Провадження № 1-кп/742/661/25
Єдиний унікальний № 742/5180/25
05 листопада 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22025270000000176 від 18.09.2025 р., за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синевир, Міжгірського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисник - ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1.1 24 лютого 2022 р. указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Цього ж дня у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 р. №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
На виконання вказаних вище норм, вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 921 від 07.12.2016 р. (до 05.01.2023 р.), та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022 р., Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022 р., представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки спільно із представниками Національної поліції здійснюють заходи щодо призову військовозобов'язаних та резервістів під час мобілізації.
У той же час, громадянин України ОСОБА_3 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
З метою перешкоджання діяльності ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів ОСОБА_3 , за невстановлених у ході досудового розслідування обставин, не пізніше 16.05.2024, за допомогою власного мобільного телефону марки «Oukitel III F150 B1» з ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , використовуючи особистий акаунт в додатку «Viber» під назвою « ОСОБА_8 », що прив'язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності військового формування - ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період, з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану, створив «Viber»-чат під назвою « ОСОБА_9 », до якого станом на 21.01.2025 залучено 250 учасників, де мав статус «адміністратор».
Функціональним призначенням вказаного інформаційного ресурсу є інформування його учасниками мешканців смт. Ладан та Прилуцького району про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП, які здійснюють визначені законодавством заходи щодо оповіщення про хід мобілізаційних заходів, з тим, щоб уникнути вручення повісток та подальшої мобілізації, де ОСОБА_3 у якості адміністратора слідкував та контролював повідомлення користувачів чату.
В результаті вказаних дій, окремими користувачами створеного та адміністрованого ОСОБА_3 «Viber»- чату під назвою « ОСОБА_9 », свідомо створено умови для перешкоджання діяльності військовослужбовців ТЦК та СП: систематично поширюються повідомлення про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП, їхня присутність на блокпостах при в'їзді у вищевказані населені пункти, умови несення служби (вручення повісток, використання службових автомобілів та техніки) тощо, з якими мала змогу ознайомитись значна кількість учасників спільноти «Ладан?», що призвело до невиконання співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 завдання з оповіщення військовозобов'язаних в повному обсязі.
Разом з цим, цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема через мережу Інтернет, щодо місцезнаходження та пересування співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 , перешкоджає процесу оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, створює умови для ухилення військовозобов'язаними від заходів мобілізації під час дії воєнного стану. Внаслідок чого, це призводить до зменшення кількості мобілізаційних ресурсів військовозобов'язаних, зриву поставки мобілізаційного ресурсу у військові частини за мобілізаційним планом, а також формування стійких передумов для подальшої відмови громадян від виконання своїх конституційних обов'язків в особливий період, що перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.ст.1,14,33,34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 , створивши «Viber»-чат під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », втрутився в законну діяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 та створив перешкоди, перепони в діяльності Збройних Сил України, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки вказане спонукало інших осіб поширювати інформацію про місця перебування та пересування військовослужбовців ТЦК та СП.
1.2 Вказаними діями, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114-1 КК України.
ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого:
2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
2.2 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав та надав показання, що відповідають викладеним в обвинувальному акті обставинам, пояснивши, що на початку травня 2024 р. він, використовуючи власний мобільний телефон, з метою інформування мешканців смт. Ладан про дислокацію та переміщення військовослужбовців ТЦК та СП з метою уникнення мобілізації створив та адміністрував «Viber»-чат під назвою « ОСОБА_9 ». Обвинувачений щиро розкаювався, просив суворо не карати.
ІІІ. Оцінка Суду.
3.1 З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, що надані в присутності захисника, та які співвідносяться з пред'явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченої.
3.2 За таких обставин суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак його дії кваліфікує за ч.1 ст.114-1 КК України.
ІV. Призначення покарання.
4.1 Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття і активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Прокурор підтвердив активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв швидкому судовому розгляду.
4.2 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
4.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином;
- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, тривалість протиправної поведінки, відсутність тяжких наслідків скоєного злочину);
- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): освіту та незадовільний стан здоров'я, сімейний стан, офіційно непрацюючого, проживає за зареєстрованим місцем проживання, де позитивно характеризується;
- обвинувачений раніше не судимий та відсутність відомостей притягнення до адміністративної відповідальності;
- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;
- наявність обставин, які пом'якшують обвинуваченому покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують;
- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з застосуванням процедури звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та думку сторони захисту щодо виду та міри покарання.
4.4 Частиною 2 ст.65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини інкримінованої статті, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
4.5 Суд, беручи до уваги фактичні обставини справи, а також тяжкість кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, усвідомлення ним протиправності власних дій і щире каяття, позицію прокурора, приходить до внутрішнього переконання, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк, що дасть можливість останньому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення в результаті проведення уповноваженим органом з питань пробації профілактичних заходів.
Суд підкреслює, що вчинення ОСОБА_3 злочину, який охоплюється розділом щодо кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, саме в той час коли країна тривалий період перебуває в умовах воєнного стану, перешкоджає проведенню призову та укомплектуванню ЗСУ.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 систематично надавав фінансову допомогу ЗСУ, здійснюючи перекази на офіційні банківські рахунки для забезпечення обороноздатності держави, а тому вважає за необхідне встановити йому іспитовий строк тривалістю в 1 /один/ рік, що відповідатиме меті, яка передбачена положеннями ч.2 ст.50 КК України.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
5.1 Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.96-2 КК України та п.1 ч.9 ст.100 КПК України, мобільний телефон марки «Oukitel III F150 B1», який ОСОБА_3 використовував як знаряддя злочину для своєї протиправної діяльності, підлягає конфіскації на користь держави.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу також не надходило.
Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та призначити покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_10 покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_11 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Oukitel III F150 B1» - конфіскувати на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1