Справа № 450/2311/25 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.
Провадження № 22-ц/811/2641/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
04 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року в складі судді Кукси Д.А. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У червні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №1409767 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 31.12.2020 в розмірі 12831,84 грн., а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 7000 грн. витрат на правничу допомогу.
Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за Договором №1409767 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 31.12.2020 в розмірі 12831,84 грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В решті вимог відмовлено.
Рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу оскаржив позивач ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», вважає в цій частині незаконним, оскільки судом першої інстанції не було враховано висновків щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Так, між ТОВ «ФК Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М. укладено договір про надання правової допомоги №20250526-1Ш від 26 травня 2025 року.
На виконання умов договору, позивач оплатив на рахунок свого представника кошти в сумі 7000 грн за надання правової допомоги, що передбачено п. 4.2, 4.6 Договору, а саме впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення. Відповідно, у цей же термін можливе укладення Акту приймання-передачі наданих послуг, який передбачено п. 4.7 та п. 4.8 Договору.
Однак, судом першої інстанції не дано оцінку обумовленим сторонами п. 4.2, 4.6 4.7, 4.8 Договору, а також повністю залишено поза увагою умову сплати вартості послуг клієнтом адвокату протягом 10 днів з моменту прийняття судом рішення по справі та можливість лише у цей період складення Акту приймання-передачі наданих послуг.
Вважає, що надмірний формалізм місцевого суду при оцінюванні опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, призвів до порушення принципу верховенства права.
Крім цього, місцевий суд не звернув уваги, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару, саме сторона може доводити не співмірність витрат, в тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн., а також стягнути 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу в ході апеляційного розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення заборгованості за договором, сумарний розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з таких підстав.
Відмовляючи ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» у стягненні з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано детального опису виконаних адвокатом Бачинським О.М. (робіт) (надання послуг) позивачу у справі №450/2311/25, не надано Акту приймання-передачі наданих адвокатом послуг чи акту приймання виконаних робіт з переліком виконаних робіт, витраченого адвокатом часу на їх виконання та їх вартості.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Артеміда-Ф» заборгованості за кредитним договором не оскаржується, відтак відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині вирішення вимог ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» адвокат Бачинський О. М. у прохальній частині позовної заяви зробив заяву про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та надав докази, які підтверджують надання такої допомоги позивачу, а саме: договір про надання правової допомоги № 20250526-1Ш від 26 травня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М.; розрахунок суми судових витрат здійснених адвокатом у цій справі, ордер на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із умовами зазначеного договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором сплачується гонорар у розмірі, що становить 7 000 грн, та який клієнт зобов'язується сплатити адвокату впродовж 10 днів з моменту ухвалення судом рішення (пункти 4.2. та 4.4.).
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи те, що позивач зробив у прохальній частині заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що узгоджується з ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Крім того, зважаючи на те, що сторони у договорі про надання правової допомоги погодили фіксований розмір гонорару, тому детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги у даному випадку не потрібен.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено такий правовий висновок.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у передбаченому законом порядку направив на адресу ОСОБА_1 документи на підтвердження вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, однак, в матеріалах справи відсутні докази їх отримання відповідачем, що фактично позбавляло останнього можливості подати до суду клопотання про зменшення таких витрат. Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який міститься у додатковій постанові від 21 серпня 2019 року у справі №922/28/18.
Із відстеженого на сайті Укрпошта трекінгу відправлення 7906005470972, вбачається, що таке відправлення не було вручене адресату.
Із надісланої кореспонденції суду, в якій містилась ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «ФК Артеміда-Ф» вбачається, що така повернулась, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Разом з тим, на конверті (а.с.44) міститься напис «пропав безвісти».
Оскільки у цій справі позовні вимоги судом задоволені повністю та зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які долучені до матеріалів апеляційної скарги, а також відсутність заперечень сторони відповідача про неспівмірність понесених позивачем у суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із неотриманням від позивача документів на підтвердження таких вимог, а також враховуючи що відповідач не повідомлений судом про час та місце судового засідання, оскільки судова повістка повернулася до суду без вручення адресату, оскільки такий пропав безвісти, колегія суддів дійшла висновку, що розумний розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у даному випадку належить визначити у розмірі 2 000 грн, що з урахуванням ціни позову цілком буде відповідати критеріям співмірності та обґрунтованості таких витрат, які реально понесені позивачем ТОВ «ФК «Артеміда-Ф».
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення суду в оскаржуваній частині з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його у цій частині належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн. У зв'язку з цим апеляційна скарга ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» підлягає частковому задоволенню.
Крім того, як зазначалось вище, у поданій апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та надало докази, які підтверджують надання такої допомоги, а саме: договір про надання правової допомоги № 20250715-12К від 15 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М.; розрахунок суми судових витрат здійснених адвокатом у цій справі.
Згідно із умовами зазначеного договору сторони погодили, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором сплачується гонорар у розмірі, що становить 4 000 грн, який клієнт зобов'язується сплатити адвокату впродовж 10 днів з моменту ухвалення судом рішення (пункти 4.2. та 4.4.).
Позивач у передбаченому законом порядку направив на адресу ОСОБА_1 документи на підтвердження вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, однак, в матеріалах справи відсутні докази їх отримання відповідачем, що фактично позбавляло останнього можливості подати до апеляційного суду клопотання про зменшення таких витрат.
Із відстеженого на сайті Укрпошта трекінгу відправлення 7906005491732, вбачається, що таке відправлення було вручене адресату 02.08.2025.
18.09.2025 на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка є матір'ю відповідача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що її син ОСОБА_1 з 30.03.2025 року вважається зниклим безвісти. До заяви долучено сповіщення сім'ї №473 від 02.04.2025, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1376 від 07.04.2025.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність заперечень сторони відповідача про неспівмірність понесених позивачем у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із неотриманням від позивача документів на підтвердження таких вимог та копії ухвали з додатками про відкриття апеляційного провадження у цій справі, тому колегія суддів дійшла висновку, що розумний розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції буде 1 000 грн. Такий розмір витрат відповідатиме критеріям співмірності та обґрунтованості, ураховуючи часткове задоволення апеляційної скарги позивача.
Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 липня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Врешті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 04 листопада 2025 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк