05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 504/5208/24
провадження № 61-13324ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Григор'єв Віктор Вікторович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на непрацездатного повнолітнього сина,
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина сторін - ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 всіх доходів відповідача.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно починаючи від дня пред'явлення позову тобто з 17 грудня 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
27 жовтня 2025 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Григор'єв В. В. подав касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі
№ 504/5208/24, які просить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є зокрема справи про стягнення аліментів.
Отже справа № 504/5208/24 є малозначною в силу закону.
Про належність справи до категорії малозначних вказував і суд першої інстанції в ухвалі від 19 грудня 2024 року.
Оскільки справа № 504/5208/24 в силу закону належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для касаційного перегляду судових рішень у малозначній справі.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, статтями 2, 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Григор'єв Віктор Вікторович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області
від 13 лютого 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року у справі № 504/5208/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников