Справа №348/2137/25
Номер провадження 2/348/1386/25
04 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № 2730210867-137926 від 21.10.2021 та № 87126 від 20.10.2021.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.10.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" договір № 2730210867-137926. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового персонального ідентифікатора. За умовами кредитного договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 2500,00 гривень. Згідно п.п. 2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 21.10.2021, дата повернення кредиту 04.11.2021(включно), термін користування кредитом 14 діб, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1,95 % за кожен день користування Кредитом. 15.02.2022 було укладено договір №15-02/22 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2730210867-137926. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2730210867-137926. 18.02.2025 було укладено договір № 18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2730210867-137926. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2730210867-137926. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2730210867-137926 від 21.10.2021, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14106,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500,00 грн, Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11606,00 грн.
Також 20.10.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ "ФК "Кредитплюс" договір № 87126. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового персонального ідентифікатора. Підписавши цей кредитний договір Позичальник засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення. Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 10667.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 252 днів. 28.01.2025 було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87126. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 87126. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №87126 від 20.10.2021, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22300,43 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10667,00 грн, Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10832,43 грн, Заборгованість за комісіями - 801,00 грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеними договорами, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості в розмірі 36406,43 грн, а також стягнути понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідач в судові засідання 08.10.2025 та 04.11.2025 не з'явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, які повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленою про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надала.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
04.11.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21.10.2021 між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 укладений договір позики № 2730210867-137926 "Проста позика" про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. За умовами вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2500 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Строк користування кредитними коштами складає 14 днів та починається з 21.10.2021 та закінчується 04.11.2021 включно. Цільове призначення кредиту: споживчі потреби. За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно графіку розрахунків оплата здійснюється 04.11.2021 в загальній сумі 3186 грн, з яких: 2500 грн кредит та 686 грн проценти (а.с.48-54).
Договір підписано одноразовим ідентифікатором: В27ТЕNV6.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до повідомлення ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 2873_250324103549 від 24.03.2025, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 21.10.2021 19:42:45 на суму 2500 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 115575062, призначення платежу: зарахування 2500 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.62).
Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 жодних погашень за договором не здійснювала (а.с.63-65).
15.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкасо Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 15-02/22, за умовами якого ТОВ «Інкасо Фінанс» зобов'язується відступити ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.70-74).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 15-02/22 від 15.02.2022, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2730210867-137926 від 21.10.2021 в сумі 3186 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 686 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.75).
10.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/23, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" зобов'язується відступити ТОВ «Коллект Центр» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.76-81).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/23 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2730210867-137926 від 21.10.2021 в сумі 14106 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11606 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
18.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги № 18-02/25, за умовами якого ТОВ «Коллект Центр» зобов'язується відступити ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.7-14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 18-02/25 від 18.02.2025, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2730210867-137926 від 21.10.2021 в сумі 14106 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11606 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.16).
20.10.2021 між ТОВ "ФК "КРЕДИТПЛЮС" та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 87126. Тип кредиту є кредитна лінія. Перший транш в сумі 10667 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 8000,25 грн на рахунок/карту позичальника № НОМЕР_2 , що відкрито в банку код 305299 КБ ПРИВАТБАНК у національній валюті; у розмірі 2666,75 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286% річних. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100 грн. Комісія за надання першого траншу складає 2666,75 грн, що нараховується і підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту. Строк, на який надається перший транш, складає 252 дні. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за першим траншем: 1 раз на 2 тижні. конкретні дані вказані в графіку платежів. Згідно графіку платежів: платежі кожні 14 днів по 1386,04 грн, перший платіж 03.11.2021, останній платіж 29.06.2022 (а.с.26-31).
Договір про споживчий кредит № 87126, паспорт споживчого кредиту та заяву на видачу кредиту 20.10.2021 підписано ОСОБА_1 особисто.
Згідно платіжного доручення № CRD_346203 від 20.10.2021 на платіжну карту НОМЕР_3 перераховано 8000,25 грн (ІПН НОМЕР_4 надання фінансового кредиту зг. кред. до. № 87126 від 20.10.2021) (а.с.59).
Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.
Як вбачається з картки обліку виконання договору 87126, ОСОБА_1 жодних погашень за договором не здійснювала (а.с.59зв.-61).
28.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТПЛЮС" було укладено договір факторингу № 28012025, за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТПЛЮС" зобов'язується відступити ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.82-89).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 28012025 від 28.01.2025, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 87126 від 20.10.2021 в сумі 22300,43 грн, з яких: 10667 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10832,43 грн - сума заборгованості за відсотками; 801 грн - сума заборгованості за комісією (а.с.17).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Строк дії договору № 2730210867-137926 від 21.10.2021 закінчився 04.11.2021, а тому кредитор не мав правових підстав нараховувати будь-які проценти після закінчення строку дії договору.
При цьому суд звертає увагу, що первісним кредитором ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" не було нараховано відсотки поза межами строку дії договору і право вимоги новому кредитору до відповідача 15.02.2022 було відступлено саме на суму 3186 грн, з яких 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 686 грн - сума заборгованості за відсотками.
В розрахунку заборгованості (а.с.66) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" посилається на підставу нарахування відсотків - п.5.4. Договору відступлення прав вимоги № 15-02/22, яким передбачено, що з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з боржником, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема, новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст. 625 ЦК України) за договорами позики (в т ому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договору позики.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" протиправно нарахувало відповідачу відсотки в сумі 10920 грн, у зв'язку із чим зазначена заборгованість стягненню не підлягає.
Отже, за договором № 2730210867-137926 від 21.10.2021 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 3186 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2500 грн та заборгованість за відсотками в розмірі 686 грн.
Щодо договору № 87126 від 20.10.2021, строк дії договору закінчився 29.06.2022, і проценти відповідачу нараховано по 29.06.2022.
Також відповідачеві нараховано заборгованість за комісією в розмірі 801 грн, яка нараховувалася щомісячно: 03.11.2021 в сумі 1 грн, в подальшому по 100 грн.
Як вбачається з договору про споживчий кредит № 87126, в п.2.4. зазначено, що знижений тариф комісія за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100,00 грн.
При цьому, в графіку платежів зазначена щомісячна комісія в розмірі 1,00 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Як вбачається з частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Саме такий правовий висновок 13.07.2022 виклала в своїй постанові Велика Палата Верховного Суду у справі № 496/3134/19.
Договір про споживчий кредит не містить переліку послуг, за які передбачено сплату комісії. Також, позивач не надав доказів, що відповідач вимагав інформацію про стан кредиту частіше одного разу на місяць.
Отже, суд вважає за необхідне у задоволенні стягнення заборгованості за комісією відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2422,40 грн (а.с.5). З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1642,43 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 13000 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", прайс-ліст АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги ; 306 від 01.07.2025 із зазначенням вартості послуг 13000 грн, витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 із зазначенням вартості послуг 13000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 13000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.
Отже, з урахуванням пропорційності розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 2034,30 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про споживче кредитування», ст. 526, 527, 530, 536, 598, 599, 601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 15, 77-81, 82, 89, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521 м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором позики № 2730210867-137926 від 21.10.2021 в розмірі 3186 грн, з яких 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 686 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором про споживчий кредит № 87126 від 20.10.2021 в розмірі 21499,43 грн, з яких 10667 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10832,43 грн - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати: 1642,63 грн в рахунок сплаченого судового збору та 2034,30 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 28362 (двадцять вісім тисяч триста шістдесят дві) грн 36 коп..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко