Справа № 524/13828/25
Провадження № 2/524/6642/25
04.11.2025 м. Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Мельник Н.П., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ознайомившись із позовом та доданими матеріалами, приходжу до таких висновків.
Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог із викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Позивач на підставі ч. 5 ст. 177 ЦПК України зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Ціна позову повинна визначатися, виходячи з дійсної вартості майна щодо якого заявлені позовні вимоги про його поділ, тобто від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями.
Майном, що може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності (ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Згідно п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Як слідує із матеріалів справи до позову долучена довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості, сформована ОСОБА_3 , який не є учасником справи та/ або представником однієї із сторін із посиланням на Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 (далі - Порядок № 658).
Однак, цей Порядок № 658 визначає механізм ведення Фондом державного майна України Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку від продажу (обміну) нерухомого майна, доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна, доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Дохід, отриманий платником податку фізичною особою від продажу (обміну) об'єкта нерухомості, визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (п.172.3 ст. 172 ПКУ).
Як наслідок, довідка про оціночну вартість об'єктів нерухомості застосовується лише для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей не передбачених п.172.3 ст. 172 ПКУ.
Оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", далі - Закон), та є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.3 Закону).
Звіт про оцінку майна - документ складений, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності (суб'єктом господарювання) згідно договору, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч.1 ст. 12 Закону).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 22, 30 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд 06.04.2023 у рамках справи № 199/291/21.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Такої ж думки притримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2023 по справі № 753/1902/21.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при дослідженні питання правильності сплати судового збору є необхідним з'ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 по справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 по справі №920/1197/19, від 14.04.2021 по справі № 911/1058/19).
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в певному населеному пункті чи місцевості. Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.
Установлення дійсної вартості майна здійснюється шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), про визнання права на яке просить позивач (ст. 12 Закону).
Стороною позивача у позові не повідомлені обставин, які б завадили отримати доказ дійсної вартості спірного майна на час подання позову до суду.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Не надання доказів дійсної ринкової вартості спірного майна унеможливлює визначення судом суми судового збору, що необхідно сплатити (доплатити) позивачеві.
Таким чином, позивачеві необхідно сплатити (доплатити) судовий збір із такого розрахунку: вартість майна х 1 % ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х коефіцієнт 0,8 (при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі).
Після визначення вартості об'єкта нерухомого майна позивачу слід здійснити оплату (доплату) судового збору за подання позову до суду за ставкою, визначеною ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із урахуванням уже сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.
Установивши, що позовну заяву подано без додержання ст. ст. 175, 177 ЦПК України, остання підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України із наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя із наданням позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Якщо позивач не усунуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Мельник