Справа № 646/11164/25
№ провадження 1-кп/646/1695/2025
04 листопада 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025226170000205 від 20.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Чалівка Карлівського району Полтавської області, громадянина України, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина, з повною середньою освітою, за спеціальністю повар-кондитер, працює пакувальником хлібобулочних виробів у ТОВ «Кулиничівський Хлібозавод», фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , у вересні 2024 року, більш точний час у ході судового засідання не встановлено, який перебував за адресою місця свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує або посвідчує певні події, явища чи факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, діючи в порушення нормативних актів, що регулюють питання видачі та обміну посвідчення водія на право керування транспортними засобами на території України, а саме: постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», Інструкції «Про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», затвердженої наказом МВС України від 07.12.2009 №515 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів, що регламентують порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у закладах, що проводять таку діяльність, їх державну акредитацію та атестацію спеціалістів, а також допуску громадян до керування транспортними засобами, видачі (обміну) посвідчення водія»; а форма та реквізити затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 року №47 «Про затвердження зразків свідоцтва про реєстрацію машини, талона тимчасового обліку машини технічного талона транспортного засобу Збройних Сил, бланків та технічного опису бланків технічного талона транспортного засобу Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони»; у зв'язку з втратою свого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 18.01.2008 Самбірським ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області, яке підтверджувало право на керування транспортними засобами категорій «В» та «С», з метою отримання можливості безперешкодного користування транспортними засобами, видаючи підроблене посвідчення за справжнє, з мотивів уникнення передбаченої законом процедури відновлення втраченого посвідчення та можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із порушенням Правил дорожнього руху України (ст.126 КУпАП), вирішив підробити посвідчення водія шляхом повного виготовлення підробленого документа, схожого на справжній.
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія, діючи умисно, зв'язався шляхом телефонного дзвінка з невстановленою в ході досудового розслідування та в ході судового засідання особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, контактні дані якої відшукав за допомогою мережі Інтернет за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, та за винагороду у розмірі 2 000 грн. домовився з нею щодо спільного виготовлення підробленого посвідчення водія.
Після чого ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою місця свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 , попередньо вступивши у змову з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, безпосередньо виконав частину об'єктивної сторони правопорушення, пов'язаного з підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) вказаній особі свої анкетні дані (прізвище, ім'я та по батькові), які необхідно було зазначити при підробленні документа, а також, використовуючи можливості власного мобільного телефону, переслав фотознімок належного йому паспорта громадянина України зі своєю фотокарткою та зразком свого підпису, чим вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою і надає права, з метою його незаконного використання.
Згодом, приблизно через тиждень, точну дату та час в ході судового засідання не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні відділення № 115 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 9Д, отримав поштовим переказом, сплативши шляхом готівкового розрахунку грошові кошти в сумі 2 000 грн., завідомо підроблене посвідчення серії НОМЕР_2 , незаконно виготовлене на ім'я ОСОБА_3 , бланк якого не відповідає встановленому зразку, що перебуває в офіційному обігу на території України, для подальшого використання.
Крім того, 20.08.2025, приблизно о 14:30 год., обвинувачений ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом марки BMW520I, державний номерний знак НОМЕР_3 , за адресою: м. Харків, вул. Шота Руставелі, 8, був зупинений працівниками УПП в Харківській області.
Під час перевірки документів, які дають право на керування транспортним засобом, ОСОБА_3 , виконуючи законну вимогу працівника поліції щодо пред'явлення вказаних документів, діючи умисно, в особистих інтересах, маючи протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого посвідчення водія, достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 є підробленим, пред'явив та надав для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений для нього офіційний документ-посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 20.02.2024, з його анкетними даними та фотокарткою. Тим самим ОСОБА_3 використав вказаний завідомо підроблений документ, бланк якого згідно з висновком судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/121-25/21476-ДД від 27.08.2025 не відповідає вимогам, що пред'являються до документів даного виду.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, підроблення посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, вказаних в обвинувальному акті визнав повністю про те, що він у вересні 2024 року перебував за адресою місця свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 і у зв'язку з втратою свого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 18.01.2008 Самбірським ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області, яке підтверджувало право на керування транспортними засобами категорій «В» та «С», вирішив замовити посвідчення водія шляхом повного виготовлення документа, схожого на справжній. Для цього ОСОБА_3 зв'язався з особою, яку відшукав за допомогою мережі Інтернет за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні таких документів, та за винагороду у розмірі 2 000 грн. домовився. ОСОБА_3 надав особі свої анкетні дані та переслав фотознімок належного йому паспорта громадянина України зі своєю фотокарткою та зразком свого підпису. Приблизно через тиждень ОСОБА_3 , перебуваючи у відділенні № 115 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 9Д, отримав поштовим переказом підроблене посвідчення серії НОМЕР_2 . 20.08.2025 приблизно о 14:30 год. під час керування транспортним засобом марки BMW520I, державний номерний знак НОМЕР_3 , за адресою: м. Харків, вул. Шота Руставелі, 8, був зупинений працівниками УПП в Харківській області за порушення правил дорожнього руху. Під час пред'явлення патрульним поліцейським вимоги щодо перевірки документів, які дають право на керування транспортним засобом, він надав для перевірки працівнику поліції виготовлене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 20.02.2024, з його анкетними даними та фотокарткою, яке використовував на протязі півроку. Зазначив, що на даний час не користується підробленим водійським посвідченням та має намір отримати посвідчення водія у законний спосіб, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, запевнив суд, що не буде в подальшому скоювати кримінальні правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і не оспорює викладені в обвинувальному акті обставини скоєних кримінальних правопорушень, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих з обставин по справі, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині даних, що характеризують його особу та процесуальні витрати. Роз'яснивши учасникам судового розгляду застосування та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України.
Крім визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, його показання відповідають фактичним обставинам та пред'явленому йому обвинуваченню, ці фактичні обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються.
Суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень за ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа, за які він підлягає покаранню.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 12 КК України вчинені діяння відносяться до кримінального проступку та нетяжкого злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання в силу ст.66 КК України визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України, не встановлено.
Дослідженням даних про особу встановлено наступне, ОСОБА_3 із повною середньою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якого сплачує аліменти відповідно до рішення суду, працює пакувальником хлібобулочних виробів у ТОВ «Кулиничівський Хлібозавод», до лікаря-психіатра до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер №3» впродовж останніх п'яти років не звертався, за відомостями КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» на стаціонарному лікуванні у період з 01.01.2012 по 01.09.2025 не перебував, в поліклінічне відділення КНП ХОР «ОКПЛ №3» за амбулаторною допомогою не звертався, під медичним наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога у КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» не перебуває. За відомостями КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» за медичною допомогою до КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» не звертався, даних щодо перебування ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра немає. За відомостями ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку в другому відділі відомостями ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу не призивався. Перебуває на спеціальному обліку (місце роботи ТОВ «Українсько-словенське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський», раніше не судимий.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , необхідного і достатнього для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд, з'ясувавши думку прокурора, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених діянь, які є кримінальним проступком та нетяжким злочином, відношення особи до скоєних кримінальних правопорушень, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, також враховує відомості щодо особи обвинуваченого, а саме те, що він офіційно працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. За наявності цих обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. На думку суду, таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, і дотримуючись вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване, а тому враховуючи обставини конкретної кримінальної справи та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, обставини, що пом'якшують його покарання, а саме визнання вини, щире розкаяння у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ненастання тяжких наслідків, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , застосувавши до нього положення ст.75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1. 2 ч. 1ст. 76 КК України.
Крім того, ч. 3 ст. 76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Крім того, такий висновок відповідає правовій позиції викладеній у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо призначення покарання особам, які вперше вчинили злочин.
Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України стягує на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової технічної експертизи документів №СЕ-19/121-25/21476-ДД від 27.08.2025 у розмірі 1782,40 грн.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 25.08.2025 підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України .
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання :
- ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
- ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки.
У відповідності до п.п.1,2 ч.1,п.2 ч.3 ст.76КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
Арешт тимчасово вилученого майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 25.08.2025 - скасувати.
Речові докази: посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 28.08.2024 ТСЦ 1242, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диск DVD-R марки «Verbatim» об'ємом 4,7 Gb, який містить 2 файли з відеозаписами події, що мала місце 20.08.2025 близько 14:42 год. за адресою: м. Харків, вул. Шота Руставелі, поблизу будинку №8 - залишити в матеріалах кримінального провадження №12025226170000205 від 20.08.2025.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід Держави витрати, пов'язані з залученням експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за проведення судової технічної експертизи документів документів №СЕ-19/121-25/21476-ДД від 27.08.2025 у розмірі 1782,40 грн.
Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1