вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа №910/3586/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Дворніков А.О.
від відповідача: Салівон В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 (повний текст складено 26.06.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 (повний текст складено 28.07.2025)
у справі №910/3586/25 (суддя Бондарчук В.В.)
за Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 11 342 857,28 грн
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") про стягнення 4 203 070,26 грн трьох процентів річних та 7 139 787,02 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 16.11.2023 у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлену балансуючу електричну енергію у розмірі 277 262 385,44 грн за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0421-41013, що підтверджується судовими рішеннями у справі №910/11976/23. Оскільки відповідач почав погашати заборгованість з 25.03.2024 та повністю сплатив її 29.03.2024, позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати на суму заборгованості до моменту повного погашення заборгованості.
Також, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 120,00 грн.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25 позов задоволено.
Стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 4 203 070,26 грн трьох процентів річних, 7 139 787,02 грн інфляційних втрат та 136 114,29 грн судового збору.
Відмовлено у задоволенні заяви НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/3586/25.
Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, встановив, що при їх здійсненні АТ "ДТЕК Дніпроенерго" допущено арифметичні помилки, проте їх розмір не перевищує суми, обчисленої судом, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що перелічені відповідачем обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому відмовив НЕК "Укренерго" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі з підстав необґрунтованості.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 060,00 грн.
За висновком місцевого господарського суду обґрунтованою до стягнення сумою витрат на професійну допомогу є 45 060,00 грн, що має наслідком часткове задоволення вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, НЕК "Укренерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. У разі залишення рішення суду першої інстанції без змін, відстрочити його виконання на 1 рік.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги НЕК "Укренерго" посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що доказів порушення НЕК "Укренерго" установленого Законом України "Про ринок електричної енергії" алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію позивачем не надано, і з матеріалів справи не вбачається, що саме по собі вказує на неможливість стягнення з НЕК "Укренерго" трьох процентів річних та інфляційних втрат в судовому порядку.
На переконання скаржника, позивач у справі №910/11976/23 не довів виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати балансуючої електричної енергії, згідно з доданими до позовної заяви платіжними документами на загальну суму 182 217 244,04 грн, що вказує на передчасність заявлення позовних вимог в цій частині.
Також, апелянт не погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком на один рік.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, НЕК "Укренерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Апелянт не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції, оскільки судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права.
На думку скаржника, всупереч вимогам частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги доводи відповідача, частково задовольнивши вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
01.08.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3586/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 27.08.2025.
14.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3586/25.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.09.2025 апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебували у відпустці з 25.08.2025 до 12.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25. Об'єднано апеляційні скарги НЕК "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2025. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 задоволено заяву представника АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги
24.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що в апеляційній скарзі не підтверджено незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції. При цьому, місцевий господарський суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входили до предмету доказування у даній справі.
24.09.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач стверджує, що факт надання послуг підтверджується підписаним сторонами звітом наданих послуг. Апеляційна скарга НЕК "Укренерго" не місить підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 29.10.2025 з'явились представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав, з викладених у них підстав та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 позов АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості задоволено.
Присуджено до стягнення з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 277 262 385,44 грн основного боргу, 1 685 753,73 грн трьох процентів річних, 2 897 573,78 грн інфляційних витрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 апеляційну скаргу НЕК "Укренерго" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 залишено без змін.
Таким чином, 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23 набрало законної сили.
Постановою Верховного Суду від 28.11.2024 у справі №910/11976/23 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Касаційну скаргу НЕК "Укренерго", в частині підстав, передбачених пунктами 2, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2023, в оскаржуваній частині у справі №910/11976/23, залишено без змін.
За твердженням позивача, НЕК "Укренерго" почало погашати заборгованість з 25.03.2024 та повністю сплатило борг 29.03.2024.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" зазначає, що оскільки позивачем в межах справи №910/11976/23 нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних за період до 26.07.2023 включно (згідно з рахунками за квітень-червень 2023 року) і за період до 12.09.2023 (згідно з рахунками за липень-серпень 2023 року) та інфляційні втрати до 26.07.2023 на суму боргу у розмірі 277 262 385,44 грн, а сума заборгованості почала погашатися відповідачем з 25.03.2024, відповідно АТ "ДТЕК Дніпроенерго" має право нарахувати вищенаведені компенсаційні виплати за весь період прострочення. Зокрема, позивач нараховує три проценти річних за період з 27.07.2023 (згідно з рахунками за квітень-червень 2023 року) і з 13.09.2023 (згідно з рахунками за липень-серпень 2023 року, а по рахунку №0509202300002 - з 12.09.2023) по дату повної оплати НЕК "Укренерго" боргу, тобто до 29.03.2024.
За таких обставин, АТ "ДТЕК Дніпроенерго" просить суд стягнути з НЕК "Укренерго" 4 203 070,26 грн трьох процентів річних та 7 139 787,02 грн інфляційних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/11976/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, позов АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 277 262 385,44 грн основного боргу, 1 685 753,73 грн трьох процентів річних, 2 897 573,78 грн інфляційних витрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 939 400,00 грн.
Частиною 4 статті 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується відповідачем, що НЕК "Укренерго" погасило заборгованість 29.03.2024.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в межах справи №910/11976/23 нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних за період до 26.07.2023 включно (згідно з рахунками за квітень-червень 2023 року) і за період до 12.09.2023 (згідно з рахунками за липень-серпень 2023 року) та інфляційні втрати до 26.07.2023 на суму боргу в розмірі 277 262 385,44 грн.
Таким чином, позивачем здійснено нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 27.07.2023 (згідно з рахунками за квітень- червень 2023 року) і з 13.09.2023 (згідно з рахунками за липень-серпень 2023 року, а по рахунку №0509202300002 - з 12.09.2023) по дату повної оплати НЕК "Укренерго" боргу, тобто до 29.03.2024, з урахуванням оплат, які здійснювались відповідачем у цей період.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат, погоджується з висновками суду першої інстанції, що при їх здійсненні АТ "ДТЕК Дніпроенерго" допущено арифметичні помилки, проте їх розмір не перевищує суми, обчисленої судом, внаслідок чого ці позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заяви НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду у цій справі колегія суддів зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з частиною 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
В обґрунтування поданої заяви, НЕК "Укренерго" зазначає, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан, а тому діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі.
Також, відповідач вказує на те, що стягнення з нього неспівмірної суми в розмірі 11 342 857,28 грн та накладення арешту на його рахунки фактично паралізує діяльність оператора системи передачі, що загрожує колапсом енергетичної інфраструктури країни в умовах воєнного стану.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Таким чином, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на наведене вище, судом першої інстанції враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.
Так, на підтвердження викладених у заяві обставин відповідачем надано суду роздруківку фінансових результатів розрахунків на балансуючому ринку станом на 10.04.2025.
Проте, як вірно зауважив суд першої інстанції, надані документи не відображають реального фінансового становища боржника, станом на день розгляду цієї справи по суті.
За таких обставин, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази у сукупності, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що перелічені відповідачем обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому заява НЕК "Укренерго" у про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у цій справі не підлягає задоволенню з підстав необґрунтованості.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги від 05.05.2019 №1350-ДЭ, укладений між АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший Радник" (виконавець); додаткову угоду №1 від 05.05.2019; акт надання послуг від 11.09.2019 №1; додаткову угоду №2 від 27.12.2019; додаткову угоду №5 від 30.12.2020; додаткову угоду від 30.12.2021; додаткову угоду від 28.12.2022; додаткову угоду №10 від 29.12.2023; додаткову угоду №10-3/09 від 05.09.2024; додаткову угоду №10-8/10/3 від 08.10.2024; додаткову угоду №11 від 01.01.2025; додаткову угоду №3-1/10 від 01.03.2025; звіт наданих послуг від 26.06.2025 №2606 за договором про надання правової допомоги від 05.05.2019 №1350-ДЭ на загальну суму 60 120,00 грн.
За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору про надання правової допомоги від 05.05.2019 №1350-ДЭ вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною даного договору. Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця.
Відповідно до пункту 1.1 додаткової угоди №10-3/09 від 05.09.2024 виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у справах за позовом клієнта до НЕК "Укренерго" про стягнення заборгованості штрафних санкцій, трьох процентів річних та інфляційних втрат за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0421-41013 з подальшим представництвом (захистом) прав та інтересів клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з пунктом 2.1 додаткової угоди №10-3/09 від 05.09.2024, в редакції додаткової угоди №3-1/10, вартість послуг за участь одного адвоката в судовому засіданні - 10 020,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1 670,00 грн за кожне судове засідання, незалежно від його тривалості або/та за інші роботи (надані послуги), виконані адвокатом за одну годину роботи.
Пунктом 2.4 додаткової угоди №10-3/09, в редакції додаткової угоди №10-8/10/3 встановлено, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили у межах суми стягнутої на користь виконавця на підставі погоджених та підписаних сторонами звітів.
26.06.2025 АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та Адвокатське об'єднання "Перший Радник" підписано звіт наданих послуг №2606 за договором про надання правової допомоги від 05.05.2019 №1350-ДЭ на загальну суму 60 120,00 грн, відповідно до якого виконавцем надано АТ "ДТЕК Дніпроенерго" послуги з правничої допомоги під час розгляду справи №910/3586/25 в Господарському суді міста Києва, а саме:
1. Підготовка позовної заяви, розрахунку трьох процентів річних, інфляційних витрат - 10 020,00 грн (1 год).
2. Підготовка відповіді на відзив - 10 020,00 грн (1 год).
3. Підготовка заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення - 10 020,00 грн (1 год).
4. Участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 28.04.2025 - 10 020,00 грн (1 год).
5. Участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 02.06.2025 - 10 020,00 грн (1 год).
6. Участь у судовому засіданні в Господарському суді міста Києва 23.06.2025 - 10 020,00 грн (1 год).
Частиною 5 статті 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 ГПК України.
У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати із розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи із конкретних обставин справи.
Враховуючи наведене вище, а також приймаючи до уваги заяву відповідача про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про зменшення вартості наданої адвокатом послуги за участь у одному судовому засіданні до 5 000,00 грн, що у загальному розмірі за 3 (три) судових засідання становить 15 000,00 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського сулу, що обґрунтованою до стягнення сумою витрат на професійну допомогу є 45 060,00 грн, що має наслідком часткове задоволення вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Доводи відповідача щодо порушення позивачем порядку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу (частини 8 статті 129 ГПК України) відхиляються судовою колегією з огляду на їх необґрунтованість, оскільки відповідні докази подані позивачем у встановленому чинним законодавством порядку.
Колегія суддів зауважує, що в даному випадку розмір витрат на правову допомогу визначається не актом приймання-передачі наданої правової допомоги, а звітом наданих послуг від 26.06.2025 №2606, який поданий у визначений частиною 8 статті 129 ГПК України строк.
Крім того, відповідач не наводить власної позиції щодо суми понесених позивачем витрат на правову допомогу, яка є співмірною, розумною та виправданою.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та часткове задоволення заяви АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги НЕК "Укренерго" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на НЕК "Укренерго".
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 у справі №910/3586/25 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/3586/25 покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
5. Матеріали справи №910/3586/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 05.11.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран