Справа № 166/1193/25 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.
Провадження № 22-ц/802/1199/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
05 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року,
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Юніт Капітал» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 29 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 184047485 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV962UV. За умовами укладеного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальникові кредит у розмірі 5000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Свої зобов'язання за кредитним договором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало та перерахувало грошові кошти у розмірі 5000 грн на банківську карту позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Позивач також зазначав, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка на момент подання позовної заяви складає 21231 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16231 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01, а також були укладені додаткові угоди до договору факторингу, якими продовжено строк договору та відповідно до умов яких право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором переходило до нового кредитора.
30 жовтня 2023 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого до нового кредитора ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 184047485 від 29 серпня 2021 року до боржника ОСОБА_1
04 червня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 перейшло до нового кредитора ТзОВ «Юніт Капітал».
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачки у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 21231,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року у цій справі позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 21231,00 грн.
Стягнуто з відповідачки в користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мартинюк М. Р. подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - Хлопкова М. С. зазначає, що, на її думку, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 05 листопада 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
Судом за матеріалами справи установлено, що 29 серпня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії (надалі кредитний договір) № 184047485 у формі електронного документа, з використанням електронного підпису (а. с. 13-16).
За умовами укладеного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «дисконтний період»), а саме до 28 вересня 2021 року.
За користування кредитом позичальник зобов'язалася сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.
Із дослідженого судом тексту договору кредитної лінії убачається, що позичальник ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом. Уклавши договір, позичальник ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася повністю, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримувались правила надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «Смарт», текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua.
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредиту позичальник ОСОБА_1 подала 29 серпня 2021 року о 21:27, цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV962UV, номер телефону НОМЕР_2 .
Платіжним дорученням № 8d94490a-e4e7-4b7b-bdf9-c272833c4b4f від 29 серпня 2021 року (а. с. 72) та інформацією АТ «Приватбанк» за вихідним № 20.1.0.0.0/7-250801/50016-БТ від 09 серпня 2025 року підтверджується перерахування кредитодавцем ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 згідно з договором № 184047485 від 29 серпня 2021 року та зарахування грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 5000 грн.
Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТзОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» була укладена додаткова угода № 19, за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 була укладена додаткова угода № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2021 року.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2024 року.
Предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
За умовами договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках договору, а саме у реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку до цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 158 від 02 листопада 2021року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1
30 жовтня 2023 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 30/1023-01.
Предметом укладеного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку договору (пункт 4.1 договору).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року від первісного кредитора ТзОВ «Таліон Плюс» до нового кредитора ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 21231,00 грн(а. с. 49-51).
04 червня 2025 року між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем у цій справі ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого новому кредитору ТзОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором.
За умовами договору факторингу фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов?язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від первісного кредитора ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до нового кредитора ТзОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_3 на загальну суму 21 231,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважаться таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного, у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряться за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Статтею 1080 ЦК України визначено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом (стаття 1082 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов?язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов?язання є належним.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позову ТзОВ «Юніт Капітал», оскільки відповідачка ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором кредиту у розмірі 21231,00 грн, з яких 5000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 16231 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом сторона відповідача суду не надала.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом при ухваленні судового рішення не враховано того, що боржник ОСОБА_1 не отримала повідомлення про передачу права вимоги іншій особі.
За положеннями статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (Фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частинами 1, 2 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов?язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов?язку перед ним, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов?язку перед ним.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов?язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов?язання є належним.
Посилання сторони відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази укладання договору факторингу спростовуються наведеними судом обставинами та дослідженими доказами, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 16 вересня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді