Справа № 683/1766/25
2/683/1091/2025
03 листопада 2025 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Старокостянтинові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди,
16 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувсь до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив стягнути, з кожного по 40 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачами йому було завдано моральну шкоду, вчиненям правопорушення прав позивача та членів його сім'ї та інтересів, що полягали у незаконному без дозволу ОСОБА_1 та членів його сім'ї проникнення 06 липня 2024 року на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, захоплення земельної ділянки, перебування на ній всупереч волі та інтересам ОСОБА_1 біля двох годин, використанні земельної ділянки та нерухомого майна - багаторічних зелених насаджень для задоволення своїх особистих потреб, псування земельної ділянки, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Такі дії відповідачів призвели до депресії у позивача та погіршення результатів його творчої діяльності, значної втрати коштів від неможливості позивача своєчасно запропонувати надання ліцензії на виробництво винаходу заінтересованим підприємствам.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з наведених у позові підстав.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні, кожен окремо, просили у позові відмовити через його безпідставність та недоведеність, вказавши, що вони не знаходились на земельній ділянці позивача, не вживали спиртні напої та не вчиняли будь-яких противних дій по відношенню до позивач чи його майна. Також відповідачі вказали, що поліцейські, які прибули за викликом позивача, не виявили в їх діях будь-яких ознак адміністративних правопорушень.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене, невизнане або оспорюване.
Також, згідно зі ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.
А положеннями частини першої ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом та обираючи спосіб захисту своїх інтересів, позивач ОСОБА_1 стверджує, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заподіяли йому моральну шкоду, вчинивши протиправні дії по відношенню його майна, а саме перебували без його дозволу на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ні в позовній заяві, ані в суді позивачем ОСОБА_1 не доведено факту порушення його права відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вищевказаним способом.
Так, позивачем надано як докази, що обґрунтовують його позовні вимоги, копію витягу з рішення №238 п.4 засідання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради народних депутатів Хмельницької області від 04 грудня 1996 року про передачу ОСОБА_1 в тимчасове користування земельної ділянки 0,02 га, розташованої по АДРЕСА_2 між будинком ОСОБА_1 та міжшкільним навчально-виробничим комбінатом для рекультивації та посадки зелених насаджень; копію плану земельної ділянки від 18.12.1996 та копію викопіровки із стереотопознімання земельної ділянки.
Разом із тим, ці документ лише містять дані щодо особи, якій надано таке право, підстави для надання земельної ділянки у користування, площу земельної ділянки, її розташування, цільове призначення земельної ділянки (а.с.28-30).
Надано копію довідки №1026 від 23.07.24 про результати перевірки уповноваженими особами ВП №1 Хмельницького райуправління поліції ГУ НП в Хмельницькій області за повідомленням ОСОБА_1 від 16.07.2024. З вказаної довідки вбачається, що 16.07.2024 ОСОБА_1 звернувсь до ВП №1 Хмельницького райуправління поліції ГУ НП в Хмельницькій області з заявою про те, що 06.07.2024 близько 20 год. в АДРЕСА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , перебуваючи на належній йому земельній ділянці, розпивали спиртні напої. Опитані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що вони перебували на березі р.Ікопоть, а не на земельній ділянці ОСОБА_1 , спиртні напої не вживали та будь-яких протиправних дій відносно останнього не вчиняли (а.с.33).
Надано копію повідомлення ОСОБА_1 від начальника ВП №1 Хмельницького райуправління поліції ГУ НП в Хмельницькій області №9521 від 23.07.2024, з якого вбачається, що звернення ОСОБА_1 до відділу поліції від 16.07.2024 розглянуто та в ході перевірки встановити свідків та очевидців події не представилось можливим та не вбачається ознак кримінального правопорушення (а.с.32).
Разом із тим, вищевказані письмові документи не підтверджують порушення прав позивача ОСОБА_1 відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Таким чином суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів факт порушення його права відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як він стверджує у позові, шляхом заподіяння йому моральної шкоди протиправними діями 06 липня 2024 року, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення, з кожного по 40 000 грн. моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року.
Суддя Є.М. Андрощук