Справа № 747/566/25
Провадження № 2/747/280/25
іменем України
05.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В позовній заяві вказує, що шлюб між ними було укладено 14.02.2004 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей, одна з яких неповнолітня - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя, примирення між ними неможливе, шлюб носить формальний характер, сторони спільно не проживають з серпня 2025 року, спільне господарство не ведеться, тому просить їх шлюб розірвати.
Ухвалою від 16 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 05 листопада 2025 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.
В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити, строк на примирення просить не надавати. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами укладено 14 лютого 2004 року згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.11) Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7)
З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Правові підстави розірвання шлюбу викладені у Сімейному кодексі України. Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. За приписами ч.3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість. Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Згідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітніх дітей. Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказує, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам неповнолітніх дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З урахуванням обставин справи, враховуючи позицію позивача щодо неможливості подальшого збереження шлюбу, позицію відповідачка, яка не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам сторін та їхньої неповнолітньої дитини, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу. Беручи до уваги викладене, те, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, оскільки позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву та розірвати шлюб між сторонами, оскільки законодавством України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Також відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачкою в поданій суду заяві не заявлена вимога щодо відновлення її дошлюбного прізвища, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити відповідачці шлюбне прізвище.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76-81, 136, 141, 200, 206, 211, 247, 264-265 ЦПК України, суд, ст. 24, 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 14 лютого 2004 року Чернецькою сільською радою Талалаївського району Чернігівської області, актовий запис № 01 - розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити шлюбне.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Л.В.Тіщенко