04 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11922/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача, адвокат Татарин Вікторія Миколаївна, в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ, відповідач) про зобов'язання Відділу виключити ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2021 у справі №161/12550/21 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчинені злочинів за частиною першою статті 199, частиною першою статті 204 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 5000 нмдг, що становить 85 000 грн, а також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 5 835,08 грн.
Позивач 27.07.2021 добровільно сплатив штраф у розмірі 85 000 грн, а також витрати за проведення експертиз у розмірі 5 835,08 грн та 15.09.2021 було відкрито виконавче провадження №66825762 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого 28.08.2021 Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/12550/21.
Вказує, що на адресу Відділу 10.04.2025 було надіслано заяву про закінчення виконавчого провадження № 66825762 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області, оскільки штраф та всі витрати ОСОБА_1 добровільно сплачено, а незаконно виготовлені товари (речові докази) - конфісковані.
З наданої Відділом відповіді убачається, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №66825762 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 28.08.2021 Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/12550/21 щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів).
Також у відповіді вказано те, що станом на 01.05.2025 у Відділі відсутнє рішення комісії щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів), які підлягають знищенню згідно виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 28.08.2021 у справі №161/12550/21 та передані на відповідальне зберігання до ТОВ «Волинь-Євробізнес».
Після прийняття комісією відповідного рішення державним виконавцем будуть вчинені необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, а також те, що оскільки знищення конфіскованих у ОСОБА_1 незаконно виготовлених товарів станом на 01.05.2025 не здійснено і рішення суду в цій частині залишається невиконаним, то у державного виконавця відсутні законні підстави для закінчення виконавчого провадження №66825762.
У зв'язку з вищезазначеним, 06.05.2025 на ім'я начальника Відділу було надіслано скаргу на бездіяльність державного виконавця ОСОБА_3 з проханням посприяти в здійсненні виконавчих дій задля забезпечення завершення вищевказаного виконавчого провадження, в тому числі виключення даних про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
На адресу Міністерства юстиції України 27.06.2025 було надіслано скаргу на бездіяльність державного виконавця щодо сприяння в здійсненні виконавчих дій задля забезпечення завершення виконавчого провадження, в тому числі щодо виключення даних про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
З надісланої Міністерством юстиції України відповіді від 08.07.2025 видно, що на адресу начальника надіслано лист, а разом з тим начальнику Відділу встановлено строк до 25.07.2025 для вжиття заходів, надання відповіді.
З аналізу змісту відповідей від 09.06.2025 та від 24.07.2025 на подані скарги убачається та ж сама інформація, яка вже викладалася раніше у відповідь на заяву про закінчення виконавчого провадження та скаргу на бездіяльність державного виконавця щодо виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей стосовно ОСОБА_1 та вчинення інших дій, спрямованих на виконання рішення суду та закінчення виконавчого провадження.
Зазначає, що на даний час рішення про знищення майна за виконавчим провадженням № 66825762 комісією не приймалось, а договір між Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та спеціалізованим підприємством щодо проведення робіт із знищення (утилізації) не укладений.
Таким чином, станом на дату звернення із цим позовом до суду жодних заходів щодо виключення даних про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників відповідачем - не вчинено, так як і інших дій у виконавчому провадженні № 66825762, метою яких було б реальне завершення даного виконавчого провадження.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, станом на 14,10.2025, відомості про особу боржника ОСОБА_1 , внесені до реєстру в межах ВП №66825762 (конфіскація у кримінальному провадженні).
Уважає, що позивач з моменту відкриття виконавчого провадження - 15.09.2021 і по даний час безпідставно перебуває у Єдиному реєстрі боржників, не маючи цьому майнових зобов'язань, непогашених зобов'язань, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-3).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ КАС України та призначено судове засідання у даній справі на 13:30 год. 04.11.2025 (арк. спр. 37).
У відзиві на позовну заяву від 21.10.2025 №19372 представник відповідача позовних вимог не визнала та зауважила, що cтаном на 21.10.2025 у відділі відсутнє рішення комісії щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів), які підлягають конфіскації та знищенню згідно виконавчого листа у справі №161/12550/21, виданого 28.08.2021 Луцьким міськрайонним судом Волинської області.
З огляду на це, вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на повне фактичне виконання рішення суду, можливе лише після прийняття комісією, утвореною відповідно до пункту 7 Порядку, рішення про знищення (утилізацію) майна та укладення Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції з відповідним спеціалізованим підприємством договору на знищення (утилізацію).
З огляду на вищевикладене уважає, що станом на 21.10.2025 у державного виконавця відділу відсутні законні підстави для винесення постанови про виключення відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у відкритому виконавчому провадженні №66825762, а також постанов про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 42-43).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
У судове засідання 03.11.2025 учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені. При цьому, представник позивача просила розгляд справи здійснювати без участі його представника (арк. спр. 58).
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи зазначені норми законодавства та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності встановив такі обставини.
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2021 у справі №161/12250/21 (провадження №1-кп/161/899/21), який набрав законної сили 26.08.2021, затверджено угоду про визнання винуватості від 30.06.2021 у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021030000000003, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 199, частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України (далі - КК України), між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 .
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 199, частиною першою статті 204 КК України та призначено йому покарання:
-за частиною першою статті 199 КК України із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 63750 (шістдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень;
-за частиною першою статті 204 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
На підставі частини першої статті 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 до відбуття остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2021 на майно, скасовано.
Речові докази у справі: 72 пляшки горілки марки «Nemiroff» об'ємом по 0,5л. з смужками паперу ззовні схожими на марки акцизного податку України; 20 пляшок горілки марки «Хлібний Дар» об'ємом по 0,5л.; 11 пластикових каністр об'ємом по 10л. заповнені рідиною з характерним запахом спирту; 1 пластикова каністра об'ємом 10л. заповнена рідиною з характерним запахом спирту орієнтовно на 40 відсотків; 1 пластикова бутилка об'ємом 1,5л. заповнена рідиною з характерним запахом спирту; 2 лійки; корки; 2 шланги; 23 пластикових каністри об'ємом по 10л. пустих; 7 пластикових каністр об'ємом по 30л. пустих; 1 пластикова каністра об'ємом 50л. пуста; 250 скляних пляшок різних об'ємів пустих; - 158 смужок паперу, які ззовні схожі на марки акцизного податку України з явними ознаками підробки, ухвалено знищити.
Разом із тим ухвалено стягнути з ОСОБА_5 в користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 5835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 08 копійок (арк. спр. 6-8).
Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 15.09.2021 ВП №66825762 розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа №161/12550/21 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 28.08.2021 (арк. спр. 47) та відкрито виконавче провадження щодо знищення речових доказів по справі відносн7о ОСОБА_1 , а саме: 72 пляшки горілки марки «Nemiroff» об'ємом по 0,5л. з смужками паперу ззовні схожими на марки акцизного податку України; 20 пляшок горілки марки «Хлібний Дар» об'ємом по 0,5л.; 11 пластикових каністр об'ємом по 10л. заповнені рідиною з характерним запахом спирту; 1 пластикова каністра об'ємом 10л. заповнена рідиною з характерним запахом спирту орієнтовно на 40 відсотків; 1 пластикова бутилка об'ємом 1,5л. заповнена рідиною з характерним запахом спирту; 2 лійки; корки; 2 шланги; 23 пластикових каністри об'ємом по 10л. пустих; 7 пластикових каністр об'ємом по 30л. пустих; 1 пластикова каністра об'ємом 50л. пуста; 250 скляних пляшок різних об'ємів пустих (арк. спр. 9).
Державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.09.2021 винесено постанову ВП №66825762 про передачу виконавчого провадження до відповідача (зворот арк. спр. 53) та Відділом прийнято постанову від 28.09.2021 ВП №66825762 про прийняття виконавчого провадження (зворот арк. спр. 54).
У зв'язку із добровільною оплатою штрафу і витрат, зазначених у вироку, уважає, що виконавче провадження №66825762 підлягає закінченню, через фактичне виконання рішення в повному обсязі, а тому представник Сардачука С. К. із відповідною заявою звернувся до відповідача (арк. спр. 14).
Листом від 01.05.2025 №3937 Відділом було повідомлено, що станом на 01.05.2025 у Відділі відсутнє рішення комісії щодо знищення незаконно виготовлених товарів (речових доказів), які підлягають знищенню згідно виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 28.08.2021 у справі №151/12550/21, та передані на відповідальне зберігання до ТОВ «Волинь-Євробізнес».
Після прийняття комісією відповідного рішення державним виконавцем будуть вчинені необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду.
З огляду на вищевикладене, оскільки знищення конфіскованих у ОСОБА_1 незаконно виготовлених товарів станом на 01.05.2025 не здійснено і рішення суду в цій частині залишається невиконаним, то у державного виконавця відсутні законні підставі для закінчення виконавчого провадження №66825762 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. спр. 15).
Представником позивача 06.05.2025 направлено скаргу до начальника Відділу щодо бездіяльності державного виконавця та просила, серед іншого, закінчити виконавче провадження №66825762, відкрите 15.09.2021 щодо боржника ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі (арк. спр. 16-17).
Відповідач листом від 09.06.2025 №7266 повідомив, що на даний час відсутній договір, укладений між Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та спеціалізованим підприємством щодо проведення робіт зі знищення (утилізації майна), а тому вжиття заходів щодо знищення майна на даний час немає можливості (арк. спр. 18-19).
Також представником ОСОБА_1 27.06.2025 подано скаргу до Міністерства юстиції України у якій просила, серед іншого, надати вказівки в межах виконавчого провадження №66825762 щодо виконання виконавчих дій щодо знищення майна, а також надати вказівку Відділу виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні №66825762 (арк. спр. 20-21).
Міністерство юстиції України листом від 24.07.2025 №1243/4-25/1017 повідомлено, що рішення про знищення майна за виконавчим провадженням №66825762 на даний час Комісією не приймалось, а тому виконавче провадження №66825762 виконано не в повному обсязі, у зв'язку із чим відсутні законні підстави для виключення відомостей про божника з Єдиного реєстру боржників та завершення виконавчого провадження (арк. спр. 23-25).
ОСОБА_5 прохаючи зобов'язати Відділ виключити його з Єдиного реєстру боржників звернувся із даним позовом до суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
З врахуванням статті 52, 59 КК України конфіскація майна є додатковим покаранням, яке полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як установлено пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону №1404-VIII єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 9 Закону №1404-VIII відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:
1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;
2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;
3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця;
4) номер виконавчого провадження;
5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо) (частина шоста статті 9 Закону №1404-VIII).
Отже, судові вироки в частині конфіскації майна підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, і отримання виконавчого листа є підставою для відкриття виконавчого провадження.
За приписами частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIIIвідомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (пункт 1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (пункт 3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (пункт 11).
У свою чергу, частиною першою статті 39 даного Закону визначено, що провадження передбачає 20 підстав закінчення виконавчого провадження.
Згідно із частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною четвертою статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (зі змінами; далі Інструкція №512/5), основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система). Відомості про боржників (крім відомостей щодо боржників, визначених у частині п'ятій статті 9 Закону) вносяться до Єдиного реєстру боржників, що є складовою автоматизованої системи.
Згідно із пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції №512/5 за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першої статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Пунктом 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (зі змінами; далі Положення № 2432/5), визначено, що терміни, наведені у цьому Положенні, вживаються в таких значеннях: Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
За приписами пунктів 1, 2 розділу ХІ Положення № 2432/5 Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу. В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Відповідно до пункту 6 розділу ХІ Положення № 2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України Про виконавче провадження; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Аналізуючи зміст вищевказаних норм суд зазначає, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Згідно з матеріалами справи, виконавче провадження №66825762 відкрито за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області в частині знищення речових доказів.
Тобто, підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виникнуть лише у зв'язку із закінченням виконавчого провадження №66825762.
Суд завертає свою увагу на відсутність доказів того, що вирок суду в цій частині є виконаним та предмети є знищеними, а виконавче провадження є завершеним.
З урахуванням такого у відповідача не було правових підстав та механізму виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників, як це визначено частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VIII, та відповідачем не була допущена протиправна бездіяльності по відношенню до позивача з урахуванням предмету та підстав позову.
Враховуючи, що виконавче провадження №66825762 відкрите щодо примусового виконання виконавчого листа №161/12550/21 виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 28.08.2024 виключно в частині знищення речових доказів, виконавче провадження не завершене, тому судом відхиляються доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 не має майнових зобов'язань у виконавчому провадженні №66825762, що є підставою для зняття (виключення) з Єдиного реєстру боржників запису про ОСОБА_1 , як боржника у цьому виконавчому провадженні.
При цьому, факт тривалого невиконання наведеного виконавчого листа не може бути в розумінні частини сьомої статті 9, частин першої, четвертої статті 40 Закону № 1404-VIII, пункту 23 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, пункту 6 розділу ХІ Положення № 2432/5 підставою для виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників про боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №66825762.
Крім того, якщо позивач уважає, що виконання рішення суду про знищення речових доказів не залежить від нього, а є виключною компетенцією відповідача, а відповідач припустився протиправної бездіяльності не виконуючи таке рішення суду, внаслідок чого відомості про позивача наявні в Єдиному реєстрі боржників, він вправі оскаржити таку бездіяльність до суду з урахуванням характеру спірних правовідносин, оскільки при наявності невиконаного зобов'язання у виді знищення речових доказів, в якому боржником виступає саме позивач, виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників, суперечитиме меті ведення цього реєстру.
Суд наголошує, що сплата боржником штрафу у розмірі 85 000,00 грн, витрат за проведення експертиз у розмірі 5 835,08 грн ніяким чином не впливає на хід виконавчого провадження, позаяк виконавче провадження №66825762 було відкрито виключно в знищення речових доказів.
Суд резюмує, що відсутні підстави для виключення позивача із Єдиного реєстру боржників, оскільки Закон № 1404-VIII, Інструкція №512/5 та Положення № 2432/5 закріплюють вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, в той же час, доказів настання однієї з таких обставин суду не надано.
До аналогічних доводів дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 21.01.2025 у справі № 140/13437/24.
Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не належать.
Керуючись статтями 243-245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя В.І. Смокович