Справа № 758/11464/25
Категорія 17
06 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, перебування на утриманні, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області,-
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні, в обґрунтування якої вказала, що з 18.01.1969 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протягом спільного життя чоловік отримував значно більші доходи порівняно з заявницею, а тому постійно утримував сім'ю. Після смерті чоловіка заявниця втратила єдине джерело для існування, а тому звернулась до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала всі необхідні документи. 27.06.2025 Головне управління пенсійного фонду України в Львівській області надіслало відповідь, в якій відмовило в призначенні пенсії по втраті годувальника. Свою відмову обґрунтувало тим, що не надані документи, які засвідчують факт перебування на утриманні непрацездатного члена сім'ї, документ про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою, у зв'язку з чим просить встановити факт перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 07.08.2025 р. відкрито провадження справі.
28.08.2025 надійшли пояснення Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, в яких вказано, що заявницею до заяви про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника не додано документів про спільне проживання/перебування на утриманні чоловіка, відтак ГУ Пенсійного Фонду України у Львівській області 27.06.2025 прийнято рішення про відмову у переході на інший вид пенсії.
У судовому засіданні заявниця пояснила, що її чоловік з 2008 року був інвалідом першої групи та потребував сторонньої допомоги. Вона проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 та доглядала за чоловіком, хоча була зареєстрована за іншою адресою. Її пенсія в 4 рази менша від його пенсії та вона перебувала на його утриманні. Втім, зважаючи на те, що вона мала інше місце реєстрації, то після смерті чоловіка, вона не може оформити пенсію по втраті годувальника, адже необхідно встановити факт спільного проживання.
Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений 18 січня 1969 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві .
16 серпня 2005 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 403 від 16 серпня 2005 року.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений 30 травня 2008 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві .
У відповідності до свідоцтва про смерть, зареєстрованого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 року, про що 09 травня 2025 року складено відповідний актовий запис №2540.
Відповідно до паспортних даних Заявниці, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до паспортних даних ОСОБА_3 , він був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .
За свідченням сусідки ОСОБА_5 , зареєстрованої в квартирі 13 та сусідки ОСОБА_6 , зареєстрованої в квартирі АДРЕСА_4 , подружжя постійно проживало в квартирі АДРЕСА_5 та вели спільне господарство і побут, піклувались один про одного, чоловік заявниці фінансово утримував свою родину. На підтвердження даних обставин свідки виклали свої свідчення у заявах, справжність підписів на яких засвідчена приватним нотаріусом КМНО Харкавою О.В.
Отже, заявниця та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, були зареєстровані за різними адресами, втім проживали разом за адресою АДРЕСА_1 , заявниця здійснювала догляд за чоловіком, обидва були пенсіонерами.
Заявниця з формальних підстав не може оформити пенсію по втраті годувальника, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).
Пунктом 2 частини 1, частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
1.Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення.
2. Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058- IV) непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Статтею 5 Закону № 1058-IVвизначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IVпередбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону № 1058-IV).
Аналіз норм статей 4, 5, 10, 26, 36 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатним, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, мають право на отримання пенсії (за їх вибором) за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника, та за умов наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Отже заявниця, як така, що досягнула пенсійного віку, має право отримати пенсію у зв'язку із втратою годувальника за умови знаходження на повному утриманні свого чоловіка.
Заявниця перебуває на обліку в Головному управління пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за віком. Розмір пенсії становить - 6 250 грн.66 коп.
ОСОБА_3 отримував пенсію в розмірі більшому за 22 000 грн.00 коп., як інвалід 1 групи та ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, допомога, яка надавалася їй її чоловіком ОСОБА_3 була хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування. Подружжя проживало разом до моменту смерті чоловіка Заявниці, а отже заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка до моменту смерті останнього.
Заявник, як дружина померлого годувальника, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Отже Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Як роз'яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , проживала з ним спільно, та пенсія її чоловіка була постійним та основним джерелом для її існування.
Виходячи з вищевикладеного та зважаючи на те, що встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення пенсії, суд дійшов до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту перебування її на повному матеріальному утриманні покійного чоловіка, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263-265,279,354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 ) в квартирі АДРЕСА_5 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду Україниу Львівській області, код ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10.
Суддя Т.В. Войтенко