Справа №523/7188/24
Провадження №1-кп/523/724/25
04 листопада 2025 року
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023162490001286 внесеному до ЄРДР 14.09.2023 року із звинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -
В провадженні Пересипського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням звинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу, посилаючись на неможливість завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження існування ризиків передбачених п.п.1,3 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу.
Захисник та обвинувачена заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
З'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження відносно обвинувачених, головуючий приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора за наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно зі ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наряду з наведеним, відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою « відповідної та достатньої» підстави.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, офіційно не працевлаштована, перебувала у розшуку.
Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені і встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.27, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, головуючий приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченої ОСОБА_7 не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому вважає за необхідне продовжити відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
З урахуванням особи обвинуваченого, відсутності постійного місця роботи, та обставин злочину, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у межах розміру передбаченого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, офіційно не працевлаштований.
Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені і встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України, головуючий приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_6 не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому вважає за необхідне обрати запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
З урахуванням особи обвинуваченого, відсутності постійного місця роботи, та обставин злочину, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у межах розміру передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України, який передбачений для осіб підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Керуючись ст.ст.177, 178, 314, 331, 369-372, 383 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 02.01.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2024 року - 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 02.01.2026 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2024 року - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору - для відома.
Головуючий суддя ОСОБА_1