Харківський районний суд Харківської області
04 листопада 2025 року
селище Покотилівка Харківської області
Справа №635/5970/19
Провадження №1-кп/635/269/2025
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019220430000600 від 15 квітня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Харків, освіта середня технічна, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неоднарозово судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, посилаючись на втрату наразі чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність цих діянь та заяву потерпілого ОСОБА_5 , який просив розгляд кримінального провадження проводити без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з цих підстав.
Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, останній раз засуджений 17.06.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі. Обвинувачений звільнився з місця позбавлення волі, та на шлях виправлення не став і знову скоїв корисливий злочин при наступних обставинах: 10 квітня 2019 , ОСОБА_4 приблизно після 17 години, як пасажир перебував в салоні маршрутного таксі №605, яке слідувало за маршрутом: м.Харків, с. Покотилівка. В такий же час в якості пасажира перебувала громадянка ОСОБА_5 , яка під час посадки в транспортний засіб держала в своїх руках мобільний телефон «MEIZU M6 16», який вона перебуваючи вже в маршрутному таксі поклала в свою дамську сумку, при цьому всі ці події відбувались на очах ОСОБА_4 . Який в свою чергу побачивши, зо мобільний телефон ОСОБА_5 знаходиться в її сумці, прийняв для себе рішення здійснити крадіжку цього телефону. Після чого ОСОБА_4 , діючи повторно, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись тим що салон маршрутного таксі переповнений людьми, він таємно витягнув телефон «MEIZU M6 16» з сумки ОСОБА_5 , та покинув з цим телефоном салон маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту магазин «Шанс», яка розташована в с. Покотилівка Харківського району, Харківської області на вул. Миру. Таким чином ОСОБА_4 остаточно заволодів мобільним телефоном «MEIZU M6 16»,
Який належав ОСОБА_5 ,, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №14545 від 12.07.2019 складає 1 500,00грн. В подальшому ОСОБА_4 , 11 квітня 2019 року реалізував викрадений ним мобільний телефон «MEIZU M6 16» та виручені кошти потратив на свої нужди. Таким чином спричинив потерпілому матеріальну шкоді на 1 500,00 грн.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП(у редакції Закону № 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу (у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року).
Стаття 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Частиною 2 статті 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно частини 1 статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме двох неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №567/507/23.
Згідно п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до вимог ч.7 ст.284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке вчинено у квітня 2019 року стосовно таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_5 .
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1 853,00 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX на момент вчинення кримінального правопорушення - розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становила 1 853,00 грн.
Відповідно до обвинувального акту вартість викраденого майна становить 1 500,00грн та не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась часткова декриміналізація інкримінованого ОСОБА_4 , діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по даному кримінальному провадженню відносяться на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 5 КК України, статтями 284, 284, 369, 370, 372, 479-2 КПК України, положеннями Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220430000600 від 15 квітня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185КК України закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судові витрати понесені на залучення експерта у розмірі 942,00 гривень віднести на рахунок держави.
Речовий доказ:
- коробку з телефону «MEIZU M6 16», гарантійний талон, технічний паспорт та торгівельний чек на покупку телефону - повернути власнику.
Копію ухвали суду та матеріали за фактом викрадення належного потерпілій ОСОБА_5 майна на суму 1500,00 гривень за адресою: АДРЕСА_3 направити до відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той саме строк, але з моменту вручення їм копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_6