вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3498/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури, м. Шахтарське, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Межівської селищної ради, смт. Межова, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2", смт. Межова, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
Представники:
Прокурор : Ємельянов Віталій Аркадійович, службове посвідчення № 080251 від 18.11.2024
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Золотарьова Марія Карлівна, ордер серія АЕ №1397945 від 14.10.2025, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Керівник Шахтарської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Межівської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою Відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2", в якому просить:
- розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019, укладений між Межівською селищною радою (код ЄДРПОУ 04338428) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" (код ЄДРПОУ 43242524) розташованої на території Межівської селищної ради Синельниківського району (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" повернути Межівській селищній раді Синельниківського району земельну ділянку, розташовану на території Межівської селищної ради (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.
Ухвалою від 03.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
07.07.2025 через систему "Електронний суд" від Шахтарської окружної прокуратури надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 12.08.2025.
01.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов 01.08.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
07.08.2025 через систему "Електронний суд" від Прокуратури надійшли заперечення на відзив.
11.08.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про перенесення підготовчого судового засідання.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
В судовому засіданні 12.08.2025 Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 12.08.2025 відкладено підготовче засідання на 26.08.2025.
19.08.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
20.08.2025 через систему "Електронний суд " від Позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
22.08.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
26.08.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 26.08.2025 Прокурор надав усні пояснення по справі.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 26.08.2025 клопотання Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів-задоволено. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 08.10.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 29.09.2025.
24.09.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Судове засідання 29.09.2025 не відбулося у зв'язку з технічними несправностями підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 29.09.2025 призначено підготовче засідання в межах розумних строків на 13.10.2025.
07.10.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
07.10.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
В судове засідання 13.10.2025 Прокурор не з'явився, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Позивач та Відповідач своїх представників в судове засідання не направили, про дату та час повідомленні належним чином.
Ухвалою від 13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 03.11.2025.
03.11.2025 Позивач свого представника в судове засідання не направив.
В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Прокурор та Відповідач підтримали свої правові позиції.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
03.11.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та третьої особи-2, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПРОКУРОРА.
Прокурор вказує, що Шахтарською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням 26 сесії VII скликання Межівської селищної ради №1729-26/ VII від 16.12.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛАРФІЛД-2» для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Межівський) район, Межівська селищна рада (Райпільська сільська рада) кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
На підставі вказаного рішення №1729-26/ VII від 16.12.2019 між Межівською селищною радою та ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» 16.12.2019 укладено договір оренди земельної ділянки №б/н, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, площею 85,3426 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Відповідно до пункту 6 договір оренди укладено строком на 49 років.
Також відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №25732/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 встановлено, що ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не виконує обов'язки, передбачені договором, щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого станом на 30.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 264852,01 грн, яка підлягає стягненню на користь Межівської селищної ради. Окрім того зазначено, що у 2025 році орендна плата ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не сплачувалась. А можливість надання інформацію щодо заборгованості з орендної плати по кожній земельній ділянці окремо відсутня. При цьому відносно ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» вживається комплекс заходів щодо погашення податкового боргу, передбачений чинним законодавством України. Зокрема винесено рішення про стягнення грошових коштів з банківських рахунків боржника, а також майно боржника описано у податкову заставу.
Згідно з листом Межівської селищної ради від 12.06.2025 заборгованість ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» зі орендної плати за користування земельною ділянкою 1222687700:02:002:0715, яка утворилась за період з листопада 2024 року по травень 2025, та станом на 01.05.2025 складає 122651,36 грн.
Прокурор вважає, що договір оренди підлягає розірванню за рішенням суду, а земельну ділянку необхідно повернути у розпорядження Межівської селищної ради.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Межівська селищна рада в повному обсязі підтримує позовні вимоги керівника Шахтарської окружної прокуратури щодо розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019, укладений між Межівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" розташованої на території Межівської селищної ради Синельниківського району (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715 та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" повернути Межівській селищній раді Синельниківського району земельну ділянку, розташовану на території Межівської селищної ради (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
Додатково Позивач повідомляє, що земельна ділянка, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, площею 85,3426 га., що розташована на території Межівської селищної ради (Межівської селищної територіальної громади), що надана для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій станом на 26.08.2025 року не використовується.
Враховуючи вказані вище обставини, Прокурор просить суд ухвалити рішення яким вимоги позивача, що були пред'явлені в позові, до відповідача задовольнити повністю.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що як в Конституції України, так і в законах розмежовуються такі учасники відносин як держава та територіальні громади, відповідно, і їх інтереси. Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти саме інтереси держави в суді. Тобто Конституцією України визначено, що прокуратура уповноважена здійснювати представництво інтересів лише держави, а не територіальних громад (органів місцевого самоврядування). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі й територіальних громад, не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Тому, за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування. Як виняток, представництво інтересів органу місцевого самоврядування може мати місце в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Відповідач вважає, що прокурор не наділений повноваженнями в даному випадку для звернення до суду з позовною заявою.
Відповідач вказує, що, оскільки питання щодо розпорядження землями територіальних громад нормами чинного законодавства віднесено саме до повноважень сільських, селищних, міських рад, то саме Межівська селищна рада вправі вирішувати питання щодо надання в оренду землі та припинення оренди земельних ділянок, що знаходяться у її віданні, враховуючи при цьому інтереси громади, яку вона представляє.
Відповідач вважає, що Прокурором не надано в позовній заяві доводів щодо обґрунтованості такого способу захисту саме як розірвання договору. Прокурором, зокрема, не подано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка користується попитом та є особи, які мають намір отримати в її користування.
Прокурором додано до позовної заяви Листи Межівської селищної ради № 48 від 19.05.2025 року, № 579/01-61 від 12.06.2025, проте відповідач вважає, що прокурором не надано доказів та документального підтвердження, що рада підтримує саме вимогу про розірвання договору, особливо враховуючи перебування вказаної земельної ділянки в Зоні можливих бойових дій згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року та її потенційну непривабливість з боку можливих зацікавлених осіб.
Відповідач зауважує, що висновки Верховного Суду про зобов'язання органу місцевого самоврядування звертатися до суду про розірвання договору оренди відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України у разі порушення орендарем умов оплати та що невиконання органом місцевого самоврядування такого обов'язку зумовлює звернення з відповідним позовом прокурора - відсутні.
Відповідач вказує, що переживає наразі тривалий спад господарської діяльності через об'єктивні причини, спричинені воєнним станом, активних дій ворога, наближених до земельної ділянки, зниженням попиту. Підтвердженням цьому є баланс підприємства та фінансовий звіт за останній звітний період.
Відповідач має намір вести на земельній ділянці господарську діяльність, для чого активно здійснює пошук для залучення партнерів, інвесторів, що дасть можливість активізувати діяльність та отримання прибутків, відповідно сплату орендної плати, що дасть змогу наповнення місцевого бюджету. Розірвання договору оренди у таких умовах поставить наше підприємство на межу банкрутства, що суперечить принципам добросовісності та розумності (ст.13 ЦК України).
Окрім іншого, Відповідач акцентує увагу, що земельна ділянка розташована у регіоні, який згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року належить до територій можливих бойових дій; потерпає від регулярних повітряних тривог, пошкоджень інфраструктури, обмеження пересування, обстрілів.
У зв'язку з цим ведення господарської діяльності унеможливлене або суттєво обмежене, що призвело до тимчасового невиконання певних умов договору.
У зв'язку з викладеним, відповідач проти позову заперечує.
ВІДПОВІДЬ ПРОКУРОРА НА ВІДЗИВ.
Прокурор вказує, що позовна заява стосується питання права, яке становить значний суспільний інтерес, оскільки незаконне використання земель комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє розпоряджатись своїм майном.
Отже, правовідносини, пов'язані з користуванням землями державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.
Крім того, Прокурор зазначає, що недоотримання суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. Недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом за користування відповідачем спірної земельної ділянки порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства Межівської селищної ради, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.
Прокурор стверджує, що Межівською селищною радою не вжито достатніх заходів щодо розірвання договору, існує необхідність захисту інтересів держави Шахтарською окружною прокуратурою, оскільки закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актам інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства тощо, виникла необхідність у зверненні Шахтарської окружної прокуратури до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Крім того, Прокурор зазначає, що, враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Прокурор вказує, що, будучи власником земельної ділянки, Межівська селищна рада виходить з правомірного очікування своєчасної і в повному обсязі сплати відповідачем орендної плати.
Невиконання відповідачем обов'язків за договором завдає шкоду правам Межівської селищної ради - власника земельної ділянки, яка полягає в ненадходженні коштів до місцевого бюджету та нераціонального використання земельної ділянки.
Вищевикладені обставини, на думку Прокурора, свідчать про істотне порушення ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» умов договору оренди, що є підставою для його розірвання відповідно до ст. 651 ЦК України.
У свою чергу, пунктом 27 Договору прямо передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.
Прокурор стверджує, що ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» на теперішній час має заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1222687700:01:002:0715 у розмірі 43 107,60 грн., яка виникла за період з листопада 2024 по травень 2025. Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, починаючи з 02.09.2024 до територій можливих бойових дій входить Межівська селищна рада.
Прокурор вважає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в країні не дає орендарям земельних ділянок права не сплачувати орендну плату. Нормою ст.24 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. За систематичної несплати (два і більше разів) орендної плати за користування земельною ділянкою орендодавець може ініціювати дострокове розірвання договору через суд. Невиплата орендної плати може призвести до негативних наслідків для орендаря - втрати земельної ділянки і пов'язаних із цим збитків.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019, укладеного між Межівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2", розташованої на території Межівської селищної ради Синельниківського району (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" повернути Межівській селищній раді Синельниківського району земельну ділянку, розташовану на території Межівської селищної ради (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як зазначає прокурор, Шахтарською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням 26 сесії VII скликання Межівської селищної ради №1729-26/ VII від 16.12.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛАРФІЛД-2» (далі - ТОВ «СОЛАРФІЛД-2», Відповідач) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський (Межівський) район, Межівська селищна рада (Райпільська сільська рада) кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
На підставі вказаного рішення №1729-26/ VII від 16.12.2019 між Межівською селищною радою та ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» 16.12.2019 укладено договір оренди земельної ділянки №б/н (далі - договір), кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, площею 85,3426 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Відповідно до пункту 6 договір оренди укладено строком на 49 років.
Реєстрація права оренди ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» на земельну ділянку відбулась 27.12.2019, номер запису про речове право 34967969, про що свідчать дані Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 4 договору оренди, який міститься в електронній реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору становить 2581698,99 грн.
Згідно із умовами п. 9 договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця по 17211 грн. 33 коп.
Також відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №25732/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 встановлено, що ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не виконує обов'язки, передбачені договором, щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого станом на 30.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 264852,01 грн, яка підлягає стягненню на користь Межівської селищної ради. Окрім того зазначено, що у 2025 році орендна плата ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не сплачувалась. А можливість надання інформацію щодо заборгованості з орендної плати по кожній земельній ділянці окремо відсутня. При цьому відносно ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» вживається комплекс заходів щодо погашення податкового боргу, передбачений чинним законодавством України. Зокрема винесено рішення про стягнення грошових коштів з банківських рахунків боржника, а також майно боржника описано у податкову заставу.
Разом з тим, згідно з листом Межівської селищної ради від 12.06.2025 заборгованість ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» зі орендної плати за користування земельною ділянкою 1222687700:02:002:0715, яка утворилась за період з листопада 2024 року по травень 2025, та станом на 01.05.2025 складає 122651,36 грн.
Пунктом 27 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідно до п. 14 Договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до п. 31 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
На підставі вищевикладеного, прокурор вважає, що договір оренди підлягає розірванню за рішенням суду, а земельну ділянку необхідно повернути у розпорядження Межівської селищної ради.
Шахтарською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Межівської селищної ради листи (запити) за № 64/1-505вих-25 від 14.05.2025, № 64/1-551вих-25 від 23.05.2025 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування. (а.с. 26-27, 31-32).
На вказані запити Межівською селищною радою надано відповіді № 48 від 19.05.2025 та № 579/01-61 від 12.06.2025, згідно з яких встановлено, що селищною радою належні заходи щодо розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку у судовому порядку - не вживалися. (а.с. 28,34).
З урахуванням обізнаності компетентного органу про виявлені порушення вимог законодавства та невжиття заходів реагування, окружною прокуратурою прийнято рішення про звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Межівської селищної ради до ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення. Про прийняте рішення, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою листом № 64/1-636вих-25 від 13.06.2025 повідомлено Межівську селищну раду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999, за №3-рп/99 прокурори та їхні заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку з ч. 3 ст.2З Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій, у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі 905/803/18) нездійснення захисту, полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
В свою чергу, здійснення захисту «неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту, уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Крім того, Великою палатою Верховного суду у постановi від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 викладено правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 2З Закону України «Про прокуратуру», i якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Крім того, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20, суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Зокрема, таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17. Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.
При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Крім цього, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Враховуючи вищенаведене, суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що Прокурор не наділений повноваженнями в даному випадку для звернення до суду з позовною заявою, оскільки у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, припинення правовідношення.
З метою встановлення дотримання відповідачем вимог законодавства під час користування спірною земельною ділянкою, а також щодо повної та своєчасної сплати орендної плати окружною прокуратурою 14.05.2024 було направлено запити до Межівської селищної ради за № 64/1-505вих-25 та 14.05.2025 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за № 64/1-506вих-25.
Відповідно до інформації Межівської селищної ради зазначеної у листі № 48 від 19.05.2025, зазначено, що між Межівською селищною радою та ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» 16.12.2019 укладено договір оренди земельної ділянки №б/н, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, площею 85,3426 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Пунктом 4 договору оренди, який міститься в електронній реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору становить 2581698,99 грн.
Згідно із умовами п. 9 договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця по 17211 грн. 33 коп.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №25732/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 встановлено, що ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не виконує обов'язки, передбачені договором, щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого станом на 30.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 264852,01 грн, яка підлягає стягненню на користь Межівської селищної ради. Окрім того зазначено, що у 2025 році орендна плата ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» не сплачувалась. А можливість надання інформацію щодо заборгованості з орендної плати по кожній земельній ділянці окремо відсутня. При цьому відносно ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» вживається комплекс заходів щодо погашення податкового боргу, передбачений чинним законодавством України. Зокрема винесено рішення про стягнення грошових коштів з банківських рахунків боржника, а також майно боржника описано у податкову заставу.
Разом з тим, згідно з листом Межівської селищної ради від 12.06.2025 заборгованість ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» зі орендної плати за користування земельною ділянкою 1222687700:02:002:0715, яка утворилась за період з листопада 2024 року по травень 2025, та станом на 01.05.2025 складає 122651,36 грн.(а.с. 34).
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.11.2021 у справі № 393/590/17 виклав правову позицію: «У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди».
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).
Положеннями ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Положеннями ст. ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
Вказане узгоджується з положеннями Договору оренди №б/н від 16.12.2019 укладеному між Межівською селищною радою та ТОВ «СОЛАРФІЛД-2».
Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною умов цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 925/1074/17, від 16.04.2019 у справі № 905/1315/18, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 07.06.2022 у справі № 925/518/18, від 28.12.2022 у справі № 577/140/20.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20, від 07.06.2022 у справі № 925/518/18.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Будучи власником земельної ділянки, Межівська селищна рада виходить з правомірного очікування своєчасної і в повному обсязі сплати відповідачем орендної плати.
Невиконання відповідачем обов'язків за договором завдає шкоду правам Межівської селищної ради - власника земельної ділянки, яка полягає в ненадходженні коштів до місцевого бюджету та нераціонального використання земельної ділянки.
Вищевикладені обставини свідчать про істотне порушення ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» умов договору оренди, що є підставою для його розірвання відповідно до ст. 651 ЦК України.
У свою чергу, пунктом 27 Договору прямо передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором.
Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до підпункту 14.1.147 та 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтями 610, 611, 651 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.
Абзацом 3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.
Пунктом 2.20. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 зазначено, що під час вирішенні спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з п. 2.23. зазначеного Пленуму суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Таким чином, сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 16.04.2019 у справі №905/1315/18, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 07.06.2022 у справі № 925/518/18.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
За таких обставин, наявність заборгованості зі сплати орендних платежів з 2024 року по теперішній час у значному розмірі, систематична несплата орендної плати у розумінні ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди землі № б/н від 16.12.2019 та повернення земельної ділянки власнику.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №918/391/23 від 20.11.2024 зазначила, що пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати.
Згідно з п. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Також, за ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У п. 14 договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1222687700:02:002:0715 за період з листопада 2024 по травень 2025 у розмірі 122 651,36 грн.
Таким чином, ТОВ «СОЛАРФІЛД-2» на теперішній час має заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1222687700:02:002:0715 за період з листопада 2024 по травень 2025 у розмірі 122 651,36 грн.
Враховуючи зазначене, договір оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019 підлягає розірванню, а спірна земельна ділянка, розташована на території Межівської селищної ради Синельниківського району (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, яка є предметом вказаного договору - поверненню її власнику Межівській селищній ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що в даному випадку, інтереси держави були б значно більше, захищеними, якби прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з «живого» відповідача, аніж про розірвання договору земельної ділянки в місцевості, яка на даний час знаходиться під постійними обстрілами і її використання за цільовим призначенням є неможливим, отже й є неможливою передача її в оренду будь-якій іншій особі.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Шахтарської окружної прокуратури, м Шахтарське, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Межівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки - задовольтити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки № б/н від 16.12.2019, укладений між Межівською селищною радою (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Межова, вул. ім. Грушевського, 9, код ЄДРПОУ 04338428) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛАРФІЛД-2» (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Межова, вул. ім. Грушевського, 4, код ЄДРПОУ 43242524) розташованої на території Межівської селищної ради Синельниківського району (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАРФІЛД-2» (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Межова, вул. ім. Грушевського, 4, код ЄДРПОУ 43242524) повернути Межівській селищній раді Синельниківського району (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Межова, вул. ім. Грушевського, 9, код ЄДРПОУ 04338428) земельну ділянку, розташовану на території Межівської селищної ради (Межівська селищна об'єднана територіальна громада), площею 85,3426 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0715, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРФІЛД-2" (52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Межова, вул. ім. Грушевського, 4, код ЄДРПОУ 43242524) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р /р UA 228201720343160001000000291, код ЄРДПОУ 02909938) судовий збір у розмірі 4 844,80 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано - 05.11.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко