Справа № 487/7334/25
Провадження № 3/487/1636/25
05.11.2025 року м.Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., прокурора Чернявського Я.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Миколаєва адміністративну справу, яка надійшла з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого менеджером з продажу сільгосптехніки ТОВ «Техноторг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
30.09.2025 до Заводського районного суду м. Миколаїв надійшов протокол № 40 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 26.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді сержанта служби цивільного захисту, пожежного-рятувальника пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) порушив вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного, без поважних на те причин, подання декларації типу «При звільненні», чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАН.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, не заперечував, що декларацію подав невчасно.
Прокурор Чернявський Я.А. вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, просив визнати його винним.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що у відповідності до п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 87, Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (абз. 5 п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України).
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052).
Відповідно до Статуту аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 38169500), затвердженого наказом ДСНС від 06.07.2015 № 358 (у редакції наказу ДСНС від 12.06.2023 № 473), аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби. Загін належить до сфери управління ДСНС.
Юридичною адресою аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області є: АДРЕСА_2 (пп. 1.5 р. 1 Статуту).
Аварійно-рятувальна частина, відповідно до Положення про аварійно-рятувальну частину аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області, є структурним підрозділом аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області.
До складу аварійно-рятувальної частини входять: група рятувальних робіт та пожежно-рятувальна група (п. 5.1 р.5. Положення про аварійно-рятувальну частину аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області).
Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - ГУ ДСНС України у Миколаївській області) від 16.05.2022 № 134, з 16.05.2022 ОСОБА_1 прийнято на службу, зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій та присвоєно спеціальне звання - рядовий служби цивільного захисту.
Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 22.06.2022 № 182, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - молодший сержант служби цивільного захисту.
Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 01.08.2023 № 188, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - сержант служби цивільного захисту.
Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 28.09.2024 № 238, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного - рятувальника пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області звільнено із служби з виключенням з кадрів ДСНС, з 28.09.2024.
Абзацом четвертим пункту 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 визначено, що особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання: молодший начальницький склад - сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
Нормами пункту 2 частини першої статті 104 Кодексу цивільного захисту України визначено, що молодший начальницький склад це сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.
На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 5 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).
Пунктом 6 Загальних питань Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, визначено, що особи начальницького складу є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на яких поширюється дія вимог та обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Таким чином сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , будучи особою, яка відноситься до осіб начальницького складу служби цивільного захисту, згідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», відносився до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
У підпункті «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Останнім днем виконання сержантом служби цивільного захисту пожежним-рятувальником пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області ОСОБА_1 , як суб?єктом декларування (далі -суб?єкт декларування), функцій держави є 28.09.2024.
З урахуванням норм ч. 1 ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України строк у 30 календарних днів з дня припинення суб?єктом декларування діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, почався з 29.09.2024 та сплив 28.10.2024.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, досліджених у судовому засіданні, зокрема копії скрін-шоту подачі декларацій суб'єкта декларування ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру декларацій, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) ОСОБА_1 подав 21.11.2024, чим, відповідно, допустив порушення встановленого строку подання електронних декларацій.
Наявність суттєвих технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів до Реєстру у період з 28.09.2024 по 21.11.2024, не зафіксовано, що підтверджується листом НАЗК від 14.03.2025 № 70-09/22333-25.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Статтею 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за порушення вимог фінансового контролю.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а його вина підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.
Таким чином, враховуючи дані про особу правопорушника, його ставлення до правопорушення, відсутність суспільної шкоди внаслідок його дій, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 22, 172-6, 276, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Реквізити для оплати: Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN)UA698999980313030106000014480, Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Реквізити для оплати: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Головуючий суддя І. В. Боброва