Справа № 359/11960/25
Провадження № 3/359/4803/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
23 жовтня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши, адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
по відношенню ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ; громадянин України ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; працюючий директором ДАП "УКРАЇНА", податковий номер: НОМЕР_2 ,
25.09.2025 протокол № 2894/10/36-07-05, головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Сергій Шевченко під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДАП"Україна"(податковий номер 25196197) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від'ємне значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9, п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку(рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за липень 2025 року у розмірі 10449 гривень , за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду невідомі.
Адвокат Бриль Павло Олексійович в інтересах ОСОБА_1 направив до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, в якій просив суд дану справу відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статті 278 КУпАП визначено, що суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Також, положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАПпротокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ст.163-1 КУпАП, є, у тому числі, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таке правопорушення є формою активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку.
З аналізу вищевказаних положень законодавства слідує, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП настає у тому числі за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Суб'єкт ч.1 ст.163-1 КУпАП є спеціальним, а саме посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 року складено відносно ОСОБА_1 , як директора ДАП"Україна".
При цьому, суб'єкт правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КупАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували на те, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного складу правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 року не вказано, яким чином директор ДАП "Україна" ОСОБА_1 порушив вимоги зазначених статей Податкового кодексу України. Замість цього в ньому міститься перелік ряду норм Податкового кодексу України та посилання на акт перевірки податкового органу.
Відповідно вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, у двох примірниках, однин із яких під розписку вручається осбі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З аналізу вищевказаних положень законодавства слідує, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП настає у тому числі за мпорушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, оргпанізацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 року складено відносно ОСОБА_1 , як керівника ДАП"Україна".
При цьому, суб'єкт правопорушення. Передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували на те, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного складу правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 року не вказано, яким чином керівник ДАП"Україна" ОСОБА_1 порушив вимоги зазначених статей Податкового кодексу України. Замість цього в ньому міститься перелік ряду норм Податкового Кодексу України та посилання на акт перевірки податкового органу.
Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП стало порушення останнім вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.7, п.2008, п.200.9, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що було виявлено 25.09.2025 актом перевірки № 2894/10-36-07-05.
Формулювання у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки не є конкретним і в ньому не вказавні обставини, які мають істотне значення .
Таким чином, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення № 2894/10-36-07-05 від 25.09.2025 , складений всупереч вимогам ст.256 КУпАП та не містить об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, зокрема суть порушення не конкретизовано, не зазначено. В чому полягають дії ОСОБА_1 , як директора, що призвели до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, шо є порушення чинного законодавства.
Зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дані, щодо способу вчинення правопорушення, обставини, які свідчать про порушення порядку ведення податкового обліку та які дозволяють встановити, яким чином було завищено суму залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотно складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті самого правопорушення. Конкретність пред'явленого особі у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організовувати ефективний захист своїх інтересів.
Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення твердження про порушення вимог ведення податкового обліку без конкретизації обставин, які дозволяють встановити та перевірити наявність вказаних порушень, не відповідає вимогам закону щодо розуміння суті пред'явленого обвинувачення та забезпечення справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Попри це, як вбачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України (надалі ПК України) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі, зокрема, акта, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.
В статті 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості та вказано, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь та керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд приходить до висновку, про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а тому провадження в даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 27, 34, 35, 40-1, 163-1, 247, 251, 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя: С. М. Вознюк