Справа № 686/17093/25
Провадження № 2/686/5806/25
04 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 14.06.2023 уклав із відповідачем договір позики, згідно з умовами якого відповідач отримав в борг грошові кошти в сумі 40 000 грн., та зобов'язався повернути до 14.09.2023, проте вказаного обов'язку не виконав, грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 40 000 грн. 00 коп., проценти за користування грошима в сумі 12590,69 грн., індекс інфляції в сумі 11210,67 грн. та 3% річних у сумі 2100,82 грн., а також понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 14 червня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав в позику від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40 000 грн., які зобов'язався повернути до 14.09.2023.
Відповідно до ст.1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В силу ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Частиною першою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Оскільки строк виконання зобов'язання за договором позики настав, відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, а тому з нього підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 40 000 грн. згідно розписки від 14.06.2023.
Щодо стягнення процентів за договором позики від 14.06.2023 за період з 15.06.2023 по 13.06.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Велика Палата ВС у постанові № 310/11534/13-ц зробила висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Також Велика Палата ВС наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
У постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата ВС також зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Відповідно положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
З урахуванням вищевикладеного, проценти підлягають стягненню за період з 15.06.2023 по 14.09.2023, в розмірі:
40 000х25%:365х43= 1178 грн. 08 коп.
40 000х22%:365х49= 1181 грн. 37 коп., а всього 2 359 грн. 45 коп.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки строк виконання зобов'язання ОСОБА_2 за договором позики настав 14.09.2023, тобто в період дії воєнного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 40 000 грн., 2 359 грн. 45 коп. процентів за позикою, а всього 42 359 грн. 45 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 771 грн. 44 коп. (1211,20х42359,45:65902,18).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст. 524, 526, 625, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі борг за договором позики в сумі 42 359 грн. 45 коп. та судовий збір в розмірі 771 грн. 44 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту рішення 04.11.2025.
Суддя: