05 листопада 2025 року
Справа № 646/7907/25
Провадження № 1-кп/646/1478/2025
іменем України
05.11.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
та обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000132 від 24.01.2023 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мишів Іваничівського району Волинської області, громадянина України, одруженого, освіта базова загальна середня, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , судимого 23.11.2023 року Яворівським районним судом Львівської області за ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - іспитовий строк 1 рік, Учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000132 від 24.01.2023 року відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно до витягу із наказу командира в/ч № НОМЕР_1 за № 42 від 25.02.2022 року солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу в/ч № НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія мінометної батареї 3-го механізованого батальйону в/ч № НОМЕР_2 . Таким чином, солдат ОСОБА_5 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 408 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану. Відповідно до витягу із наказу командира в/ч № НОМЕР_1 за № 44 від 27.02.2022 року, солдата ОСОБА_5 відряджено в район виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження. Згідно ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців. Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо. Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту його бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. А ст. 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов'язоксумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття. За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 раніше вчинивши у період 2018-2019 роках кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, за що був судимий 23.11.2023 Яворівським районним судом Львівської області до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк - 1 рік, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді водія відділення зв'язку взводу управління 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону в/ч № НОМЕР_1 , перебуваючи з 27.02.2022 року у відрядженні в районі виконання завдання для виконання бойових завдань на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за відсутності поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у в/ч № НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 13.12.2022 року приблизно о 09 год. 00 хв., самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу, розташованого у населеному пункті АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив місце дислокації в/ч № НОМЕР_1 , командуванню про причини нез'явлення до частини ОСОБА_5 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, обов'язки з військової служби за посадою не виконував, та не вжив жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління. Правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, за наявності реальної можливості для цього, час проводив на власний розсуд, був незаконно відсутній у зазначеній військовій частині у період часу з 13.12.2022 року до 26.06.2023 року, тобто до доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначені дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України, тобто дезертирство - самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Під час підготовчого судового засідання захисник та обвинувачений подали до суду письмові клопотання про звільнення ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку з тим, що він під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, виявив бажання продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , наявна письмова згода командира вказаної військової частини на проходження такою особою військової служби.
Крім того, обвинувачений зазначив, що розуміє суть обвинувачення та підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень ст. 314 КПК України клопотання захисника про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. ч. 1, 2 ст. 284 КПК України, вирішується судом під час підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За змістом ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Вимогами ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Положеннями ч. 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд встановив, що 24.02.2022 року Президент України видав Указ № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 року Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введений воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з письмовою згодою т.в.о. командира в/ч НОМЕР_3 Міністерства оборони України, останній надає згоду на проходження військової служби у в/ч НОМЕР_3 військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 підтвердив у підготовчому судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини.
Суд звертає увагу, що як встановлено під час підготовчого судового засідання, ОСОБА_5 судимий 23.11.2023 року Яворівським районним судом Львівської області за ч. 4 ст. 407 КК України.
Згідно вказаного судового рішення, ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в період 2018-2019 років, тобто до введення 24.02.2022 року воєнного стану в Україні.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, виявив бажання продовжити проходити військову службу у в/ч НОМЕР_3 , наявна письмова згода т.в.о. командира в/ч НОМЕР_3 на проходження ОСОБА_5 військової служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 408 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє підстави та наслідки закриття провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
З огляду на викладене, оскільки суд встановив наявність усіх передбачених законом підстав для закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_5 невідкладно, але не пізніше 72 годин прибути до в/ч НОМЕР_3 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира в/ч НОМЕР_3 забезпечити проходження військової служби ОСОБА_5 після набрання цією ухвалою законної сили.
Суд не надає оцінки правовій кваліфікації кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, оскільки розглядає провадження в межах заявлених клопотань.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження до ОСОБА_5 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі ухвали Основ'янського районного суду міста Харкова від 15.09.2025 року.
Положеннями ч. 1 ст. 203 КПК України встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З огляду на те, що вказане кримінальне провадження судом закривається, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід автоматично припиняє свою дію.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 408 КК України, ст. ст. 284-286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000132 від 24.01.2023 року - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000132 від 24.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але непізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до в/ч НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира в/ч НОМЕР_3 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Припинити на підставі ст. 203 КПК України дію застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, негайно звільнивши його з-під варти у залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя