гірника очисного забою»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати визнання особою з інвалідністю 04.04.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28, ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.10.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиці відповідач зазначив про наступне. 29.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії з урахування норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.02.2025 року №046350016246 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про перерахунок пенсії по суті та не приймало рішення щодо перерахунку.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 26.09.2025 року передана судді Пруднику С.В.
30.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.04.2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок трудкаліцтва (профзахворювання), обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.06.2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи за Списком № 1 з 29.11.2004 р. по 23.01.2005 р. та з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. та провести відповідний перерахунок.
08.07.2024 року відповідач листом “Про розгляд звернення» повідомив позивача, що відповідно до наданої довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення йому пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.05.2024 року № 310, яка видана ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р., так як зазначений період не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць. Період роботи з 29.11.2004 р. по 25.01.2005 р. зараховано до стажу, як навчання за фахом.
Вказані обставини слугували підставою задля звернення до суду із даною позовною заявою.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року у справі №160/18747/24 позовну заяву задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвутілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком № 1 з 21.02.2005 р. по 02.01.2006 р. на ПрАТ "ДТЕК "Павлоградвутілля" ВСП "Шахтоуправління Дніпровське" та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.06.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року залишено без змін.
Пенсію по інвалідності переглянуто на виконання судового рішення, але пенсія не призначена в розмірі 80% заробітної плати відповідно до ст.28 ЗУ 1058.
11.06.2025 року позивач звернувся із скаргою, щодо не нарахування йому пенсії в розмірі 80% заробітної плати при наявності 15 років підземної роботи.
Листом від 17.06.2025р. № 27222-21975/А-01/8-0400/25 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомлено наступне. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року у справі№ 160/18747/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи за Списком №1 з 21.02.2005 по 02.01.2006 на ПрАТ “Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Дніпровське» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 10.06.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду Вам здійснено перерахунок та зараховано до пільгового стажу період роботи за Списком №1 з 21.02.2005 по 02.01.2006 на ПрАТ “Павлоградвугілля» ВСП“Шахтоуправління Дніпровське». Зазначеним рішенням суду не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводити розрахунок розміру Вашої пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці»( далі - Закон № 345). Період з 21.02.2005 по 02.01 2006 зараховано як пільговий стаж роботи за Списком №1. Згідно документів, долучених для призначення пенсії по інвалідності стаж роботи відповідно до Закону № 345 становить 14 років 6 місяців 8 днів, що не дає права для обчислення пенсії відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 28 Закону № 1058. З рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області не погоджуюсь та звертаюсь до суду за захистом права на пенсію в розмірі 80% заробітної плати, як працівника що має понад 15 років підземної роботи.
Відповідно до розрахунку стажу на призначення пенсії, вбачається наступне:
- до пільгового стажу роботи по списку №1 (підземні) за професією «учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті» не зараховано період роботи з 22.11.2004р. по 26.11.2004р. при наявності довідки що підтверджує пільговий характер роботи № 310 від 03.05.2024р.;
- до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) за професією «учень гірника очисного забою» не зараховано період навчання з 29.04.2010р. по 10.06.2010р. - при наявності довідки № 1451 від 01.05.2024р.;
- до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202) не зараховано період роботи на посаді «гірника підземного» з повним робочим днем в шахті з 21.02.2005р. по 02.01.2006р., після виконання рішення суду у справі №160/18747/24;
- пенсія по інвалідності розрахована без застосування ст. 28 ЗУ № 1058, при наявності понад 15 років роботи в підземних умовах.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.
За змістом абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058 врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).
Відповідно до розділу ІІ «Підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів», гірничі майстри підземних дільниць, начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники - віднесені до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою №202.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202) періоду роботи на посаді «гірника підземного з повним робочим днем в шахті з 21.02.2005р. по 02.01.2006р.
Під час розгляду справи № 160/18747/24, судом надано належну оцінку доказам щодо характеру виконуваної роботи та умов праці, яка виконувалась під землею з повним робочим днем.
Судом встановлено, що відповідачем під час призначення позивачу пенсії по інвалідності не зараховано позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 21.02.2005р. по 02.01.2006 рік, так як зазначений період не підтверджений наказом про результати атестації робочих місць.
Судом досліджено як доказ на підтвердження характеру виконуваної роботи та зайнятості повний робочий день, надану мною довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається наступне.
Згідно із довідкою від 03.05.2024 р. № 310 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої позивачу, я працював у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" з 28.01.2005 р. по 28.04.2010 р. та виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією гірник підземний дільниці з видобутком вугілля №6, з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком № 1 розділом 1 підрозділом 1 пункту а позиції 1.1 а постановою КМУ № 36 від 16.01.2023 р. відповідно до ч.2 п.1 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, який затверджений постановою КМУ № 36 від 16.01.2003р. КМУ № 461 від 24.06.2016р. , містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Отже, професія позивача «гірник підземний з повним робочим днем під землею», віднесені до Списку № 1( підземні) Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994р.
Таким чином підлягає зарахуванню до мого пільгового стажу по Списку №1 (підземні Постанова № 202) період роботи з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “ ШУ Дніпровське» за професією гірника підземного 3-го розряду з повним робочим днем в шахті.
Щодо не обчислення пенсії по інвалідності в розмірі 80% заробітної плати відповідно до ст.28 ЗУ № 1058.
Відповідно даних викладених відповідачем в листі від 17.06.2025р. № 27222-21975/А-01/8-0400/25 пільговий стаж роботи позивача на підземних роботах складає 14 років 06 місяців 08 днів.
Не зараховано 10 місяців 12 днів, (період роботи з 21.02.2005 року по 02.01.2006) до пільгового підземного стажу. За підсумком пільговий стаж роботи позивача під землею складає: 15 років 04 місяці 20 днів.
Позивач, як шахтар, відпрацювавши 15 років на підземних роботах з повним робочим днем, маю право на обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків своєї заробітної плати (доходу) відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та яка кореспондується з абз.3 ч1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Натомість в порушення вказаних норм закону, пенсія позивача обчислена без застосування ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до зменшення розміру пенсії.
Розмір пенсії становить 9430,41 грн. (середній заробіток (34950,35 * 0,451167) коефіцієнт стажу) *50%.
Так з урахуванням ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії повинен складати:
34 950,35 грн. (середній заробіток шахтаря) * 80% = 27 960,28 грн.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи періоду навчання за професією в УКК.
Відповідно до запису № 4 трудової книжки НОМЕР_2 від 01.04.1998р., позивач прийнятий на посаду учня гірника підземного з повним робочим днем в шахті з 22.11 2004 року та направлений на курси ( запис № 5) з 29.11.2004 року.
Відповідачем не зарахований період роботи з 22.11.2004р. по 28.11.2004р. при наявності довідки що підтверджує пільговий характер роботи № 310 від 03.05.2024р. до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні) .
Період навчання за професією « учень гірника очисного забою» не зараховано з 29.04.2010 року по 10.06.2010р. -при наявності довідки № 1451 від 01.05.2024р.
Доказом мого навчання за професію, в профільному навчальному комбінаті УКК, що є структурним підрозділом ДТЄК «Павлоградвугілля» є довідка про проходження навчання № 1451 та № 1450.
Статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей
Згідно з ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №345/4616/16-а зазначено, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, з урахуванням наведеного, оскільки, стаж роботи позивача на підземних роботах складає понад 15 років та є достатніми та такими, що породжують право на обчислення пенсії відповідно до приписів ст. 8 «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено , що Законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.
Стаття 18 цього закону, визначає типи закладі професійної ( професійно-технічної) освіти, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:
професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю;…навчально-курсовий комбінат.
Учбово-курсовий комбінат філія СП ВАТ ДТЄК «Павлоградвугілля» віднесено до закладів освіти та установ професійної ( професійно- технічної ) освіти.
Ст.38 цього закону внесені гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти, в частині страхового та пільгового стажу роботи за здобутою спеціальністю: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Доводи відповідача зводяться до того, що при вирішенні справи №160/22703/24 не розглядалось питання обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням статті 8 Закону №345-VI, проте такі доводи є юридично не змістовними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/8636/25.
Варто зазначити, що відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До матеріалів справи, позивачем не було долучено заяви про поновлення пропуску звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що з цим позовом позивач звернувся лише 08.10.2025 року (документ сформований в системі «Електронний суд»).
Відтак позовні вимоги за період з 04.04.2024 року по 08.04.2025 року задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення позивача із позовом до суду вже неодноразово висловлювалося багатьох постановах Верховного Суду.
Так, 21.10.2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду та зазначив наступне:
«…Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України…».
У постанові від 28.10.2025 року у справі 420/19263/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив про таке:
«…34. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
35. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
36. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
37. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
38. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
39. Отже, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
40. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
41. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
42. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
43. У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
44. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
45. Колегія суддів зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв, визначено, зокрема, положеннями статей 44, 45 Закону №1058-IV та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
46. Так, згідно зі статтями 42, 44, 45 Закону №1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
47. Зокрема, згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
48. У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 Порядку №22-1).
49. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
50. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, які виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
52. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
53. Колегія суддів наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
54. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
55. Посилання позивачки на лист відповідача від 06 травня 2024 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за віком була здійснена у липні 2022 року, що надає позивачці об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.
56. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що положення статті 87 Закону №1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо неможливості обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
57. Врахувавши указане, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена відсутністю активних дій з боку позивачки.
58. З урахуванням наведеного, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду України, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
61. Колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правових позицій, сформульованих Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
62. Предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 20 червня 2022 року, однак з позовом до суду позивачка звернулася 19 червня 2024 року.
63. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачка пропустила шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом і не зазначила поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки ОСОБА_1 могла та повинна була дізнатися про неналежний розмір пенсії ще в липні 2022 року, тобто у наступному місяці після призначення їй пенсії за віком.
64. Ураховуючи наведене, а також те, що позивачка звернулася до суду з цим позовом 19 червня 2024 року, її права можуть бути захищені судом лише з 19 грудня 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 20 червня 2022 року.
65. Таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії з 20 червня 2022 року по 18 грудня 2023 року слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України…».
З урахуванням вищезазначеного позов підлягає задоволенню у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.04.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Нормами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28, ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку №1, Постанова № 202 ( підземні) період роботи з 21.02.2005 року по 02.01.2006 року на ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП “Шахтоуправління Дніпровське» за професією “ гірник підземний» з повним робочим днем в шахті, період роботи з 22.11.2004 року по 28.11.2004 року, за професією “учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті та період навчання з 29.04.2010 року по 10.06.2010 року за професією “учень гірника очисного забою».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.04.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник