Ухвала
Іменем України
11 вересня 2006 року
місто Севастополь Справа № 2-23/575-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Голика В.С.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Єльцов Вадим Валерійович, довіреність № 1666/9/10 від 07.07.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 11.05.2006 у справі № 2-23/575-2006А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетоннихконструкцій" (Промзона, буд. 2 а/с 38,Малий Маяк, м. Алушта,98540)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Відкрите акціонерне товариство "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання нечинними рішення та податкового повідомлення - рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту перевірки, в якому зафіксовані факти, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2006 у справі № 2-23/575-2006А (суддя Іщенко Г.М.) позов Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задоволено частково. Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим від 11.10.2004 № 0000712600/0 визнано нечинним. В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрито. З Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Алуштинський завод залізобетонних конструкцій" стягнуто 1,70 грн. державного мита.
Постанова господарського суду мотивована тим, що накладні, на підставі яких позивачу донараховані податкові зобов'язання, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що перевірка проведена на підставі пункту "в" статті 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".
В судовому засіданні відповідач підтримав свої вимоги.
Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України позивач належним чином повідомлен про час і місце засідання суду, проте позивач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.
Заперечень на апеляційну скаргу позивач не надав.
На підставі розпорядження в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 склад судової колегії було змінено: суддю Волкова К.В. було замінено на суддю Фенько Т.П.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
08.10.2004 Державна податкова інспекція у місті Алушті в Автономній Республіці Крим провела позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт № 37/26-02/01268880 (а.с. 18-21).
На підставі зазначеного акту 11.10.2004 Державна податкова інспекція у місті Алушті в Автономній Республіці Крим прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення -рішення № 0000712600/0/3756 про донарахування податку на додану вартість у сумі 7547,39 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 3926,19 грн. (а.с. 17).
Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій стали наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, до відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим надійшла заява громадянина Баришева М.А. (а.с. 79), який раніше працював на підприємстві позивача, з проханням провести перевірку по факту недостачі матеріалів на підприємстві та відмови в прийнятті накладних на відпустку матеріалів бухгалтерією підприємства для подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку. Крім того, як зазначається у відзиві на позовну заяву (а.с. 40) до групи дослідчих перевірок відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим надійшов рапорт від оперуповноваженого Бабкіна В.А. про доцільність проведення позапланової документальної перевірки. Але зазначений рапорт не може бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки відповідно до чинного законодавства.
Як зазначається в акті перевірки, документальна позапланова перевірка проведена з урахуванням вимог пункту «в» статті 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
Але пункт «в» статті 3 зазначеного Указу передбачає недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, як підставу для проведення позапланової перевірки контролюючим органом. В даному випадку відповідач не надав будь - яких доказів недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності. Навпаки, і у відзиві на позов (а.с. 40), і в апеляційній скарзі відповідач посилається на обставини, які могли бути підставою для позапланової перевірки позивача на підставі пункту "д" статті 3 названого Указу. Що стосується недостовірності відомостей, відображених позивачем у документах обов'язкової звітності, то якщо така недостовірність і була виявлена, то це стало наслідком позапланової перевірки, а не передувало їй. За таких умов, виявлена недостовірність не могла бути підставою, що породило право відповідача на проведення позапланової перевірки. Що стосується права відповідача на позапланову перевірку на підставі пункту "д" статті 3 названого Указу, то матеріалами справи підтверджується, що фактичні підстави для цього були (заява Баришева М.А.). Але відповідач порушив порядок застосування пункту "д" статті 3 названого Указу.
Відповідно до пункту «д» статті 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» позапланова перевірка може проводитись у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту. Відповідач не надав на вимогу суду письмового запиту, який він повинен був направити на адресу позивача перед проведенням перевірки у відповідності з вищенаведеною нормою Указу Президента України
Стаття 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» передбачає вичерпний перелік підстав для проведення позапланової документальної перевірки. Жодна із цих підстав не мала місце у даному випадку.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача, а тому акт перевірки, складений за результатами її проведення, підпадає під дії частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України: докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Оскільки акт перевірки від 08.10.2004 № 37/26-02/01268880 (а.с. 18) не може бути прийнятий як доказ у справі, а інших достатніх доказів заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідач не надав, підстав для донарахування податку на додану вартість у сумі 7547,39 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 3926,19 грн. у відповідача не було. Отже, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим від 11.10.2004 № 0000712600/0/3756 підлягає визнанню нечинним.
Позивач при розгляді справи в суді першої інстанції уточнив позовні вимоги і просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті в Автономній Республіці Крим від 11.10.2004 № 0000712600/0/3756, в решті позовних вимог відмовився, тому в цій частині господарський суд правомірно закрив провадження у справі.
Виходячи з викладеного, підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим немає.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим від 22.05.2006 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2006 у справі № 2-23/575-2006 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді Т.П. Фенько
В.С. Голик