"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2277/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Павленко Н.А., за участю секретаря судового засідання Олефіренко О.О.,
за участю представників:
від Бериславської окружної прокуратури Херсонської області - Кобзар А.І.;
від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - не з'явився ;
від Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) - Яців К.І.;
від Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області - не з'явився;
від Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (просп. Богоявленський, буд. 314, Корабельний район, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 0485112021) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул. Митрополита Липківського, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 43672853); Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) - (пл. Свободи, 1, Херсонський р-н, Херсонська обл. м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 00022645),
до відповідачів: 1) Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (вул. Бериславська, буд.36, Бериславський район, Херсонська область, с.Милове, код ЄДРПОУ 44705262);
2) Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (вул. Бериславська, 36, Бериславський р-н, Херсонська обл., с.Милове, код ЄДРПОУ 04401291),
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою та скасування рішення державного реєстратора,
Стислий виклад позиції прокурора та позивачів заяви, клопотання, процесуальні дії суду.
Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в якій просить суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка О.С. індексний номер рішення 56313217 від 26.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Милівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401291) на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право 56313217, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276815565206, шляхом скасування державної реєстрації речового права;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 площею 5,2119 га.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді з метою усунення порушень земельного законодавства та законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо земель природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Бериславського району Херсонської області.
За твердженнями прокурора, земельна ділянка площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 відноситься до земель природно-заповідного фонду, а всупереч вимогам ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області видано наказ від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та передано Милівській сільській раді земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено Бериславській окружній прокуратурі Херсонської області строк на усунення недоліків позовної заяви.
23.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. №19789/25 ГСОО) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.07.2025 об 11:00.
09.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) до Господарського суду Одеської області надійшли пояснення (вх. №21721/25 ГСОО), відповідно до яких останній підтримує позовні вимоги Бериславської окружної прокуратури Херсонської області. За твердженнями позивача право державної власності на спірну земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства, не могло припинитися внаслідок прийняття рішення органом виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження землями лісового фонду. Позивач вказує на те, що заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (право володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном.
11.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач підтримує заявлені прокурором позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Позивач вказує, що цільове призначення спірної земельної ділянки було незаконно змінено при передачі її у комунальну власність, тим самим створено перешкоди державі у володінні та користуванні землями природно-заповідного фонду, що обумовило фактичне вилучення ділянки із земель природно-заповідного фонду державної власності, а також може призвести до подальшого розпорядження нею не уповноваженим органом всупереч цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
В підготовче засідання, призначене на 11.07.2025 р., представники позивача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/2277/25 на 30 днів та відкладено розгляд справи на 12.09.2025 об 11:00.
11.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від прокуратури надійшла заява про розгляд справи, призначений на 12.09.2025 без його участі представника.
В підготовче засідання, призначене на 12.09.2025, представник позивача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2025 з підстав викладених в ухвалі суду, строк проведення підготовчого провадження було продовжено та відкладено підготовче засідання на 10.10.2025 об 11:20.
В судове засідання, призначене на 10.10.2025 з'явився прокурор, позивачі та відповідачі не з'явились, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.
Ухвалою суду від 10.10.2025 було постановлено закрити підготовче провадження по справі та призначити розгляд справи по суті на 03.11.2025.
У судовому засіданні 03.11.2025 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник Херсонської обласної державної адміністрації у судовому засіданні 03.11.2025 підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі.
Представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та представники відповідачів в судове засідання 03.11.2025 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку документів в кабінети електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, затягування строку розгляду справи в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з'явилися до суду, а також враховуючи положення ч.1 ст.202 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та представників відповідачів в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Указом Президента України від 11.04.2019 № 140/2019 «Про створення Національного природного парку "Кам'янська Січ"» на території Бериславського району Херсонської області створено Національний природний парк "Кам'янська Січ" (далі парк), до території якого в установленому законом порядку погоджено включення 12261,14 га земель державної власності, а саме: 6013,241 га земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з додатком 1, та 6247,899 га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, згідно з додатком 2 (а.с. 26-27).
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 №70 затверджено Положення про парк (далі Положення; а.с. 48-56).
Відповідно до пп. 1.2, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу 1 Положення парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно - освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Загальна площа парку становить 12261,14 га земель державної власності, а саме: 6013,241 га земель державної власності, що надаються парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, та 6247,899 га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів.
Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються парку у порядку, встановленому законодавством.
Право парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку, встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення парку.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського та Великоолександрівського районів) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3943,5241 га згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, що додається (а.с. 28-37).
Пунктом 2 наказу від 30.11.2020 № 19 визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
01.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та Милівська сільська рада підписали Акт приймання-передачі, відповідно до п. 1 якого Управління передає із державної власності, а сільська рада приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком (а.с. 38-47).
Згідно із вказаним додатком у комунальну власність, зокрема, передано земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.01.2021 зареєстровано право власності Милівської сільської ради на спірну земельну ділянку (а.с. 57).
Листом від 01.04.2025 №01-01-66-3512/0/25/23 (а.с.68) Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що опрацюванням матеріалів планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП «Великокопанівське лісомисливське господарство» встановлено, що, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером номером 6520684800:03:001:0601 площею 5,2119 га знаходиться в межах території ДП, віднесена до земель лісогосподарського призначення державної власності.
Листом від 07.04.2025 №02-07/71/1 (а.с.64) парк повідомив прокурора, що земельна ділянка площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 знаходиться в межах території парку з вилученням у землекористувачів. Парк також у листі зазначив, що до встановлення меж його території та винесення їх в натуру, робота над якими не завершена, адміністрація установи відповідно до чинного природоохоронного законодавства у своїй роботі керується матеріалами Указу Президента України від 11.04.2019 № 140.
Листом від 10.04.2025 №11/11-04/1318-25 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило прокурора на його запит, що не погоджувало зміну меж, категорії та скасування статусу території парку (а.с. 63).
Листом від 02.05.2025 №01-01-66-4718/0/25/23 (а.с.71) Херсонська обласна військова адміністрація повідомила, що питання про вилучення з території НПП «Кам'янська січ» земельної ділянки площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 у тому числі для її формування як земель сільськогосподарського призначення з департаментом захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не погоджувалось.
У листі від 25.04.2025 № 01-11/402 (а.с.87) Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства зазначено, що за допомогою ресурсу «Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України» виявлено часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 на землі лісового фонду у кварталі 17 виділ 6,7 Качкарівського лісництва ДП «Великокопанівське ЛМГ».
До вказаного листа додано копії: плану майстерської дільниці № 1 Качкарівського лісництва ДП «Великоолександдрівське ЛМГ» та скріншот з порталу «Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України».
Листом № 178 від 01.04.2025 (а.с.109) Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» повідомила, що відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2015 року межі земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 (1) мають частковий перетин з кварталом 17 Качкарівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісове господарство», площа перетину меж лісового фонду з кадастровим номером 6520681800:03:001:0423(1) з межами земель лісового фонду квартал 17 Качкарівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісове господарство» становить 3,1548 га із загальної площі ділянки 5,2119 га.
До вказаного листа додану схему розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601(1) відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Великоолександрівське ЛГ» (кв. 17 Качкарівського лісництва згідно матеріалів лісовпорядкування 2015 року) на території Милівської сільської ТГ Бериславського району Херсонської області.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для усунення перешкоди власнику - державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 шляхом скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка О.С. індексний номер рішення 56313217 від 26.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Милівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401291) на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право 56313217, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276815565206, шляхом скасування державної реєстрації речового права; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 площею 5,2119 га.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Перш ніж здійснювати оцінку правомірності заявлених позовних вимог в межах доводів та вимог позовної заяви, у відповідності до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, суд перевіряє підставність представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Як зазначає прокурор, суспільна важливість питання захисту інтересів держави зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони і збереження територій природно-заповідного фонду регіону як національного багатства. Наголошує, що держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов'язана забезпечити належну охорону землям природно-заповідного фонду, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка входить у межі Національного природного парку «Кам'янська Січ». Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання при розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду та повернення її у розпорядження уповноваженого органу Херсонської обласної державної адміністрації.
Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Посилаючись на ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, прокурор доводить, що саме Херсонська обласна державна адміністрація є розпорядником земель природно-заповідного фонду.
Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області листом від 27.03.2025 №50-1242вих-25 повідомлено Херсонську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду та запитано інформацію, необхідну для встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді ( а.с. 66-67).
У відповідь на запит прокуратури Херсонська обласна військова адміністрація листом від 01.04.2025 № 01-01-66-3512/0/25/23 повідомила, що заходи щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах не вживалися (а.с. 68).
Прокурор зауважує, що з аналізу листа облдержадміністрації не вбачається, що уповноваженим органом самостійно вживалися заходи, спрямовані на усунення наведених прокурором порушень. Вказане розцінюється прокурором як бездіяльність уповноваженого органу, що є беззаперечною підставою для звернення прокурора з позовом на захист інтересів держави.
Також, з посиланням на Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, прокурор вказує, що Міністерство є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Враховуючи, що Міндовкілля є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у даних правовідносинах, останньому прокуратура направила запит від 01.04.2025 №50-1312вих-25, з метою встановлення вжитих заходів задля повернення в державну власність спірної земельної ділянки (60-62).
Прокурор зазначив, що з відповіді Міндовкілля не вбачається про вжиття ним відповідних заходів щодо повернення у державну власність спірної земельної ділянки.
З огляду на зазначене та враховуючи дотримання прокурором визначеної національним законодавством процедури представництва інтересів держави в суді, суд погоджується з прокурором щодо наявності підстав для захисту інтересів держави в судовому порядку, враховуючи, що уповноважені органи, незважаючи на поінформованість про виявлені прокурором порушення, належним чином захист інтересів держави не здійснюють.
Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Щодо доводів позовної заяви стосовно вирішення спору по суті необхідно зазначити таке.
Згідност. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завданням законодавства України про природно- заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно- заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ст.1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об'єкти - природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища
Статтею 7, статтею 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу, цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення створення території об'єкта природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно із ч. 1 ст. 19 та ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Згідно зі ст. 20, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Згідно ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Спірна ділянка частково знаходиться на землях лісогосподарського призначення і є об'єктом земельних правовідносин, отже суб'єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
Відповідно до ч.2 ст.1 Лісового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Згідно зі ст.5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.55 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування з межах, визначених Конституцією України.
За приписами статті 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення - лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Згідно з пунктом 5 розділу VІІІ Прикінцеві положення Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Як встановлено судом і як зазначалось вище по тексту рішення, Указом Президента України від 11.04.2019 №140/2019 «Про створення національного природного парку «Кам'янська Січ» створено на території Бериславського району Херсонської області національний природний парк «Кам'янська Січ». До території національного природного парку «Кам'янська Січ» погоджено в установленому порядку включення 12261,14 га земель державної власності, а саме: 6013,241 га земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів та 6247,899 га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів. Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 № 70 затверджено Положення про НПП «Кам'янська Січ» та земельна ділянка площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 розташована в межах НПП «Кам'янська Січ», та відповідно належить до земель природно-заповідного фонду.
Поряд із цим, ГУ Держгеокадастру 30.11.2020 на підставі наказу № 19 передано Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського та Великоолександрівського районів) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3943,5241 га згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення та частина земель в межах ділянки площею 64,1056 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 відноситься до земель природно-заповідного фонду.
За наявними в матеріалах доказів вбачається, що Міндовкілля України листом від 10.04.2025 № 11/11-04/1318-25 поінформувало про те, що Міністерство не погоджувало зміну меж, категорії та скасування статусу території НПП «Кам'янська Січ» з часу його створення, а також не видавало відповідні експертні висновки.
У листі від 25.04.2025 № 01-11/402 (а.с.87) Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства зазначено, що за допомогою ресурсу «Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України» виявлено часткове накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 на землі лісового фонду у кварталі 17 виділ 6,7 Качкарівського лісництва ДП «Великокопанівське ЛМГ». Листом № 178 від 01.04.2025 (а.с.109) Державне підприємство «Харківська державна лісовпорядна експедиція» повідомила, що відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2015 року межі земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 (1) мають частковий перетин з кварталом 17 Качкарівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісове господарство», площа перетину меж лісового фонду з кадастровим номером 6520681800:03:001:0423(1) з межами земель лісового фонду квартал 17 Качкарівського лісництва ДП «Великоолександрівське лісове господарство» становить 3,1548 га із загальної площі ділянки 5,2119 га.
Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами 3, 4 і 8 цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Порядок вилучення земельних ділянок передбачено статтею 149 ЗК України, частиною 1 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ) встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Згідно з ч.6 ст.149 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою 5, 9 цієї статті.
Відповідно до ч.9 ст.149 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб.
Пунктом 5 ст.25 Лісового кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів у сфері лісових відносин передає у власність, надає у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності.
Пунктом 4 ст.31 Лісового кодексу України встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Херсонській області № 19 від 30.11.2020 в частині передачі у комунальну власність спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, прийнятий поза межами повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вилучена Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області спірна земельна ділянка у накладеній частині належить до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні ДП Великоолександрівське лісове господарство та належить до земель державного лісового фонду, розпорядником яких на час виникнення спірних правовідносин була Херсонська обласна державна адміністрація.
Як встановлено судом, та не спростовано відповідачами за час розгляду справи, Херсонською обласною державною адміністрацією як розпорядником земель лісового фонду не приймались будь-які рішення щодо відчуження спірної земельної ділянки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області незаконно, поза межами своїх повноважень та за відсутності волі власника вилучило частину спірної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення та постійного користування.
Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Частиною 2 ст.20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.7 ст.20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.57 Лісового кодексу України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області у порушення встановленого законом порядку неправомірно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, оскільки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності включено спірну земельну ділянку, частина якої відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності.
Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону (ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
За таких обставин, суд висновує про задоволення позовних вимог Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в частині скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерко О.С., індексний номер рішення 56313217 від 26.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Милівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401291) на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право 56313217, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276815565206, шляхом скасування державної реєстрації речового права.
Відповідно до ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Таким чином, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.
За таких обставин, враховуючи вище встановлені судом обставини справи, позовні вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 площею 5,2119 га є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачами не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на спростування доводів та тверджень прокурора, що були визначені ним у поданому позові.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Стосовно позовних вимог Бериславської окружної прокуратури Херсонської області до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області суд зазначає наступне.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №917/623/22, від 12.03.2024 у справі №918/7/23.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у його задоволенні (див. постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №927/84/19, від 14.07.2022 у справі №904/6902/20).
При цьому, частиною 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
За змістом наведених норм сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які захищають своїх інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник). При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, можливо було би задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві. Таким чином, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб'єктом відповідного матеріального правовідношення.
Тож, визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Приймаючи до уваги, що за спірними заявленими позовними вимогами компетентним органом є Милівської сільська рада, тоді як Милівська сільська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області виконує свої повноваження відповідно ст. 4, 15 Закону України Про правовий режим воєнного стану та була утворена Указом Президента України № 738/2022 від 27.10.2022 р., судом у задоволенні позовних вимог Бериславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про усунення перешкод шляхом скасування рішення та скасування державної реєстрації - відмовляється.
Розподіл судових витрат.
Судовими витратами у справі є витрати прокурора, які здійснені Херсонською обласною прокуратурою, на сплату судового збору відповідно у сумі 4844,8грн, які відповідно до приписів статті 129 ГПК України покладаються на Милівську сільську раду.
Керуючись ст. ст. 123, 129, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (54000, м. Миколаїв, Корабельний район, про-т Богоявленський. 314) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35; ЄДРПОУ 43672853), Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) (73000, м. Херсон, Площа Свободи, 1; ЄДРПОУ 00022645) до Милівської сільської ради (74351, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Милове, вул. Бериславська, 36; ЄДРПОУ 04401291) - задовольнити.
2. Усунути перешкоди власнику державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, площа Свободи, 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка О.С. індексний номер рішення 56313217 від 26.01.2021 про державну реєстрацію права комунальної власності Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Милівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401291) на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 5,2119 га з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право 56313217, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2276815565206, шляхом скасування державної реєстрації речового права;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684800:03:001:0601 площею 5,2119 га.
3. Стягнути з Милівської сільської ради (74351, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Милове, вул. Бериславська, 36; ЄДРПОУ 04401291) на користь Херсонської обласної прокуратури (м.Херсон, вул. Михайлівська,33; код ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн.
4. Відмовити у задоволенні позовних вимог Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) до Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області.
Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.
Скорочене рішення Суд проголосив 03 листопада 2025р.
Повне рішення Суд склав 05 листопада 2025 р.
Суддя Н.А. Павленко