03 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 462/5227/24
провадження № 61-13185ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України», третя особа - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про визнання відносин трудовими, зобов'язання укласти трудовий договір, видати наказ про прийняття на роботу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати відносини між ОСОБА_1 та Громадською організацією «Львівська обласна організація Товариства Чесного Хреста України» трудовими;зобов'язати Громадську організацію «Львівська обласна організація Товариства Чесного Хреста України» укласти з ОСОБА_1 трудовий договір та видати наказ про прийняття
ОСОБА_2 на роботу; поновити на посаді фахівця з розвитку організації і волонтерства в Громадській організації «Львівська обласна організація Товариства Чесного Хреста України» Семочка М. І.; стягнути з Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Чесного Хреста України» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2023 року по день ухвалення судового рішення; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
28 жовтня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова ухвалив рішення, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, яким відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову.Вирішив питання про розподіл судових витрат.
23 жовтня 2025 року Громадська організація «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, сформованою в системі «Електронний суд».
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Залізничний районний суд м. Львова ухвалою від 12 липня 2024 року визнав дану справу малозначною та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд, наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України, не встановлено.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення ухвалені у малозначній справі, тому у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України», третя особа - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання відносин трудовими, зобов'язання укласти трудовий договір, видати наказ про прийняття на роботу та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою Громадської організації «Львівська обласна організація Товариства Червоного Хреста України» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов