м. Вінниця
03 листопада 2025 р. Справа № 120/13860/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- приведення прохальної частини позову у відповідність, шляхом зазначення способу захисту порушених прав згідно з вимогами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України,
- конкретизації заявлених позовних вимог, а саме зазначення часового проміжку, в який позивач перебував на лікуванні у зв'язку із отриманим тяжким поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а також період перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , за які він просить зобов'язати відповідача виплатити йому додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. та додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень;
- надання відповідних доказів на підтвердження заявлених вимог, зокрема ( але не виключно ) виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виписні (перевідні) епікризи із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідки військово - лікарських комісій, які б підтверджували факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення та подальше перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення;
- надання копії позовної заяви разом із доданими матеріалами для відповідача.
29.10.2025 позивачем подано уточнену позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025.
Разом з тим, в прохальній частині вказаної позовної заяви так і не конкретизовано позовні вимоги, а саме не зазначено часового проміжку, в який позивач перебував на лікуванні у зв'язку із отриманим тяжким поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а також період перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , за які він просить зобов'язати відповідача виплатити йому додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. та додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень; також позивачем до екземпляра позовної заяви для відповідача не надано копії долучених до позовної заяви документів.
Крім того, позивачем так і не надано належних відповідних доказів на підтвердження заявлених вимог, зокрема ( але не виключно ) виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виписні (перевідні) епікризи із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідки військово - лікарських комісій, які б підтверджували факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення та подальше перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Таким чином, позивач недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 08.09.2025, в повному обсязі не усунув.
В свою чергу, не усунення вищенаведених недоліків позовної заяви перешкоджає суду вирішити питання щодо відкриття провадження в справі, оскільки з позовної заяви та долучених доказів неможливо чітко встановити предмет спору, визначити обставини, що входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.
Так, позивач долучає до позовної заяви довідки за різні періоди щодо перебування на стаціонарному лікуванні, зокрема за лютий - квітень 2023 року та листопад - грудень 2024 року, проте ці довідки не стосуються послідовних періодів, відтак не дають змоги встановити, який саме період ( періоди ) позивач вважає спірними щодо невиплати йому додаткової грошової винагороди ( весь період з лютого 2023 року по грудень 2024 року чи якісь окремо взяті періоди ). При цьому, позивач взагалі не зазначає про перебування його на лікуванні в інші періоди впродовж 2023 - 2024 років і не надає відповідних доказів ( у випадку, якщо вважає такі періоди теж спірними ).
В свою чергу слід зауважити, що долучена до позовної заяви виписка з медичної карти стаціонарного хворого від 16.12.2024 року щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні в листопаді - грудні 2024 року свідчить, що місце роботи ( служби ) позивача на той час було ІНФОРМАЦІЯ_1 , 4 відділ. Відтак, якщо позивач вважає що період з листопада - грудень 2024 також є спірним щодо виплати йому додаткової грошової винагороди, то ним не надано доказів, що за цей період грошове забезпечення мало виплачуватись йому саме відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки інших відповідачів в позові не зазначено.
Наведене свідчить про необхідність уточнення (конкретизації) позивачем заявлених позовних вимог, шляхом чіткого зазначення періоду ( його початку та закінчення - день, місяць, рік ), за який, на думку позивача, відповідачем - військовою частиною НОМЕР_1 не було йому виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 100000 грн. та додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень відповідно; а також надання доказів на підтвердження заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до суду, доходжу до висновку про необхідність продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 07 жовтня 2025 року, з урахуванням мотивування наведеного в цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна