Справа №760/16257/25 1-кп/760/3194/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Київ по вул. М.Кривоноса,25 кримінальне провадження №12025100090001580, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красне, Жмеринського р-ну, Вінницької обл., українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з повною середньою освітою, незаміжньої, яка на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_3
На території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 26.07.2023, Указом від 06 листопада 2023 року №10211/2023 затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, Указом від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX, Указом від 28 жовтня 2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІX, та Указом від 14 січня 2025 року № 26/2025, затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
ОСОБА_3 , 01.06.2025, приблизно о 10 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні кафе - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », належному ФОП ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , де вона проходила стажування на посаді бармена - продавця та, достеменно знаючи, де знаходяться грошові кошти та продукти харчування, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна в умовах воєнного стану, вирішила таємно викрасти чуже майно, яке належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , 01.06.2025, приблизно о 10 год. 55 хв, перебуваючи в приміщенні вищевказаного кафе - магазину, скориставшись тим, що відвідувачі та інші працівники в ньому відсутні, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, в умовах воєнного стану, викрала майно, яке належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 , а саме - грошові кошти в сумі 4 000 гривень, які знаходилися в коробках на стійці видачі замовлень, та заморожені м?ясні продукти - люля-кебаб марки ДВ «Добра вечеря», вагою 2 кг в кількості 30 штук, вартістю 408,10 гривень (без ПДВ).
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4 408,10 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємно викрала чуже майно, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні нею кримінального правопорушення визнала повністю та підтвердила факт таємного викрадення чужого майна в умовах військового стану за обставин, викладених в обвинувальному акті. Щиро розкаялась у вчиненому. Крім того, в повному обсязі визнала цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 тазобов'язалась відшкодувати завдану шкоду останньому.
Потерпілий в судовому засіданні наполягав на задоволенні його цивільного позову та стягненні з обвинуваченої на його користь матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням у розмірі 4 408, 10 гривень. В призначенні покарання поклався на розсуд суду.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, з урахуванням позиції учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, та обмежився лише допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, які характеризують її, як особу.
Судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Крім того суд роз'яснив, що учасники судового розгляду будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які в судовому засіданні не досліджувались, і які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 , у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненому в умовах воєнного стану.
Кваліфіковані дії обвинуваченої правильно за ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченою злочину, що належить до категорії тяжких злочинів, що в результаті її дій тяжких наслідків не настало, а також дані про особу обвинуваченої:
- яка є раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, про що свідчать довідки наявні в матеріалах справи, не заміжня, яка на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття;
- обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , її майновий та сімейний стан, а також обставини, що пом'якшують покарання, поведінку обвинуваченої після скоєння кримінального правопорушення - щире каяття, усвідомлення власної протиправної поведінки, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченої, її щире бажання виправитись, відсутність тяжких наслідків від злочину, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити її від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов у розмірі 4 408 грн. 10 коп.
Вирішуючи цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 127-129 КПК України, суд, постановляючи обвинувальний вирок залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю, частково, відмовляє в його задоволенні чи залишає без розгляду, роз'яснюючи цивільному позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
На підставі статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання обвинуваченою ОСОБА_3 цивільного позову в повному обсязі, а також відсутності обставин, які б свідчили що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та оскільки у судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану на загальну суму 4 408 грн. 10 коп., суд вважає, що стягненню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна майну потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 4 408 грн. 10 коп., з огляду на що позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи те, що відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався, а сторона обвинувачення не заявляла клопотання про його обрання, суд не знаходить підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду у розмірі 4 408 грн. 10 коп. (чотири тисячі чотириста вісім гривень десять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/35823-Д від 13.06.2025 у розмірі 3565 грн. 60 коп. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Речові докази:
- DVD-R диск із записом з камери відео спостереження з кафе-магазину «Шинок», що за адресою: АДРЕСА_3 за 01.06.2025 в період часу з 10.44 години до 11.00 години з обставинами вчинення кримінального правопорушення, що відбувались за вищевказаною адресою - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1