05 листопада 2025 р. Справа № 120/10592/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
29.07.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача за № 023830016958 від 10.07.2025 щодо відмови провести перерахунок пенсії позивачки з урахуванням заробітної плати за періоди роботи на території рф на посаді огранувальника алмазів з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно з довідками б/н без дати, а також зобов'язання відповідача перерахувати з 15.09.2023 пенсію позивачці з урахуванням заробітної плати за вказані періоди роботи.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.08.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що повторно розглянув заяву позивачки від 15.09.2023 та прийняв рішення від 10.07.2025 № 023830016958 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у наданих довідках, у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують ці довідки, та актів зустрічної перевірки, а також з огляду на припинення дії міжнародної угоди з боку держави-агресора.
Відтак відповідач вважає відмову у перерахунку пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату правомірною.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив, що після досягнення пенсійного віку (60 років) позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду такої заяви та поданих документів Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення № 023830016958 від 28.09.2023 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу ? 30 років.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 120/16351/23 вказане рішення скасовано. Водночас Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком № 2 періоди її роботи з 10.01.2001 по 26.06.2002, з 23.09.2002 по 02.12.2002 та з 01.12.2002 по 29.10.2004 та повторно розглянути її заяву від 20.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
На виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачці було призначено пенсію за віком з 15.09.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
11.06.2024 позивачка звернулась із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за період її роботи на території рф. У відповідь на це звернення відповідач листом № 9715-8471/Т-02/8-0200/24 від 08.07.2024 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії з огляду на те, що первинні документи, якими б підтверджувались дані довідок про заробітну плату позивачкою не надано, а також відсутні акти зустрічної перевірки з підтвердженням достовірності даних в довідках відомостей про заробітну плату даними первинного обліку, для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках. Крім того, відповідач повідомив, що з 01.01.2023 рф припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058.
Позивачка відмову за вих. № 9715-8471/Т-02/8-0200/24 від 08.07.2024 вважала такою, що не відповідає вимогам законодавства, а тому звернулася до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 120/10186/24 її позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території рф на посаді огранувальника алмазів з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно довідок б/н без дати. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати з 15.09.2023 пенсію ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території рф на посаді огранувальника алмазів з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно з довідками б/н без дати.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та додані до неї документи і прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за 1566/11846.
На виконання вказаної постанови апеляційного суду відповідач повторно розглянув заяву позивачки від 15.09.2023 та прийняв рішення від 10.07.2025 № 023830016958 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у наданих довідках, у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують ці довідки, та актів зустрічної перевірки, а також з огляду на припинення дії міжнародної угоди з боку держави-агресора.
Позивачка вважає вказане рішення та дії пенсійного органу протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі ? Закон № 1058).
Положеннями частини 1 статті 40 Закону 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Згідно з абз. 4-6 частини 1 статті 40 Закону 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом ? на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 0.07.2000 ? за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. У разі якщо за період з 01.07.2000 по 31.12.2016 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп ? заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс ? середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск ? сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К ? страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (надалі також Порядок № 22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 0.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 (додаток 5).
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми (пункт 2.10 Порядку № 22-1).
Статтею 1 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі ? Закон № 1788-XII) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За змістом частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинна у період спірних правовідносин) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Згідно статті 3 вказаної Угоди усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць СНД і держав, які входили в склад СРСР до 01.12.1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Обрахування розміру пенсії за віком працівнику який працював на підприємстві іншої держави проводиться за наявності інформації про сплату страхових внесків, у разі якщо внески сплачувалися до Пенсійного фонду України така інформація повинна міститися в системі персоніфікованого обліку, або така інформація повинна міститися у довідках, виданих підприємством іншої держави особі, яка претендує на призначення пенсії за віком, у разі якщо облік сплати страхових внесків які сплачуються підприємствами інших держав ведеться компетентними органами таких держав.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
За приписами частини 2 статті 24 Закону України Про міжнародні договори України припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, ? у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України Про міжнародні договори України припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Судом встановлено, що на судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивачки від 15.09.2023 та прийняв рішення від 10.07.2025 № 023830016958 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у наданих довідках, у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують ці довідки, та актів зустрічної перевірки, а також з огляду на припинення дії міжнародної угоди з боку держави-агресора.
Оцінюючи такі доводи суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14.01.1993 в м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 04.07.2023.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд висновує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, ? вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 зазначив, що, незважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Відтак Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 підлягають застосуванню при призначенні пенсії позивачу, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Отже, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Так, позивачкою до пенсійного органу надані довідки про заробітну плату за періоди роботи в рф на посаді огранувальника алмазів, а саме з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс".
Вказані довідки про заробітну плату містять посилання на первинні документи, на підставі яких їх було видано, підписані керівником та/або головним бухгалтером, містять печатки та адреси місцезнаходження відповідного підприємства, а тому підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
Водночас суд зазначає, що відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/16351/23, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу за Списком № 2 періоди її роботи з 10.01.2001 по 26.06.2002, з 23.09.2002 по 02.12.2002 та з 01.12.2002 по 29.10.2004 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Таким чином, за результатами повторного розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення про призначення позивачу пенсії, зараховано спірні періоди роботи до страхового стажу, однак при обчисленні пенсії пенсійним органом не враховано заробітну плату (дохід) за період страхового стажу позивачки на території російської федерації.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що неможливість відповідачем провести перевірку відомостей, що містяться у довідках про розмір заробітної плати, не може бути підставою для позбавлення позивачки права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з вини позивачки та вона не може вплинути на них.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан, акціонерне товариство "Укрпошта" з 24.02.2022 припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку № 22-1.
У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "... посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні ...".
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованим вимоги позивача про врахування довідок про її заробітну плату при призначенні пенсії, тому відмова відповідача у перерахунку пенсії визнається протиправною.
З метою ефективного захисту прав позивачки ОСОБА_1 , слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити їй з 15.09.2023 перерахунок та виплату пенсії з врахуванням заробітної плати за періоди роботи на території рф на посаді огранувальника алмазів з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно із довідками б/н без дати.
За змістом частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10.07.2025 № 023830016958.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 15.09.2023 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи на території рф на посаді огранувальника алмазів з січня 2001 року по червень 2002 року в ТОВ "Агава", з вересня 2002 року по грудень 2002 року в ТОВ "КСЕОН" та з грудня 2002 року по жовтень 2004 року включно в ЗАТ "Руиз Даймондс" згідно із наданими довідками б/н без дати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 05.11.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович