04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/16252/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивна Л. В., Барсук М. А., Руденко М. А.
від 30.09.2025
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом"
про стягнення 169 953,22 грн,
Ухвалою від 30.09.2025 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/16252/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними.
16 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (вихідний № 16/10/5), в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 910/16252/24 про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права та не врахував, що в умовах воєнного стану, фактичної бездіяльності юридичної особи, відсутності її керівника реальне ознайомлення з рішенням суду стало можливим лише після надання представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" доступу до матеріалів справи в електронному вигляді, а саме 21.08.2025.
Також 16 жовтня 2025 року на адресу Суду повторно надійшла касаційна скарга (вихідний № 16/09) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 910/16252/24.
Оскільки обидві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" ідентичні за змістом та вимогами, Суд розглядає їх як одну касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 910/16252/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" про стягнення заборгованості за договором № 12803/4-1-02 від 23.12.2014 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у розмірі 169 953,22 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 94 962,67 грн основного боргу, 60 166,67 грн інфляційних втрат, 14 823,78 грн 3% річних, а також 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Згідно із частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Абзацом 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З довідки, сформованої автоматизованою системою документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 надіслано в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" та доставлено 17.04.2025 о 17:44. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 17.04.2025 о 17:51.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Водночас абзацом 2 пункту 5 частини 6 статті 242 цього Кодексу встановлено що, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" 18.04.2025.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
10 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 та клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування поданого клопотання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" послалося на те, що оскаржуване рішення суду скаржнику не було вручено у день його складання, а зі змістом рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" ознайомився 21.08.2025 після надання йому доступу до матеріалів справи у підсистемі "Електронний суд". Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" стверджує що фактично не проводить господарської діяльності з жовтня 2024 року, у зв'язку із чим, згідно з наказом № 19 від 02.12.2024 директор Корчак Ірина Миколаївна, яка є єдиною особою, яка має електронний ключ, знає пароль та має доступ до електронного кабінету в Електронному суді, знаходилась у відпустці з 03.12.2024 на період дії військового стану.
За приписами частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Ухвалою від 15.09.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/16252/24 на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнав причини строку на апеляційне оскарження неповажними; надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на усунення недоліків для наведення інших підстав для поновлення строку. У вказаній ухвалі Північний апеляційний господарський суд зауважив, що відсутність господарської діяльності юридичної особи та перебування її директора у відпустці не є поважною причиною невиконання приписів статті 256 Господарського процесуального кодексу України, адже юридична особа діє через виконавчий орган, а виконавчий орган є частиною юридичної особи.
25 вересня 2025 року на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" про усунення недоліків та заява про поновлення процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.
Північний апеляційний господарський суд встановив, що наведені в заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження раніше вже зазначались Товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" і ним вже надавалася оцінка в ухвалі від 15.09.2025 і ці причини вже визнані судом не поважними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вже зазначалося вище, ухвалою від 30.09.2025 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/16252/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Перебування директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" у відпустці у зв'язку із введенням воєнного стану та відсутності у інших осіб доступу до Електронного кабінету, відсутність діяльності юридичної особи не можуть бути розцінені судом як поважні причини чи непереборні обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки залежать від внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його представниками та/або співробітниками. Наведені обставини також не звільняють учасників справи від обов'язку дотримуватись порядку та строків подання, зокрема, апеляційної скарги.
Процесуальний строк на оскарження рішення суду обраховується не з дня ознайомлення представника сторони з повним текстом оскаржуваного рішення, а з дня вручення учаснику справи повного рішення суду.
Суд наголошує, що наявність електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, незалежно від свого реального місцезнаходження, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства - а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 статті 26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина 1 статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
Суд звертає увагу, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany").
Згідно із частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 910/16252/24 та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в судовому рішенні про перегляд якого подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16252/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Сервісна Компанія "Управдом" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова