Справа № 680/611/25
№1-кп/680/27/25
04 листопада 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025240000000671 від 07 травня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
установив:
В провадженні Новоушицького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
06 жовтня 2025 року захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження № 12025240000000671 від 07 травня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 307 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивує тим, що відповідно до постанови прокурора від 07 травня 2025 року виділено із кримінального провадження № 12023240000000410 від 31 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, матеріали досудового розслідування в частині, щодо вчинення незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів у великих розмірах з метою збуту, тобто кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження первинне повідомлення про підозру відбулось 31 січня 2025 року, яке було вручено не ОСОБА_7 , а іншій особі.
Вказане свідчить, що граничний строк досудового розслідування було визначено до 31 травня 2025 року.
На моменту виділення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , процесуальний строк передбачений ст. 219 КПК України сплив в частині 3 місяців та семи днів.
В подальшому, а саме 14 липня 2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України в межах кримінального провадження № 12025240000000671 від 07 травня 2025 року.
Закінчено досудове розслідування у межах даного кримінального провадження шляхом вручення обвинувального акту 02 вересня 2025 року та доставкою його 03 вересня 2025 року до Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Вважає, що строк досудового розслідування у визначений ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні № 12025240000000671 закінчився до моменту складання 02 вересня 2025 року обвинувального акту відносно ОСОБА_4 .
Обвинувачений та його захисники у підготовчому судовому засіданні вказане клопотання підтримали, заперечили проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні проти клопотання захисника ОСОБА_6 заперечив. Окрім того, прокурор звернувся із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання ОСОБА_4 може вчиняти дії направлені на переховування від суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності за інкримінований злочин; може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце проживання, контактна інформація про останніх; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню перелічених ризиків та не забезпечить належного виконання останнім обов'язків передбачених КПК України та належну процесуальну поведінку.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання сторін, суд дійшов до таких висновків.
Так, на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження із наявних у справі документів видно, що кримінальне провадження № 12025240000000671 виділено з кримінального провадження № 12023240000000410, в межах якого первинне повідомлення про підозру відбулось 31 січня 2025 року, проте ОСОБА_4 в межах вказаного провадження про підозру у вчиненні злочину не повідомлялось.
В межах кримінального провадження 12025240000000671, 14 липня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
02 вересня 2025 року стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, складено та затверджено обвинувальний акт. 03 вересня 2025 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 зареєстровано у Новоушицькому районному суді Хмельницької області.
Станом на 01 січня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023240000000410 тривало та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, направленням до суду обвинувального акта.
Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294 - 295-1 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 8 грудня 2023 року № 3509-IX, який набрав чинності 01 січня 2024 року, внесено зміни до КПК України, зокрема до ст. 219, 284, 294, КПК України.
Також, пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» викладено в такій редакції: «Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Вказаним Законом встановлені нові правила обчислення строків досудового розслідування, які застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до 01 січня 2024 року.
Зазначеним Законом внесені зміни, зокрема в ст. 219 КПК України.
Так, в попередній редакції ч. 1 ст. 219 КПК України було зазначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 КПК України до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Нова редакція ч. 1 ст. 219 КПК України визначила, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 6 статті 22 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, суд звертає увагу на те, що п.2 ч.3 ст.314 КПК України передбачає можливість закриття провадження у підготовчому судовому засіданні, у тому числі, у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За цією нормою закону, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу.
З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок, що кримінальне провадження підлягає закриттю у підготовчому судовому засіданні саме у разі встановлення в підготовчому судовому засіданні факту закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 цього Кодексу після повідомлення особі про підозру.
Водночас після повідомлення про підозру ОСОБА_4 та звернення обвинувального акта до суду, строк визначений п.4 ч.3 ст.219 КПК України не порушений.
Порушення вимог кримінального процесуального закону щодо інших процесуальних порушень, оцінюється судом у встановленому законом порядку під час судового розгляду.
Зважаючи на встановлені під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження обставини, суд дійшов до висновку про передчасність поданого клопотання з огляду на стадію судового провадження.
За таких обставин, зберігаючи об'єктивність та неупередженість суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження слід відмовити.
Згідно із вимогами ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством, тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення, чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Відповідно до вимог ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин кримінальний процесуальний закон покладає на прокурора, який звертається із відповідним клопотанням, яке повинно містити крім викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та посилання на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог статті 184 КПК України.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
Згідно з частиною 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 листопада 2025 року включно.
При обранні вказаного запобіжного заходу суд констатував, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій, які полягали у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є особливо тяжким.
Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_4 може вчиняти дії направлені на переховування від суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності за інкримінований злочин; може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце проживання, контактна інформація про останніх; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання у разі доведення вини ОСОБА_4 , дає достатні підстави вважати, що існує істотний ризик його переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Суд звертає увагу на особливо великий об'єм вилученого наркотичного засобу, обвинувачення у намірі збути вищевказаний наркотичний засіб за грошову винагороду з метою покращити матеріальне становище.
Поряд із зазначеним, не може залишитись поза увагою те, що особи, які брали участь у кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування можуть бути допитані як свідки, отже ризик впливу на них продовжує існувати.
Також, суд враховує те, що обвинувачений є батьком одинаком двох малолітніх дітей, є особою з інвалідність ІІ групи, проте дані обставини не скасовують зазначених ризиків.
Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить запобіганням ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб, тобто до 02 січня 2026 року включно, при цьому не вважає за необхідне визначати обвинуваченому розмір застави.
Згідно із положеннями ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою. Окрім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 315, 331 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Клопотання прокурора Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12025240000000671 від 07 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 02 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали суду направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» в м. Хмельницький для виконання, іншим учасникам судового процесу, для відома.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1