22 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6868/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Купалової Т. В.,
за участю представника позивача Слупко О. М.,
представника відповідача Карпюк Л. В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «У-КРЕЙН» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «У-КРЕЙН» (далі - ТзОВ «У-КРЕЙН») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2025 №0178650701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (податкове зобов'язання 1 368 054,00грн, штрафні санкції 342 013,50грн); від 09.06.2025 №0178640701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (податкове зобов'язання 141 667,00грн, штрафні санкції 35 416,75грн); від 25.03.2025 №096162408 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (податкове зобов'язання 79 590,12 грн, штрафні санкції 14 865,58 грн, пеня 32 170,76 грн); від 25.03.2025 № 096202408 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору (податкове зобов'язання 5 438,69 грн, штрафні санкції 1 015,81 грн, пеня 2 198,33 грн); від 25.03.2025 №0096152408 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 28.01.2025 по 17.02.2025 ГУ ДПС у Волинській області провело планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «У-КРЕЙН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 24.02.2025 №5183/07-01/35778288.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зокрема:
- від 09.06.2025 №0178650701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (податкове зобов'язання 1 368 054,00грн, штрафні санкції 342 013,50грн);
- від 09.06.2025 №0178640701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (податкове зобов'язання 141 667,00грн, штрафні санкції 35 416,75грн);
-твід 25.03.2025 №096162408 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (податкове зобов'язання 79 590,12 грн, штрафні санкції 14 865,58 грн, пеня 32 170,76 грн);
- від 25.03.2025 № 096202408 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору (податкове зобов'язання 5 438,69 грн, штрафні санкції 1 015,81 грн, пеня 2 198,33 грн);
- від 25.03.2025 №0096152408 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн за порушення порядку заповнення податкового розрахунку форма 1-ДФ, Додаток 4-ДФ.
Із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими що підлягають скасуванню.
ГУ ДПС у Волинській області поставило під сумнів реальність послуг передпродажної підготовки, надані ТОВ «МИТЬ» на суму 850 000 грн, у зв'язку із чим прийняло податкові повідомлення-рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток і ПДВ.
При цьому, ТОВ «У-КРЕЙН» є ексклюзивним дистриб'ютором кранів-маніпуляторів HIAB в Україні за договором від 01.01.2022 з HIAB Ab, яким передбачено обов'язок здійснювати їх передпродажну підготовку. З метою виконання цих умов ТзОВ «У-КРЕЙН» уклало договір з ТзОВ «МИТЬ» від 18.11.2021 №211118, за яким останнє надало відповідні послуги, що підтверджено актами наданих послуг, технічними актами, додатковими угодами, документами щодо ввезення та реалізації обладнання.
Позивач стверджує, що твердження відповідача про наявність окремих описок у технічних актах або розбіжностей у датах не свідчить про нереальність операцій, оскільки такі недоліки не спростовують сукупність доказів фактичного виконання послуг; акт перевірки містить лише цитати норм законодавства без належного опису порушень, посилань на первинні документи та обґрунтування висновків, а податковий орган не дослідив надані позивачем документи всупереч вимогам ПК України.
Оскільки ТзОВ «У-КРЕЙН» належними доказами підтвердило реальність, доцільність і зв'язок господарських операцій із діяльністю підприємства, висновки ГУ ДПС у Волинській області про їх нереальність є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ за операціями з ТзОВ «МИТЬ» є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Крім того, ГУ ДПС у Волинській області в акті перевірки поставило під сумнів реальність послуг технічного випробування та аналізу обладнання, наданих позивачу компанією Ою Деутек Аб, посилаючись на відсутність належних актів виконаних робіт, не підтвердження доходу та недостатність трудових ресурсів у контрагента, у зв'язку із чим податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2025 №0178650701 було збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток на 6807259,00 грн та курсову різницю на 84712,00 грн.
ТзОВ «У-КРЕЙН» стверджує, що операції мали реальний характер і були спрямовані на пошук нових видів продукції для продажу з метою отримання прибутку. У 2022 році після виходу з холдингу Cargotec (HIAB) товариство вивчало фінське обладнання для продажу в Україні, для чого залучало компанію Ою Деутек Аб за договорами №220429, №220701, №220801, №221201, №230403, №230601, №240201, №240304, якими передбачено технічне випробування та аналіз обладнання, акти наданих послуг містять інформацію про учасників, перелік та вартість послуг, що дозволяє встановити зміст операцій.
При цьому, позивач з посиланням на нормативно-правові акти та практику Верховного Суду, наведену у тексті позовної заяви вказує, що відсутність доходу від окремих послуг не свідчить про відсутність господарської діяльності, адже економічний ефект може настати у майбутньому або взагалі не настати, при цьому визначальним є спрямованість операції на отримання позитивного економічного ефекту. ГУ ДПС у Волинській області також неправомірно посилається на недостатність трудових ресурсів у ОСОБА_1 , адже мала кількість працівників не виключає можливості залучення сторонніх осіб для виконання робіт, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 09.06.2025 №0178650701 є незаконним і необґрунтованим у частині господарських операцій з ОСОБА_1 та підлягає скасуванню.
25.03.2025 ГУ ДПС у Волинській області ухвалило податкові повідомлення-рішення №096162408 про нарахування ПДФО на суму 126 626,46 та №096202408 - про нарахування військового збору на суму 8 652,83 грн, при цьому контролюючий орган виходив з того, що ТзОВ «У-КРЕЙН» утримало ПДФО та військовий збір не із заробітної плати працівників, а безпосередньо із суми додаткового блага (оплата медичних та спортивно-оздоровчих послуг, компенсація пального), і вважає такі виплати повторно оподатковуваними, однак позивач заперечує вказану обставину, оскільки оплата медичних послуг (договір №30/12/2016) та спортивно-оздоровчих послуг здійснювалась у інтересах працівників як додаткове благо, з якого податки були утримані перед перерахуванням коштів на користь надавачів послуг. Суми ПДФО та військового збору утримані відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, що підтверджується податковими розрахунками.
Щодо компенсації вартості пального, то позивач зазначає, що така виплата не є додатковим благом, оскільки пов'язана з виконанням працівником трудових обов'язків (службове використання автомобіля), а отже, не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором.
Відтак, висновки ГУ ДПС про порушення обов'язків податкового агента не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 25.03.2025 №096162408 та №096202408 є незаконними та підлягають скасуванню. Похідне від них податкове повідомлення-рішення №0096152408 щодо недостовірних відомостей звітності 1-ДФ та 4-ДФ також є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання (т.2, а.с.225).
У відзиві на позовну заяву (т.3, а.с.1-8) представник відповідача позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування такої позиції вказав, що під час перевірки встановлено, що ТзОВ «У-КРЕЙН» придбало послуги передпродажної підготовки та дообладнання кранів-маніпуляторів та гакових навантажувачів від ТзОВ «МИТЬ». Аналіз баз АІС «Митниця» та бухгалтерського обліку показав відсутність на залишку кранів, зазначених у податкових накладних та актах наданих послуг. Деякі крани були реалізовані до підписання актів надання послуг, а акти технічного огляду складено до фактичного ввезення частини кранів на територію України. Таким чином, формальне підписання актів без фактичного наявного майна не відображає реального руху активів. Господарська операція має спричиняти реальні зміни майнового стану платника, а первинні документи визнаються такими лише за наявності фактичного здійснення операції. Документи, складені без фактичного наявного майна, не можуть слугувати підставою для податкового обліку.
Перевіркою також встановлено придбання послуг технічного аналізу та випробувань від нерезидента Oy Deutec Ab на суму 6 891 971,01 грн за кількома договорами. Надані акти не містять змісту та обсягу робіт, виконавців, контролю за їх виконанням і економічного ефекту. ТзОВ «У-КРЕЙН» у відповідь надало лише пояснення, що результати послуг отримані у формі консультацій, електронного листування та онлайн-нарад, без документального підтвердження у бухгалтерії. Не було надано: звітів про проведені випробування; документів про організацію конференцій; розшифрування витрат та формування вартості послуг; документального підтвердження впливу витрат на отримання доходу.
З аналізу договорів встановлено, що вони складені з порушенням статті 180 Господарського кодексу (предмет договору не містить конкретної номенклатури, обсягу та якості послуг). Акти наданих послуг не містять змісту та обсягу робіт, не вказують виконавців та контроль за виконанням, не підтверджують економічний ефект, що свідчить про нереальність операцій між Oy Deutec Ab та ТзОВ «У-КРЕЙН» за період 01.01.2018 - 30.09.2024.
Крім того, ТзОВ «У-КРЕЙН» не включило до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суму грошового або майнового відшкодування витрат (додаткове благо) на загальну суму 362 577,28 грн, внаслідок чого не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 79 590,12 грн. Перевіркою встановлено, що податковим агентом не відображено доходи у вигляді вартості безоплатно наданих медичних послуг, пального для службового автомобіля та абонементів у фітнес-клуби, а податковий розрахунок сум доходу (форма 1-ДФ та 4-ДФ) за період перевірки подано не в повному обсязі або з недостовірними даними.
З урахуванням вищезазначеного, представник відповідача вважає, що висновки зроблені податковим органом при перевірці позивача є обґрунтованими та підтверджують правомірність вчинених нарахувань.
У відповіді на відзив (т.3, а.с.107-109) позивач просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3, а.с.113).
У судовому засіданні 22.10.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у заявах по суті справи та додаткових поясненнях, та просила їх задовольнити, а представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «У-КРЕЙН» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.04.2008 ота здійснює наступні види діяльності КВЕД: 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 -
оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 73.20 - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 - установлення та монтаж машин і устатковання; 46.14 - діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; 46.18 - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 62.02 - консультування з питань інформатизації; 63.99 - надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 73.11 - рекламні агентства; 28.12 - виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання; 28.22 - виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання; 28.29 - виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.; 29.10 - виробництво автотранспортних засобів; 29.20 - виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; 29.32 - виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів; 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології і геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 - технічні випробування та дослідження (т.1, а.с.9).
Відповідно до наказу від 07.01.2025 №67-п (т.2, а.с.13 зворот) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» (далі - Закон №2464-VI), ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «У-КРЕЙН» за період діяльності з 01.10.2018 по 30.09.2024 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та за період діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2024 з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, із врахуванням вимог пунктів 102.1, 102.3 статті 102 ПК України (т.1, а.с.13 зворот)
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.02.2025 №463-п, термін проведення перевірки ТзОВ «У-КРЕЙН», призначеної згідно наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.01.2025 №67-п було продовжено на 5 робочих днів з 11.02.2025 (т.1, а.с.14).
13.02.2025 на адресу ТзОВ «У-КРЕЙН» був направлений запит №1 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження (т.1, а.с. 15).
У відповідь на зазначений запит, 14.02.2025 ТзОВ «У-КРЕЙН» надало письмові пояснення за вих. №250214 (т.1, а.с. 16-17).
За результатами перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 24.02.2025 №5183/07-01/35778288 (т.1, а.с.32-93), яким встановлено порушення позивачем:
- пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №8, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, пунктів 5, 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 №27/4248, пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704, пп.14.1.36, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, ст. 22, ст.23, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ «У-Крейн» встановлено заниження податку на прибуток який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 861 573 грн., в тому числі за 2019 рік в сумі 102 430 грн., за 2021 рік в сумі 40 671 грн., за 2022 рік в сумі 613 037 грн., за 2023 рік 820 034 грн. та за 9 міс. 2024 року в сумі - 285 401 грн.
- п. п. 14.1.36, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст.14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст.. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників, які підлягають сплаті до бюджету на загальну суму - 173 350 грн. в т.ч. за грудень 2021 на суму 4 267 грн., лютий 2022 на суму 1 917 грн., грудень 2022 на суму 140 000 грн., травень 2023 на суму 27 166 грн;
- п.п 51.1. ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5 п. З (п.п2 п.4 розділ 4 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. N 773) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556. В результаті чого за період що підлягав перевірці підприємством (податковим агентом) подано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку -форма 1-ДФ за 1,2,3,4 квартал 2018 року; 1,2,3,4 квартал 2019 року; 1,2,3,4 квартал 2020 року; Додаток 4-ДФ за 1,2,3,4 квартал 2021 року; 4 квартал 2022 року; 1,2,3,4 квартал 2023 року; 2 квартал 2024 року;
- підпункту «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 , пп. 167.5 ст. 167, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не включено до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат(втрат) на загальну суму - 442167,36 грн.(362577,28*1,219512). В результаті чого не нараховано та не утримано, та/або не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб податковим агентом, до або під час виплати доходу на загальну суму 79590,12 грн, а саме: ПДФО за січень 2018 року у сумі - 1389,91грн; ПДФО за березень 2018 року у сумі - 410,84грн; ПДФО за травень 2018 року у сумі - 654,25грн; ПДФО за червень 2018 року у сумі - 1587,63грн; ПДФО за липень 2018 року у сумі - 787,62грн; ПДФО за грудень 2018 року у сумі - 1699,39грн; ПДФО за січень 2019 року у сумі - 128,08грн; ПДФО за лютий 2019 року у сумі - 5515,7грн; ПДФО за квітень 2019 року у сумі - 147,79грн; ПДФО за травень 2019 року у сумі - 239,26грн; ПДФО за червень 2019 року у сумі - 118,44грн; ПДФО за липень 2019 року у сумі - 123,56грн; ПДФО за серпень 2019 року у сумі - 142,74грн; ПДФО за вересень 2019 року у сумі - 200,76грн; ПДФО за жовтень 2019 року у сумі - 797,31грн; ПДФО за листопад 2019 року у сумі - 116,8грн; ПДФО за грудень 2019 року у сумі - 151,8грн; ПДФО за січень 2020 року у сумі - 7927,5грн; ПДФО за лютий 2020 року у сумі - 117,97грн; ПДФО за квітень 2020 року у сумі - 179,36грн; ПДФО за травень 2020 року у сумі - 70,18грн; ПДФО за червень 2020 року у сумі - 126,31грн; ПДФО за липень 2020 року у сумі - 205,01грн; ПДФО за серпень 2020 року у сумі - 177,43грн; ПДФО за вересень 2020 року у сумі - 150,89грн; ПДФО за жовтень 2020 року у сумі - 181,49грн; ПДФО за листопад 2020 року у сумі - 918,46грн; ПДФО за грудень 2020 року у сумі - 1152,96грн; ПДФО за січень 2021 року у сумі - 972,12грн; ПДФО за лютий 2021 року у сумі - 132,13грн; ПДФО за березень 2021 року у сумі - 6903,43грн; ПДФО за квітень 2021 року у сумі - 219,6грн; ПДФО за травень 2021 року у сумі - 209,55грн; ПДФО за червень 2021 року у сумі - 126,24грн; ПДФО за липень 2021 року у сумі - 181,99грн; ПДФО за грудень 2021 року у сумі - 8102,68грн; ПДФО за грудень 2022 року у сумі - 8419,27грн; ПДФО за березень 2023 року у сумі - 5518,47грн; ПДФО за червень 2023 року у сумі - 2301,09грн; ПДФО за вересень 2023 року у сумі - 128,36грн; ПДФО за жовтень 2023 року у сумі - 133,99грн; ПДФО за листопад 2023 року у сумі - 152,24грн; ПДФО за грудень 2023 року у сумі - 127,05грн; ПДФО за січень 2024 року у сумі - 17945,01грн; ПДФО за лютий 2024 року у сумі - 128,41грн; ПДФО за березень 2024 року у сумі - 85,59грн; ПДФО за червень 2024 року у сумі - 2383,46грн;
- підпункту «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 , пп. 167.5 ст. 167, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, не включено до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат(втрат) на загальну суму - 362577,28грн в результаті чого не нараховано та не утримано, та/або не сплачено (не перераховано) військового збору у тому числі податковим агентом на загальну суму 5438,69грн , а саме: ВЗ за січень 2018 року у сумі - 94,98грн.; ВЗ за березень 2018 року у сумі - 28,07грн.; ВЗ за травень 2018 року у сумі - 44,71грн.; ВЗ за червень 2018 року у сумі - 108,49грн.; ВЗ за липень 2018 року у сумі - 53,82грн.; ВЗ за грудень 2018 року у сумі - 116,13грн.; ВЗ за січень 2019 року у сумі - 8,75грн.; ВЗ за лютий 2019 року у сумі - 376,91грн.; ВЗ за квітень 2019 року у сумі - 10,1грн.; ВЗ за травень 2019 року у сумі - 16,35грн.; ВЗ за червень 2019 року у сумі - 8,09грн.; ВЗ за липень 2019 року у сумі - 8,44грн.; ВЗ за серпень 2019 року у сумі - 9,75грн.; ВЗ за вересень 2019 року у сумі - 13,72грн.; ВЗ за жовтень 2019 року у сумі - 54,48грн.; ВЗ за листопад 2019 року у сумі - 7,98грн.; ВЗ за грудень 2019 року у сумі - 10,37грн.; ВЗ за січень 2020 року у сумі - 541,71грн.; ВЗ за лютий 2020 року у сумі - 8,06грн.; ВЗ за квітень 2020 року у сумі - 12,26грн.; ВЗ за травень 2020 року у сумі - 4,8грн.; ВЗ за червень 2020 року у сумі - 8,63грн.; ВЗ за липень 2020 року у сумі - 14,01грн.; ВЗ за серпень 2020 року у сумі - 12,12грн.; ВЗ за вересень 2020 року у сумі - 10,31грн.; ВЗ за жовтень 2020 року у сумі - 12,4грн.; ВЗ за листопад 2020 року у сумі - 62,76грн.; ВЗ за грудень 2020 року у сумі - 78,79грн.; ВЗ за січень 2021 року у сумі - 66,43грн.; ВЗ за лютий 2021 року у сумі - 9,03грн.; ВЗ за березень 2021 року у сумі - 471,73грн.; ВЗ за квітень 2021 року у сумі - 15,01грн.; ВЗ за травень 2021 року у сумі - 14,32грн.; ВЗ за червень 2021 року у сумі - 8,63грн.; ВЗ за липень 2021 року у сумі - 12,44грн.; ВЗ за грудень 2021 року у сумі - 553,68грн.; ВЗ за грудень 2022 року у сумі - 575,32грн.; ВЗ за березень 2023 року у сумі - 377,1грн.; ВЗ за червень 2023 року у сумі - 157,24грн.; ВЗ за вересень 2023 року у сумі - 8,77грн.; ВЗ за жовтень 2023 року у сумі - 9,16грн.; ВЗ за листопад 2023 року у сумі - 10,4грн.; ВЗ за грудень 2023 року у сумі - 8,68грн.; ВЗ за січень 2024 року у сумі - 1226,24грн.; ВЗ за лютий 2024 року у сумі - 8,77грн.; ВЗ за березень 2024 року у сумі - 5,85грн.; ВЗ за червень 2024 року у сумі - 162,87грн.;
- п. 103.9 ст.103, п.46.1. ст. 46, п.49.2, пп.49.18.2, пп.49.18.3 п.49.18 ст. 49, п. 137.4. ст 137 Податкового Кодексу України від; 02.12.2010 Ж2755-УІ ТзОВ «У-Крейн» не подано у встановлені терміни до податкового Органу звіти про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів (додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за періоди: за 2 квартал 2021, за 3 квартал 2021, за 4 квартал 2021 по компанії- нерезиденту Gargotec Corporation (Registered address Somaisten rantatie 23, 00500 HELSINKI, FINLAND, BIC 1927402-8.
10.03.2025 ТзОВ «У-КРЕЙН» подало заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.02.2025 №5183/07-01/35778288 (т.1, а.с. 122-139).
Листом від 24.03.2025 №1015/12/12/03-20-07-01-12 «Про результати розгляду заперечення» (т.1, а.с. 140), ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що за результатами розгляду заперечення: щодо завищення адміністративних витрат на суму послуг комп'ютерного програмування, наданих ФОП ОСОБА_2 в розмірі 1 690 140,00 грн - задоволено повністю; решта вимог, викладених у зазначеному запереченні - задоволенню не підлягають у зв'язку із не наданням платником достатніх доводів та аргументів, які б спростовували висновки викладені в акті перевірки.
На підставі висновків акту перевірки від 24.02.2025 №5183/07-01/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- від 25.03.2025 №096162408 (форми «Д»), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 79 590,12 грн, застосовано штрафні санкції в сумі 14 865,58 грн та пеню в розмірі 32 170,76 грн (т.1, а.с. 146-147);
- від 25.03.2025 №096202408 (форми «Д»), яким збільшено податкове зобов'язання з військового збору на 5 438,69 грн, застосовано штрафні санкції в сумі 1 015,81 грн та пеню в розмірі 2 198,33 грн (т.1, а.с. 150);
- від 25.03.2025 №096152408 (форми «ПС»), яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн за податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п (т.1, а.с. 152);
- від 25.03.2025 №097410701 (форми «Р»), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 557 348,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 389 337,00 грн (т.1, а.с. 154-156);
- від 25.03.2025 №097430701 (форми «Р»), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 173 350,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 43 337,50 грн (т.1, а.с. 157-158).
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані позивачу листом ГУ ДПС у Волинській області від 26.03.2025 №6180/6/03-20-07-1-06 (т.1, а.с.142).
Вказані податкові повідомлення-рішення (від 09.06.2025 №0178650701 (форми «Р»), від 09.06.2025 №0178640701 (форми «Р»), від 25.03.2025 №096162408 (форми «Д»), від 25.03.2025 №096202408 (форми «Д»), від 25.03.2025 №096152408 (форми «ПС»), від 25.03.2025 №097410701 (форми «Р»), від 25.03.2025 №097430701 (форми «Р») були оскаржені 08.4.2025 до ДПС України (т.1, а.с. 161-176).
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 05.06.2025 №16203/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ТзОВ «У-КРЕЙН» задоволено частково, зокрема ДПС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.03.2025 №0096162408, №096202408 та №0069152408; скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 27.03.2025 №0099772301; скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.03.2025 №0097410701 в частині завищення інших операційних витрат на суму 158 416,00 грн, адміністративних витрат на суму 567 173,00 грн, витрат від операцій курсової різниці на суму 326 041,00 грн та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.03.2025 №0097430701 в частині завищення податкового кредиту на суму 31 683,00 грн та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення - залишено без змін (т.1, а.с. 174-185).
З урахуванням рішення ДПС України від 05.06.2025 №16203/6/99-00-06-01-01-06, ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- від 09.06.2025 №0178650701 (форми «Р»), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 368 054,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 342 013,50 грн (т.1, а.с. 144-145);
- від 09.06.2025 №0178640701 (форми «Р»), яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 141 667,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 35 416,75 грн (т.1, а.с. 146-147).
Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані позивачу листом ГУ ДПС у Волинській області від 10.06.2025 №1293/6/03-20-07-01 (т.1, а.с. 143).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до пункту 77.1. статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Нормами пункту 77.4. статті 77 ПК України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 09.06.2025 №0178650701 та від 09.06.2025 №0178640701, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 ПК України, у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України);
розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування..
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-XIV.
Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України);
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту можуть наставати виключно у разі фактичного (реального) здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності. Такі операції повинні бути пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків та відповідати економічному змісту, відображеному в укладених ним договорах. Факт здійснення зазначених операцій має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.
Оцінка реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку платника податків із урахуванням відповідності цих даних фактичному економічному змісту господарської діяльності. При цьому первинні документи, які є підставою для ведення бухгалтерського обліку, повинні містити відомості лише про реально вчинені господарські операції.
Так, відповідно до пункту 1.2 укладеного договору дистрибуції від 01.01.2022 (т.1, а.с. 190-200) між Хіаб АБ (НІАВ) та ТзОВ «КАРГОТЕК УКРАЇНА» (дистриб'ютор), дистриб'ютор являється ексклюзивним дистриб'ютором на територіях, зазначених у Додатку 1, відносно продукції визначеної як ексклюзивної в Додатку 1, і НІАВ не призначає впродовж строку дії цього Договору жодного агента чи іншого дистриб'ютора такої продукції на таких територіях і зобов'язується не постачати таку продукцію клієнтам на таких територіях, за винятком клієнтів та продукції, перелічених у Додатку 1, що додається до цього Договору.
Дистриб'ютор зобов'язується забезпечувати шляхом адекватної перевірки, відповідно до комплекту технічної конструкції та тестування, щоб продукція (включаючи запасні частини) щоразу коли монтують, вносять зміни або іншим чином адаптують чи модифікують з боку дистриб'ютора знаходилась у відповідності з усіма чинними національними правилами на територіях, і зокрема з основними вимогами щодо охорони праці техніки безпеки, які застосовуються перед доставкою продукції і запасних частин клієнтам (пункт 14.2 Договору).
Згідно з додаткової угоди до Договору дистрибуції від 01.01.2022 (т.1, а.с. 203), у зв'язку із зміною назви дистриб'ютора ТзОВ «КАРГОТЕК УКРАЇНА» на нову, сторони дійшли згоди у всіх подальших відносинах в межах договору застосовувати щодо дистриб'ютора наступну назву - ТзОВ «У-КРЕЙН».
Таким чином, ТзОВ «У-КРЕЙН» є ексклюзивним дистриб'ютором кранів-маніпуляторів НІАВ згідно укладеного договору дистрибуції від 01.01.2022 та на позивача покладено обов'язок здійснювати перевірку та передпродажну підготовку обладнання.
Відповідно до укладеного Договору про надання послуг від 18.11.2021 №211118 (т.1, а.с. 214-216) між ТзОВ «КАРТОТЕК УКРАЇНА» (замовник) та ТзОВ «МИТЬ (виконавець), виконавець зобов'язується за плату за замовленням замовника надавати послуги з передпродажної підготовки та дообладнання техніки замовника - кранів маніпуляторів (пункт 1.1 Договору). Виконавець за даних Договором здійснює технічне обслуговування кранів-маніпуляторів замовника перед їх монтажем, в т.ч. заміну змазки та оливи, виконання регулювальних та налаштувальних робіт, доопрацювання системи стабілізації та системи живлення гідравлічною оливою, заміну та нарощування резинових шлангів (пункт 1.2 Договору).
Обліковим періодом для здійснення розрахунків є календарний місяць. Виконавець веде облік наданих протягом місяця послуг та по завершенню календарного місяця виконавець зазначає перелік наданих послуг та їх вартість у акті приймання-передачі наданих послуг. Виконавець щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги надсилає замовнику для підписання акт приймання-передачі наданих послуг. В окремих випадках за домовленістю сторін послуги можуть бути прийняті замовником за актом за результатами виконання окремого замовлення (пункти 2.4 - 2.5 Договору).
Згідно з додаткової угоди до Договору дистрибуції від 01.01.2022 (т.1, а.с. 217), у зв'язку із зміною назви замовника ТзОВ «КАРГОТЕК УКРАЇНА» на нову - ТзОВ «У-КРЕЙН», сторони дійшли згоди змінити реквізити замовника.
07.12.2021 між ТзОВ «У-КРЕЙН» та ТзОВ «МИТЬ» укладено Додаткову угоду №2 до Договору про надання послуг від 18.11.2021 №211118 (т.1, а.с. 218) відповідно до умов якого виконавець здійснює передпродажну підготовку 5 гакових навантажучів Multilift Ultima 21S.46 (U21S4614364201, U21S5314364199, U21S5314364197, U21S5314364198, U21S531436420), що включає надання наступних послуг: оновлення програмного забезпечення до останньої версії - vl.177, налаштування та калібрування системи керування (пункт 1). Строк надання послуг: не більше 20 к.д. з моменту надання техніки для виконання робіт (пункт 2). Вартість послуг: 10000,00 грн з ПДВ (пункт 3). Техніка передається на перепродажну підготовку (та повертається після) силами та за рахунок замовника (пункт 5).
Обсяг послуг визначений на підставі Акта технічного огляду від 07.12.2021 №2 (т.1, а.с. 219).
За результатами наданих послуг сторони уклали Акт наданих послуг від 28.12.2021 №79, відповідно до якого виконавець здійснив передпродажну підготовку MULTILIFT у кількості 5 одиниць на загальну суму 10 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 666,67 грн (т.1, а.с. 220).
Відтак, ТзОВ «У-КРЕЙН» здійснювало передпродажну підготовку обладнання імпортованого згідно митної декларації (далі - МД) від 03.12.2021 №UA205140/2021/103183 (т.1, а.с. 221), інвойсів від 22.11.2021 №9310196710, №9310196707, 9310196706, №9310196709, №9310196708 (т.1, а.с. 222-227), яке ввезено згідно CMR від 29.11.2021 (т.1, а.с. 227 зворот) та в подальшому продано ТзОВ «БУДШЛЯХМАШ» згідно видаткової накладної від 2012.2022 №РН-0000179 (т.1, а.с. 228).
10.10.2022 між ТзОВ «У-КРЕЙН» та ТзОВ «МИТЬ» укладено Додаткову угоду №2 Договору про надання послуг від 18.11.2021 №211118 (т.1, а.с. 229) відповідно до умов якого виконавець здійснює передпродажну підготовку та дообладнання наступної техніки замовника:
1) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200870);
2) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200871);
3) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 16 B-2 (серійний номер BLXCL 1600233);
4) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 16 B-2 (серійний номер BLXCL 1600235);
5) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 16 B-2 (серійний номер BLXCL 1600238);
6) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200799);
7) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200795);
8) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 16 B-3 (серійний номер BLXCL 1600229);
9) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 16 B-3 (серійний номер BLXCL 1600232);
10) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 19 B-2 (серійний номер BLXCL 1900140);
11) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200906);
12) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200909);
13) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200907);
14) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200908);
15) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200910);
16) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200921);
17) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200930);
18) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200931);
19) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200932);
20) кран-маніпулятор НІАВ X-CL 12 B-2 (серійний номер BLXCL 1200933).
За цією додатковою угодою виконавець надає наступні послуги: зміна напрямку обертання колони кранів-маніпуляторів таким чином, щоб кінцева точка обертання колони знаходилась у зоні над кабіною автомобіля; налаштування та калібрування системи дистанційного керування; підсилення кріплення головного розподілювача шляхом додавання альтернативних точок кріплення з обох боків (пункт 2). Строк надання послуг: не більше 20 к.д. з моменту надання техніки для виконання робіт (пункт 3). Вартість послуг перепродажної підготовки та доопрацювання за одиницю техніки складає 42 000,00 грн з ПДВ. Загальна вартість за цією угодою становить 840 000,00 грн з ПДВ (пункт 4). Техніка передається на перепродажну підготовку (та повертається після) силами та за рахунок замовника (пункт 6).
Обсяг послуг визначений на підставі Акті технічного огляду від 10.10.2022 №4, від 17.11.2022 №5, від 13.12.2022 №6 та від 26.12.2022 №7 (т.1, а.с. 230-234).
За результатами наданих послуг сторони уклали Акт наданих послуг від 28.12.2022 №90, відповідно до якого виконавець здійснив передпродажну підготовку та дообладнання кранів-маніпуляторів у кількості 20 штук на загальну суму 840 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 140 000,00 грн (т.1, а.с. 235).
Відтак, ТзОВ «У-КРЕЙН» здійснювало передпродажну підготовку обладнання, імпортованого наступними партіями:
- 04.10.2021 згідно МД №UA100340/2022/517583 (т.1, а.с. 235 зворот - 237) та інвойсів від 28.09.2022 №9310218666, №9310218667, №9310218668, №9310218681 (т.1, а.с. 238-246), що ввезені згідно CMR від 28.09.2022 (т.1, а.с. 246 зворот) та акту на перевезення від 05.102022 №50-2209-079 (т.1, а.с. 247);
- 14.11.2022 згідно МД №22UA100340519631U7 (т.1, а.с. 247 зворот - 249) та інвойсу від 07.11.2022 №9310221622 (т.1 а.с. 250 - т.2, а.с. 1), що ввезені згідно CMR від 07.11.2022 (т.2, а.с. 2) та акту на перевезення від 16.11.2022 №50-2211-065 (т.2, а.с. 2 зворот);
- 15.12.2022 згідно МД №22UA100340521311U9 (т.2, а.с. 3 зворот-5) та інвойсу від 08.12.2022 №9310224255 (т.2, а.с. 6-9), що ввезені згідно CMR від 12.12.2022 (т.2, а.с. 10);
- 27.12.2022 згідно МД №22UA100340521818U9 (т.2, а.с. 11-13) та інвойсу від 21.12.2022 №9310225096 (т.2, а.с. 13 зворот - 17), що ввезені згідно CMR від 21.12.2022 (т.2, а.с. 17 зворот).
Послуги передпродажної підготовки були зумовлені продажем навантажувачів ТзОВ «ТД «БУДШЛЯХМАШ» згідно видаткових накладних від 29.11.2022 РН-0000121 (т.2, а.с. 3), від 21.12.2022 №РН-0000126 (т.2, а.с. 10 зворот), від 27.12.2022 №РН-0000128 (т.2, а.с. 18).
ТзОВ «МИТЬ» надавало послуги із використанням розхідних матеріалів (оливи гідравлічної, мастила), в підтвердження факту придбання таких ТзОВ «У-КРЕЙН» надало контролюючому органу копії видаткових накладних від 19.02.2021 №РН-0040, від 11.07.2022 №РН-0232, від 08.12.2022 №2154, від 28.12.2022 №2322 (т.2, а.с. 19-22).
На думку суду, вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені нормами Закону № 996-XIV, дають можливість ідентифікувати зміст господарських операцій, відображених у них.
З акту перевірки від 24.02.2025 №5183/07-01/35778288 (т.1, а.с.32-93) вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються, зокрема, на тому, що деякі крани були реалізовані до підписання актів надання послуг, а акти технічного огляду складено до фактичного ввезення частини кранів на територію України.
З приводу цього суд звертає увагу на пункти 2.4 - 2.5 Договору про надання послуг від 18.11.2021 №211118, відповідно до умов яких обліковим періодом для здійснення розрахунків є календарний місяць. Виконавець веде облік наданих протягом місяця послуг та по завершенню календарного місяця виконавець зазначає перелік наданих послуг та їх вартість у акті приймання-передачі наданих послуг. Виконавець щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем в якому надавались послуги надсилає замовнику для підписання акт приймання-передачі наданих послуг. В окремих випадках за домовленістю сторін послуги можуть бути прийняті замовником за актом за результатами виконання окремого замовлення.
Отже, сам факт різниці у датах первинних документів не свідчить про порушення податкового законодавства, оскільки він узгоджується з умовами договору між сторонами, які допускають оформлення актів у різні дати залежно від специфіки надання послуг та порядку їх обліку.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 21.02.2023 у справі №820/4281/18, від 12.02.2023 у справі №807/2118/16, від 12.04.2023 у справі №160/5065/20, від 28.06.2023 у справі №160/17647/21 неодноразово зазначав, що законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції у тому числі на предмет надання послуг. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податком на прибуток є забезпечення підтвердження Фактичного надання конкретних послуг на підставі наявних документів. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено. Проте, умовою належного документального підтвердження надання послуг є можливість зробити обґрунтований висновок про те, що витрати фактично понесені, а послуги - надані (виконані фактично). З цією метою первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті наданих послуг, розкривати їх господарську доцільність та спрямованість на досягнення економічного ефекту споживачем. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій в межах спірних правовідносин, їх невідповідність цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій.
З урахуванням наведеного, на думку суду, позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з ТзОВ «МИТЬ» з передпродажної підготовки обладнання, а тому податкові повідомлення-рішення від 09.06.2025 №0178650701 та №0178640701 в частині наданих послуг передпродажної підготовки ТзОВ «МИТЬ» підлягають скасуванню.
ГУ ДПС у Волинській області в акті перевірки поставило під сумнів реальність здійснення операцій з надання послуг технічного випробування та аналізу обладнання, отриманих від компанії Ою Деутек Аб, з огляду на відсутність належних актів виконаних робіт із зазначенням змісту та обсягу господарських операцій, відсутність підтвердження отримання доходу від придбання спірних послуг, а також недостатність трудових ресурсів у контрагента для їх надання. На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок про завищення адміністративних витрат на суму 6 807 259,00 грн та курсової різниці на суму 84 712,00 грн, у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2025 №0178650701 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Суд не погоджується із такими твердженнями контролюючого органу, з огляду на таке.
Так, між ТзОВ «У-КРЕЙН» та компанією Оу Deutec Ab укладено ряд договорів, зокрема від 29.04.2022 №220429 (т.2, а.с. 23-25), від 01.07.2022 №220707 (т.2, а.с. 28-31), від 01.08.2022 №220801 (т.2, а.с. 34-36), від 01.12.2022 №221201 (т.2, а.с. 51-53), від 03.04.2023 №230403 (т.2, а.с. 59-61), від 01.06.2023 №230601 (т.2, а.с. 66-68), від 01.02.2024 №240201 (т.2, а.с. 75-77), від 04.03.2024 №240304 (т.2, а.с. 90) відповідно до умов яких компанія Оу Deutec Ab надавала послуги з технічного випробування і аналізу установок систем змінних надбудов, виробництво яких здійснюється на території Фінляндії.
За результатами наданих послуг сторонами були укладені акти про надання послуг, зокрема:
- від 29.07.2022 №1 на суму 7542,00 Євро за надані послуги в період з 01.05.2022 по 29.07.2022 (т.2, а.с. 26);
- від 10.11.2022 №1 на суму 23 000,00 Євро за надані послуги в період з 01.07.2022 по 10.11.2022 (т.2, а.с. 32);
- від 20.12.2022 №1 на суму 24000,00 Євро за надані послуги в період з 01.08.2022 по 20.12.2022 (т.2, а.с. 38); від 31.03.2023 №1 на суму 18000,00 Євро за надані послуги в період з 01.12.2022 по 31.03.2023 (т.2, а.с. 38) та відповідно до складеної сторонами калькуляції вартості наданих послуг від 31.03.2023, ціна послуг включала: аналіз технічних характеристик навантажувачів Lannen та сфер застосування в Україні, їх порівняння з конкурентами - 2000,00 Євро; організації конференції заводу-виробника щодо можливості застосування продукції Lannen та визначення вимог специфікації для України - 2800,00 Євро; випробування експлуатаційних характеристик механізмів: двигунів, електронного устаткування тощо - 3200,00 Євро; технічного випробування навантажувачів - 5700, Євро; випробування на предмет дорожньої та екологічної безпеки та визначення особливостей специфікації в Україні - 3100,00 Євро; компенсація витрат на відрядження до заводу-виробника - 1200,00 Євро (т.2, а.с. 55);
- від 30.06.2023 №1 на суму 24980,00 Євро за надані послуги в період з 03.04.2023 по 30.06.2023, зокрема, аналіз технічних характеристик навантажувачів Wille та сфер застосування в Україні, їх порівняння з конкурентами 2800,00 Євро, організація конференцій з заводом-виробником щодо особливостей продукції Wille та можливості її постачання в Україну - 1800,00 Євро; випробування експлуатаційних характеристик механізмів: двигунів, електронного устаткування тощо - 7200,00 євро; підготовка етапів технічного випробування навантажувачів та їх погодження - 7700,00 євро; компенсація витрат на відрядження до заводу-виробника - 5480,00 євро (т.2, а.с. 62);
- від 29.09.2023 №1 на суму 38560,00 Євро за надані послуги в період з 01.06.2023 по 29.09.2023, зокрема, за аналіз технічних характеристик зразка техніки Sisu 8x8 та сфер застосування в Україні, їх порівняння з конкурентами - 3 300,00 євро; організацію конференцій з заводом-виробником щодо особливостей транспортних засобів Sisu та можливості їх постачання в Україну - 2 330,00 Євро; випробування експлуатаційних характеристик механізмів: двигунів, електронного устаткування тощо - 2 400,00 Євро; попереднє випробування зразка техніки Sisu 8x8 на полігоні - 4 500,00 Євро; підготовку етапів технічного випробування транспортних засобів Sisu та їх погодження - 4 010,00 Євро; організацію візиту потенційних замовників з України, його супроводження, розробка та погодження плану візиту з приймаючою стороною - 2 200,00 Євро; організацію та безпосередню участь в польових випробуваннях зразків техніки та їх компонентів, збір та узагальнення відповідних протоколів, специфікацій та сертифікатів - 10 750,00 Євро; компенсацію витрат на відрядження до заводу виробника - 9070,00 Євро (т.2, а.с. 69);
- від 15.05.2024 №1 на суму 15140,00 Євро за надані послуги в період з 01.02.2024 по 15.05.2024, зокрема, аналіз технічних характеристик зразка техніки крана-маніпулятора EFFER та сфер застосування, порівняння його з конкурентами - 2750,00 Євро, організацію конференцій з заводом-виробником щодо особливостей кранів-маніпуляторів EFFER - 1650,00 Євро; випробування експлуатаційних характеристик механізмів, двигунів, електронного устаткування тощо - 2650,00 євро; підготовку етапів технічного випробування крана-маніпулятора EFFER та їх погодження - 3750,00 євро; компенсацію витрат на відрядження до заводу-виробника - 4340,00 євро (т.2, а.с. 78);
- від 25.07.2024 №1 на суму 20100,00 Євро за надані послуги в період з 04.03.2024 по 25.07.2024, зокрема, розробку технічного завдання на розширення функціональних можливостей гакових навантажувачів - 4 400,00 Євро; вивчення та аналіз існуючих рішень з обробки морських контейнерів гаковими навантажувачами - 3 800,00 Євро; встановлення ділових контактів з потенційними виробниками відповідного обладнання та аналіз і порівняння технічних характеристик обладнання, та фінансового стану та виробничих можливостей виробників - 2700,00 Євро; випробовування визначеного до застосування обладнання та відпрацювання висновку про його придатність до виконання завдань - 9200,0 Євро (т.2, а.с. 92) та вартість вказаних послуг та курсової різниці були включені до складу адміністративних витрат.
Акти наданих послуг містять інформацію про учасників господарської операції, перелік послуг, період їх надання та вартість, в тому числі вартість окремих етапів з достатнім рівнем деталізації, що дозволяє встановити зміст господарської операції
Крім того, позивачем також надавались відповідачу листування з виробниками, комерційні пропозиції, сертифікати про отримання статусу дистриб'ютора в Україні (Lannen, Sisu), документи на ввезення та продаж окремого обладнання в Україні за результатами випробувань та аналізу (крани-маніпулятори EFFER), розроблені технічні завдання щодо проекту з впровадження в Україні установки газифікації відходів для електроенергії GTG компанії Geneset Powerplants Oy та посилання на інформаційні ресурси з інформацією про робочий візит представників зазначеної компанії в Україну.
Як було зазначено вище, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.
Положеннями наведеної норми поняття господарської діяльності, визначається не через фактичне одержання доходу, а як спрямованість на одержання доходу. Проведення деяких операцій у збиток не свідчить про те, що позивач не отримав дохід і не прагнув отримати прибуток від господарської діяльності.
Отже, мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.
У підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України наведене визначення розумної економічної причини (ділова мета), яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Наведене, однак, не означає обов'язкову прибутковість кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об'єкт оподаткування, а про доход як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу. Втім віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 у справі №21-289а15 та Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 05.12.2023 у справі № 816/1827/16, від 25.07.2023 року у справі № 813/3002/15.
Також у постанові від 17.03.2020 у справі № 812/9439/13-а Верховний Суд звернув увагу на те, що не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.
Таким чином, важливими для визначення ділової мети є не наслідки конкретної операції, а саме наміри платника, пов'язані з її виконанням. При цьому варто враховувати не лише суб'єктивну складову ситуацію конкретного підприємства, але й об'єктивно оцінити ситуацію з точки зору добросовісного суб'єкта господарювання. Відповідно, для доведення ділової мети необхідно, щоб в операціях платника простежувалася тенденція до найбільшого скорочення його витрат, а не штучного збільшення цих витрат для зменшення сум податку на прибуток.
При цьому, суд бере до уваги пояснення представника позивача, що операції за вказаними договорами мали різний економічний ефект, так, за результатами технічного випробування та аналізу обладнання окрема продукція була визнана такою, що не матиме перспективи продажу в Україні (Contle Oy), інша - була придбана та реалізована товариством з отриманням позитивного фінансового результату (EFFER). Товариство все ще шукає ринок збуту обладнання Lannen та Sisu (отримавши тим часом статус офіційного дилера з продажу цієї продукції в Україні), а проект впровадження установки газифікації відходів Geneset - перебуває в процесі реалізації дотепер через його технічну складність та великий масштаб по запуску (економічний ефект настане в майбутньому). Таким чином, укладення усіх вищевказаних договорів з компанією Ою Деутек Аб мало на меті отримання позитивного економічного ефекту - приріст матеріальних активів та отримання прибутку від продажу обладнання, яке Товариство перед таким продажем випробовувало і аналізувало.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі №816/191/17 зазначив, що оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективності використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Таким чином, Суд наголосив на тому, що вирішувати, які саме господарські операції слід здійснити в межах господарської діяльності, повинен сам платник, а економічна ефективність та доцільність витрат є якісним показником, який не впливає на податковий облік платника.
Такий висновок загалом узгоджується з положеннями статті 42 Господарського кодексу України (чинний на момент здійснення господарських операцій), в якій зазначається, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд дійшов висновку, що ТОВ «У-КРЕЙН» під час перевірки надало належні документи, які у взаємозв'язку підтверджують реальність господарських операцій з компанією Оу Deutec Аb та наявність ділової мети їх здійснення. Натомість податковий орган, узагальнивши всі операції без урахування їх змісту, економічного ефекту та документального підтвердження за кожним договором окремо, визнав їх нереальними без наведення конкретних підстав і доказів. Висновки, викладені в акті перевірки, мають припущувальний характер і не підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, висновки контролюючого органу про завищення ТОВ «У-КРЕЙН» адміністративних витрат на суму 6 807 259,00 грн та курсової різниці на суму 84 712,00 грн є безпідставними та необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення від 09.06.2025 №0178650701 в частині послуг технічного аналізу та випробування обладнання, наданих ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.03.2025 №096162408 та від 25.03.2025 №096202408.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Згідно із підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
За правилами підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а за пп. 163.1.2 цього ж пункту об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статі 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 ПК України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України, за правилами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 якої платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно із пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
25.03.2025 ГУ ДПС у Волинській області на підставі Акта перевірки прийняло податкові повідомлення-рішення №096162408 та №096202408 від 25.03.2025 (форма «Д») про нарахування ПДФО на суму 126 626,46 грн та військового збору на суму 8 652,83 грн у зв'язку з невключенням ТзОВ «У-КРЕЙН» до оподатковуваного доходу працівників сум додаткового блага на 442167,36 грн та ненарахуванням і несплатою ПДФО (79 590,12 грн) і військового збору (5 438,69 грн) за період з січня 2018 по червень 2024 року.
Суд не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями- рішення, з огляду на те, що 30.12.2016 між ТзОВ «У-КРЕЙН» та ТзОВ «Медичний центр «Добробут- Поліклініка» укладено договір про надання медичних послуг №30/12/2016 (т.2, а.с. 98-101), на умовах якого Товариство доручило та оплатило, а ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» надавало медичні послуги Пацієнтам (представникам) Товариства, на користь яких Товариством укладено договір, в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором та спеціальними програмами, викладеними у додатках до даного договору та/або у відповідності до Прейскуранту цін Виконавця.
Вказаний договір неодноразово пролонгувався та діяв до 2024 року включно на підставі додаткових угод до договору (т.2, а.с. 101 зворот - 105).
Крім того, у додатках до вказаного Договору сторони узгоджували перелік пацієнтів - працівників ТзОВ «У-КРЕЙН», яким ТзОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» надавав послуги (т.2, а.с. 106-132).
Впродовж періоду, який перевірявся контролюючим органом, ТзОВ «У-КРЕЙН» на виконання вказаних вимог, під час виплати доходу у вигляді оплати вартості медичних послуг утримувало суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору за рахунок працівника. ТзОВ «У-КРЕЙН» не покривало за власний рахунок суми означених податків, які були утримані за рахунок доходу працівника. Таким чином, податковим органом належним чином не досліджено наданих під час перевірки первинних документів
Із податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичнихі осіб, і сум утриманого з них податку ТзОВ «Карготек Україна» (назва ТзОВ «у-КРЕЙН» до перейменування) вбачається, що сума нарахованого доходу, з якого утримано податок та збір (база оподаткування) є більшою, ніж сума коштів, перерахованих ТзОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка». Тобто, вартість медичних послуг, оплачених Товариством в інтересах працівника розрахована після утримання сум ПДФО та військового збору за рахунок працівника. Відповідно, висновок ГУ ДПС у Волинській області про те, що ТзОВ «У-КРЕЙН» провело нарахування та сплату ПДФО та ВЗ із зазначеного доходу за рахунок власних коштів - не відповідає дійсності.
Аналогічні утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору за рахунок доходу працівника здійснені щодо оплаченої товариством на користь працівників вартості абонементів у фітнес-клуби відповідно до укладених договорів (т.2, а.с. 133-139).
Вказані доводи підтверджуються інформацією, що міститься у поданій ТзОВ «У-КРЕЙН» до податкового органу фінансовій звітності за період, що перевірявся зокрема - інформація про суму нарахованого працівнику доходу (базу оподаткування) наявна у звітності «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за Формою №1ДФ та «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» Додаток 4 ДФ.
Щодо утримання ПДФО та військового збору із суми компенсації вартості пального, суд зазначає, що така компенсація не є додатковим благом, оскільки не призводить до покращення матеріального становища працівника, а використане пальне застосовувалось у межах господарської діяльності ТОВ «У-КРЕЙН» для заправки автомобіля працівника, який використовувався Товариством на підставі укладених договорів.
Так, умовами пункту 5.2 договорів про використання власного автомобіля у службових цілях від 20.04.2021 з ОСОБА_3 та від 01.09.2023 з ОСОБА_4 визначено, що роботодавець зобов'язується заправляти автомобіль паливно-мастильними матеріалами в період використання автомобіля за договором (т.2, а.с. 140, 142).
За умовами пункту 7.1 договору оренди автомобіля від 15.03.2024 з ОСОБА_5 та умовами пункту 12 договору оренди автомобіля від 25.03.2024 з ОСОБА_4 товариство як орендар зобов'язалось здійснювати за власний рахунок заправлення автомобіля паливно- мастильними матеріалами (т.2, а.с. 144-146).
Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України містить визнання додаткового блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не е заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Суд зазначає, що одним із критеріїв віднесення виплат на користь працівника до додаткового блага є відсутність зв'язку таких виплат із виконанням трудових обов'язків. Оскільки виплата коштів у вигляді компенсації вартості паливно-мастильних матеріалів була здійснена у зв'язку з використанням працівником власного автомобіля для потреб господарської діяльності ТОВ «У-КРЕЙН» на підставі відповідного договору, такі виплати не є додатковим благом і не формують базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Відтак, сплачені Товариством суми ПДФО та військового збору із суми компенсації вартості пального слід вважати переплатою.
Аналогічна правова позиція про те, що використане паливо, яким заправлялись автомобілі, які використовувались під час виконання трудових завдань, основної роботи підприємства, було правомірно віднесено до складу витрат на збут підприємства та не може бути визначено як додаткове благо міститься постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №160/3026/19.
Отже, висновок ГУ ДПС у Волинській області про порушення ТзОВ «У-КРЕЙН» вимог підпункту «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.5 статті 167, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, пп. «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України є безпідставним, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на положеннях податкового законодавства, відтак, у ТОВ «У-КРЕЙН» відсутній обов'язок утримання та/або сплати ПДФО у сумі 79 590,12 грн та військового збору у сумі 5 438,69 грн за період з січня 2018 по червень 2024 року.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 25.03.2025 №096162408 (форма «Д») про нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 126 626,46 грн. та від 25.03.2025р. №096202408 (форма «Д») про нарахування військового збору на суму 8 652,83 грн підлягають скасуванню.
Як наслідок, суд встановив, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ за 1-4 квартали 2018-2020 років та додаток 4-ДФ за 1-4 квартали 2021 року, 4 квартал 2022 року, 1-4 квартали 2023 року та 2 квартал 2024 року) поданий ТОВ «У-КРЕЙН» у повному обсязі та з достовірними відомостями.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв'язку із чим з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 24224,00 грн, що був сплачений квитанцією від 20.06.2025 №4568 (т.1, а. с. 8).
Щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 34500,00 грн, суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 23.04.2021 у справі №360/700/19, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено детальний опис та розрахунок робіт, виконаних адвокатом у справі №140/6868/25 (т.3, а.с. 201), договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 №144 (т.3, а.с. 202-204), рахунок-фактуру від 23.06.2025 №12 (т.3, а.с. 206), акт здачі-приймання робіт від 09.07.2025 №12 (а.с. 207), платіжна інструкція від 24.06.2025 №4574 (т.3, а.с. 208), рахунок-фактуру від 14.10.2025 №13 (т.3, а.с. 209), акт здачі-приймання робіт від 01.10.2025 №13 (а.с. 210), платіжна інструкція від 14.10.2025 №4739 (т.3, а.с. 211) із яких слідує, що на виконання вимог договору про надання правничої допомоги від 01.01.2025 №144 адвокатом Слупко О.М. надано ТзОВ «У-КРЕЙН» наступні види послуг: ознайомлення та аналіз змісту акту перевірки від 24.02.2025 №5183/07-01/35778288 та податкових повідомлень-рішень від 09.06.2025 №0178650701, від 09.06.2025 №0178640701, від 25.03.2025 №096162408, від 25.03.2025 № 096202408, від 25.03.2025 №0096152408; складання адміністративного позову про визнання протиправними а скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2025 №0178650701, від 09.06.2025 №0178640701, від 25.03.2025 №096162408, від 25.03.2025 № 096202408, від 25.03.2025 №0096152408 - 16 год.; аналіз відзиву на позов та підготовка відповіді на відзив - 2 год; участь адвоката в судовому засіданні 24.09.2025 - 1 год; участь адвоката в судовому засіданні 02.10.2025 - 1 год; складання клопотання від 01.10.2025 про долучення додаткових документів - 3 год.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ятастатті 139 КАС Українивизначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 34500,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки усі надані адвокатом послуги, зазначені в детальному описі та розрахунку робіт, виконаних адвокатом у справі №140/6868/25 (т.3, а.с. 201), охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви.
Відтак суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев'ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст та характер наданих послуг, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та позивачу необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн., а решту витрат повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 34224,00 грн. (з них: судовий збір в сумі 24224,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.).
Керуючись статтями 243 ч. 3, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 09.06.2025 №0178650701, від 09.06.2025 №0178640701, від 25.03.2025 №096162408, від 25.03.2025 № 096202408, від 25.03.2025 №0096152408.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «У-КРЕЙН» судовий збір в розмірі 24224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири грн 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «У-КРЕЙН» (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 6, офіс 77, код ЄДРПОУ 35778288).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Повний текст судового рішення складено 03.11.2025.