Справа № 932/17146/25
Провадження № 1-кп/932/1664/25
(про призначення до судового розгляду)
05 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
головуючого
судді: ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Дніпра, матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052380002127 від 12 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115КК України,
В судовому провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052380002127 від 12 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115КК України.
Справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду, який проводити суддею одноособово.
Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі - з'ясовано.
Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були.
Враховуючи приписи ст.314-1КПК України, необхідність доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - відсутня.
В судовому засіданні:
Прокурор, надавши суду відповідне письмове клопотання просив продовжити застосований раніше запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а запобіжний захід, не пов'язаний із утриманням в умовах ізоляції, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний судовий розгляд кримінального провадження.
Обвинувачений та захисник - не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, приходить до такого.
Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 перебуває на стадії призначення судового розгляду, та завершити його до закінчення строку дії попередньої ухвали - не можливо, у зв'язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого.
Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.
Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину з санкцією до 15 років позбавлення волі, а тому зазначає, що можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги п.4 ч.2 ст.183КПК України.
Крім того судом враховується наявність вищезгаданих та передбачених ст.177КПК України ризиків.
Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом, на теперішній час - не встановлено. Не застосування такого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
При цьому застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст.5Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Таким чином, суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення цілком підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч.4 ст.183КПК України, зокрема із обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких інших клопотань від сторін - не надходило.
Керуючись ст.ст.314-316,336,376КПК України, суд, -
На підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052380002127 від 12 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115КК Українипризначити судовий розгляд на:
17 годину - 15 хвилин, 11 листопада 2025 року.
На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.
Судові засідання під час судового розгляду здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засідання.
Клопотання прокурора щодо запобіжного заходу - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до:
03 січня 2026 року - включно.
Обвинуваченого ОСОБА_5 - тримати під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Копію ухвали направити учасникам судового провадження, а також начальнику «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 із отриманням від останнього особистої розписки з датою вручення йому копії ухвали суду.
Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 - покласти на прокурора, який, з боку сторони обвинувачення, здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні в суді.
Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Дніпра ОСОБА_1