(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/968/24
Провадження №2/943/119/2025
05 листопада 2025 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернувся в суд з заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує тим, що 23.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 358241-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.08188956 процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Однак ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 358241-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 59 568,22 грн, що складається з: Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000,00 грн; Суми прострочених платежів по процентах - 36568,22 грн; Суми прострочених платежів за комісією - 3000,00 грн. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за зазначеними кредитними договорами та стягнути суму сплаченого судового збору.
Ухвалою судді від 05.02.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Представник позивача подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, просить відмовити повністю у задоволенні позову, за безпідставністю. Мотивує тим, що не укладав даного договору кредиту, не погоджував процентну ставку, строки, комісії, штрафні санкції, на договорі відсутній його підпис як позичальника, не підписував такий електронним підписом. Зазначає, що позивачем не подано доказів, що наявний договір позики створено в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», те, що такий підписувався електронним підписом уповноваженою особою, з можливістю ідентифікувати підписантів договору. Крім того, нараховані позивачем проценти в розмірі 36568,22 гривень є завищеними, несправедливими, неспівмірними з сумою кредиту, тому просить зменшити розмір відсотків до розміру заявленого залишку заборгованості за тілом кредиту, до 20000,00 гривень. Щодо нарахування позивачем комісії за кредитом в розмірі 3000,00 грн, то з врахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», такі є нікчемними та не можуть бути стягнутими. Крім того, позивачем не подано належних доказів перерахування коштів, оскільки розрахунок заборгованості не може бути належним доказом наявності боргу. Такий може бути підтверджений первинними документами на підставі ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім того, ухвалою Буського районного суду 05.02.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, та витребувано у АТ "ТАСКОМБАНК" інформацію про те, чи видавалась банківська картка на ім'я відповідача та рух коштів по такій.
На виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла відповідь від АТ "ТАСКОМБАНК".
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Судом встановлено, що 23.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 358241-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до абзацу четвертого ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до абзацу першого ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з. ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абзацу першого ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.09.2021 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 358241-КС-002 про надання кредиту.
23.09.2021 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 358241-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-7586, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7586, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 23.09.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 358241-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/ Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Звертаємо уваг суду, що аналогічні висновки викладені в Постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/94102130), у якій Верховний Суд зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінеті пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92120372).
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Щодо перерахування Позивачем на рахунок Відповідача кредитних коштів в розмірі 20 000,00 грн. позивачем до позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній систему «ТАС Pay», з якої вбачається, що позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредитних коштів платежем у розмірі 20 000,00 грн.
Вищевказана довідка була надана Позивачу на підтвердження успішності проведених операцій Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», що надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «ТАС Pay».
АТ «ТАСКОМБАНК» надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗПОЗИКА» на підставі Договору №83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11.11.2020.
Номер картки для перерахування коштів за кредитним договором був вказаний Відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно телекомунікаційної системи "анкета клієнта", відповідно до якого Позичальником був зазначений номер банківської картки № НОМЕР_1 для перерахування на нього коштів.
Згідно листа АТ «Таскомбанк» № 779/47.7-БТ від 14.02.2025 року, ОСОБА_1 оформлено віртуальну банківську карту № НОМЕР_1 , яка існує в цифровій формі, без фізичного носія. Як вбачається з виписки по особовому рахунку за період з 23.09.2021 по 10.03.2022 року, на означену вище карту 23.09.2021 року через АТ «Таскомбанк» було перераховано кошти в розмірі 20000,00 гривень (кредитова частина Card2C, перерахування № НОМЕР_3 ).
Щодо нарахування процентів за користування кредитом, так згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.08188956 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Згідно з ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.08188956 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому Договорі, плата за користування Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення Кредиту.
Відповідно до п. 4 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу, визначеного графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного графіком платежів, що встановлюється у розмірах, що наведені нижче, та Правил: 1) У разі прострочки на 1 день, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 10 % від загальної суми простроченої заборгованості. 2) У разі прострочки на 2 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 20 % від загальної суми простроченої заборгованості. 3) У разі прострочки на 3 дні, розмір штрафу встановлюється в розмірі - 30 % від загальної суми простроченої заборгованості.
Нарахування відсотків позивачем здійснювалось відповідно до п. 4 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,16829100 % за кожен день користування кредитом.
Національне законодавство не наділяє суд правом зменшення суми процентів за користування кредитом, які Позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кошти, згідно договору.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, та станом на 10.04.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 358241-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 59 568,22 грн, що складається з:
- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20 000,00 грн;
- Суми прострочених платежів по процентах - 36 568,22 грн;
- Суми прострочених платежів за комісією - 3 000,00 грн.
ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
За правилом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Бізнес Позика» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору.
В свою чергу відповідач не надав докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань, та матеріалами справи спростовується твердження відповідача щодо неукладення ним даного договору. Інших переконливих доказів на викладення позиції, викладеної у відзиві, відповідачем не подано.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України - у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02. 2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 56568,22 грн з яких: сума основного боргу в розмірі 20000,00 грн та 36568,22 грн процентів підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
З 24.02.2022, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Представником позивача до позову не додано до розрахунку доказів, що комісія нарахована за неналежне виконання зобов'язань за договором, що мало місце до періоду дії воєнного стану, тому вимога в частині стягнення комісії в розмірі 3000,00 грн, з відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що позовна заява задоволена частково, суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 2300,40 гривень (56568,22:59568,22х2422,40)
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, заборгованість за Договором № 358241-КС-002 від 23.09.2021 року, в розмірі 56568,22гривень та 2300,40 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Б. М. Журибіда